Рішення

від 12.11.2007 по справі 7/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  7/452

12.11.07

 За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до                     Житлово-будівельного кооперативу "Маяк - 7"

 третя особа    Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

 про                    стягнення 43111,25 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Сенчило В.В. (довіреність № 141 від 28.09.2007р.)

Від відповідача: Пінчук М.М. (довіреність № 12 від 01.02.2007р.)

Від третьої особи: Іващенко О.В. (довіреність № Д07/8 від 03.01.2007р.)  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 43111,25 грн. заборгованості за договором № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 42766,74 грн. та інфляційних втрат в розмірі 344,51 грн.  Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 09.07.2007р. суддею Якименко М.М. порушено провадження у справі № 7/452 та призначено розгляд справи на 23.07.2007 року.

В судовому засіданні, призначеному на 23.07.2007р., представник відповідача подав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.07.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 30.07.2007 року.

Ухвалою суду від 30.07.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 31.08.2007 року.

Згідно розпорядження №15 від 15.08.2007р. В.о. заступника Голови Господарського суду міста Києва в зв‘язку із закінченням строку повноважень судді Якименко М.М. справу № 7/452 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” до Житлово-будівельного кооперативу “Маяк-7” про стягнення 43111,25 грн., передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою суду від 20.08.2007р. справу № 7/452 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В. та призначено розгляд спору у справі на 31.08.2007р.

Ухвалою суду від 31.08.2007р., на підставі ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго” та, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 20.09.2007 року.

Ухвалою суду від 20.09.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 01.10.2007 року.

Ухвалою суду від 01.10.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 10.10.2007 року.  

Ухвалою суду від 10.10.2007р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору та, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.11.2007 року.

В судовому засіданні, призначеному на 12.11.2007 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Статтею 16 Закону  України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету  Міністрів  України від 21 липня 2005 р. N 630  затверджено  «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які  регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Наведене  свідчить, що  законодавець  розрізняє   послуги  з  централізованого постачання холодної та гарячої води.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті  1 цього  Закону  визначено,  що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

24.09.2004 року між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” (позивачем) і Житлово-будівельним кооперативом “Маяк-7” (відповідачем) укладено договір № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент (відповідач) –здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994р. за № 165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002р. за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

На підставі п. 3.1.1. договору постачальник зобов'язався забезпечувати абоненту постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 “Вода питна” до його водопровідного вводу та приймати від абонента стічні води на умовах цього договору, визначати у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількість наданої абоненту води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу (п. 3.1.2.).

Обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізацій, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується постачальником і є невід‘ємною частиною договору (п. 1.3.).

Облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника (п. 2.1.1.).  

Згідно умов договору абонент зобов'язався сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору (п. 3.3.5.).

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді –дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Абонент зобов'язався здійснювати оплату вартості послуг щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента (п. 2.2.2.), а в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент зобов'язався здійснювати оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.4.).  

Відповідно до п. 2.2.5. договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі,  абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником  розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.   

Позивачем вказується, що ним на виконання умов договору № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року було надано відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, проте, відповідач в порушення умов зазначеного договору зобов'язання по своєчасному проведенню розрахунків за надані послуги не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

В ході судового розгляду судом встановлено, що при укладенні договору №  04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року позивачем було присвоєно відповідачу абонентський номер (код абонента) –5-458, що підтверджується Інформацією для укладення договору, доведеною позивачем до відома відповідача –24.09.2004р. (копія в матеріалах справи).    

За вказаним абонентським номером зареєстровані прилади обліку води, що знаходяться в будинку № 60 по вул. Героїв Сталінграду в м. Києві, та не заперечується сторонами.

Судом прийнятий до уваги наданий позивачем помісячний розрахунок позовних вимог за період з грудня 2006р. по квітень 2007р., в якому позивачем зазначено, об‘єми постачання та споживання послуг, зокрема, постачання та споживання холодної води та гарячої води та вартість спожитих послуг.

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано розшифровки рахунків абонента за номером –5-458 помісячно по холодній воді та стокам та розшифровки  рахунків абонента за номером –5-50458 помісячно по гарячій воді.  

Проте, судом встановлено, що метою укладення договору № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року було постачання питної води та приймання стічних вод для потреб будинку за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 60. Умови зазначеного договору не регулюють постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером –5-50458. Позивач не надав суду доказів того, що договір № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року був укладений на постачання води відповідачу для виготовлення гарячої води. Доказів укладення додаткової угоди про постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води між сторонами, позивачем суду не надано.

Крім того, судом прийнято до уваги, що 09.03.2000 року між відповідачем та Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” було укладено договір № 24-0186 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п. 1.1. предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

За вказаним договором АЕК “Київенерго” зобов'язалося постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального періоду; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору (п. 2.2.1.), а відповідач –своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.     

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що оскільки підстави позову пов'язані з невиконанням відповідачем умов договору № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами даного договору, визначення вартості наданих послуг в рамках даного позовного провадження повинно здійснюватись, виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером –5-458.

Позивач не навів інших підстав (матеріально-правових фактів) та не надав доказів для стягнення з відповідача вартості поставленої холодної води, що була використана для виготовлення гарячої води.  

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Звертаючись  з  позовом,  позивач  не  надав  доказів,  відповідно  до  яких  на  відповідача покладався  обов‘язок  сплачувати  за  постачання холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером –5-50458 саме  на  підставі договору № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року та  відповідно  до  його  умов.

Заперечення відповідача з того приводу, що позивач не надав доказів, що підтверджують обґрунтованість надання послуг позивачем відповідачу починаючи з 01.12.2006р. із розрахунку 1,23 грн. (без ПДВ) за 1 м. куб води, згідно розпорядження КМДА № 640, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Пунктом 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. № 65, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.    

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді –дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.  

Відповідач не надав суду доказів нечинності розпорядження Київської міської державної адміністрації № 640, яким було встановлено тарифи на водопостачання та водовідведення, на момент складання позивачем, тобто з 01.12.2006р., рахунків за надані послуги за договором № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року.

За таких  обставин  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню  частково. З  відповідача  на  користь позивача  підлягає  стягненню  заборгованість  в  розмірі  30679,93 грн., що  виникла  в результаті  постачання   питної  води та прийняття стічних вод на підставі договору № 04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004 року.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми інфляційних втрат в розмірі 344,51 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат обґрунтовані, однак підлягають задоволенню в розмірі 174,74 грн.   

Решта  позовних  вимог  є  необґрунтованими  та  не  підлягають  задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 308,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 84,45 грн.  покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

        1. Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Маяк-7” (04213, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 60, к. 4; код ЄДРПОУ № 22884436; рахунок № 26000014155271 в Мінському відділенні КМФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код ЄДРПОУ № 03327664; рахунок № 2600755010771 в КРФ ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 300830) 30679,93 грн. (тридцять тисяч шістсот сімдесят дев‘ять гривень 93 коп.) основного боргу, 174,74 грн. (сто сімдесят чотири гривні 74 коп.) інфляційних втрат, 308 (триста вісім) грн. 55 коп. держмита та 84 (вісімдесят чотири) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

        3.   В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  прийняття.

  Суддя                                                                                                 Гумега О. В.