Постанова

від 19.09.2023 по справі 480/271/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 р. Справа № 480/271/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2023, (головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко) по справі № 480/271/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" (далі - позивач, ТОВ "Агро-Союз-Охтирка") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Сумській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якій просило:

визнати протиправним та скасувати

- рішення ДПС України №7490027/43875278 від 20.10.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість поданої, зареєстрованої в контролюючої органі 17.10.2022 за № 9212928182.

- рішення ГУ ДПС у Сумській області №7771078/43875278 від 02.12.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої в контролюючої органі 26.11.2022 за №9252488452;

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.10.2022 позивачем подано таблицю даних платника податку на додану вартість , яка рішенням комісії ГУ ДПС у Сумській області від 19.10.2022 врахована, проте рішенням комісії ДПС України від 20.10.2021 рішення регіональної комісії скасовано та таблиця не врахована з підстав наявності у контролюючого органу податкової інформації про здійснення платником податку ризикових операцій.

Позивачем, 26.11.2022 повторно подано таблицю даних платника податку на додану вартість, яка рішенням ГУ ДПС у Сумській області 02.12.2022 №7771078/43875278 не врахована контролюючим органом.

Підставами їх прийняття стала наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. Однак, позивач вважає, що вказана підстава для неврахування таблиць не є правовою підставою для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки позивачем були надані документи, що спростовують ризиковість (фіктивність) діяльності з певними контрагентами та підтверджують реальність господарських відносин з реалізації товарів, вказаних в таблицях.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року позов задоволено.

Головне управління ДПС в Сумській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що рішення про неврахування Таблиці даних платника податків прийняті на підставі інформації, що міститься в інформаційних системах ДПС, що є належною підставою для їх неврахування, крім того в рішеннях вказано причини їх прийняття, а саме: наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Зазначило, що вказані рішення прийняті у зв`язку з наявністю в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Зазначив що позивачем не наведено доказів існування реального негативного впливу на його права й обов`язки у зв`язку з прийняттям контролюючим органом спірних рішень, а також не доведено, що прийняття цих рішень мало для позивача юридичні наслідки.

Посилаючись на правові позиції Верховного Суду по справі №205/2974/21 від 07.12.2022 року вказує, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, а тому суд не вправі зобов`язувати відповідача щодо вчинення тих дій, які згідно з податковим законодавством можуть здійснюватись лише за його розсудом.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Державна податкова служба України не надала відзив на апеляційну скаргу.

Згідно зі ст. 308,311 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області, є платником податку на додану вартість, основним видом економічної діяльності якого є виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.41) (т.2, а.с.95-96).

17.10.2022 позивачем подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою, відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (т. 1 а.с. 9).

Разом з вказаною таблицею позивачем надіслано пояснення, відповідно до п. 14 Порядку, де зазначено вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, інформацію про працівників, виробничі потужності, наявні транспортні засоби, приміщення, види товару, інформацію про основних постачальників та споживачів (т. 1 а.с. 11-12).

За наслідками надіслання вказаних документів, 17.10.2022 ГУ ДПС складено квитанцію № 2, якою інформацію Таблиці даних платника на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 17.10.2022 за № 9212928182 не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду (т. 1 а.с. 10).

За результатами розгляду таблиці комісією регіонального рівня прийнято рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 19.10.2022 № 7482520/43875278 (т.1, а.с.13).

Рішенням ДПС України №7490027/43875278 від 20.10.2022 невраховано таблицю даних платника податку на додану вартість, зареєстровану у контролюючому органі 17.10.2022 за № 9212928182 з підстав наявності у контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій (т.1, а.с.14).

26.11.2022 року позивачем подано до ГУ ДПС у Сумській області таблицю даних платника податку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, яка була зареєстрована у контролюючому органі 26.11.2022 за №9252488452 (т.1, а.с.18-19).

Разом з вказаною таблицею позивачем надіслано пояснення, відповідно до п. 14 Порядку, де зазначено вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, інформацію про працівників, виробничі потужності, наявні транспортні засоби, приміщення, види товару, інформацію про основних постачальників та споживачів та про виробничий процес, розшифровку щодо господарських операцій з ФГ "ДІО", ТОВ "Консалтинг-експерт ІІ" (т. 1 а.с. 21-25).

За наслідками надіслання вказаних документів, 26.11.2022 ДПС складено квитанцію № 2, якою інформацію Таблиці даних платника на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 26.11.2022 за № 9252488452 не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду (т. 1 а.с. 10).

За результатами розгляду таблиці даних платника податку, рішенням комісії ГУ ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №7771078/43875278 від 02.12.2022 неврахована таблиця даних платника податку на додану вартість, зареєстрована в контролюючої органі 26.11.2022 за №9252488452, з підстав наявності у контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Протягом 2021-2022 року встановлено здійснення господарських операцій по придбанню та по реалізації з ризиковими платниками (т.1, а.с.26).

Не погодившись з вказаними рішеннями ГУ ДПС у Сумській області від 02.12.2022 та ДПС України від 20.10.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Згідно з додатком № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН затверджено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним запроваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій наклад ній/розрахунку коригування.

Відповідно до додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН затверджено критерії ризиковості здійснення операцій, а саме:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до п.п. 4 п. 3, п. 4 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з п. 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. (п.13 Порядку №1165).

Пунктами 14-17 Порядку №1165 встановлено, що Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Судом встановлено, що позивач, скориставшись правом визначеним п. 12 Порядку № 1165, направив до контролюючого органу таблиці даних платника податків на додану вартість, в яких відображено види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД 10.41 - Виробництво олії та тваринних жирів), пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій, зазначених у таблиці даних платника податків на додану вартість.

Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла оскаржувані рішення про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що п. 17 Порядку № 1165 передбачено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування, проте, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, підставою для неврахування податковим органом таблиць даних платника податку на додану вартість позивача слугувала наявність в органах державної податкової служби України, податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

В той же час, як вірно встановлено судом першої інстанції спірні рішення не містять вказівок, яка саме податкова інформація свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Фактично спірні рішення не містять ані посилань на господарські операції, які на думку відповідача є ризиковими, ані на підстави за яких такі операції визнані ризиковими, що свідчить про формальність прийнятих рішень.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операції позивача.

Натомість, судом першої інстанції вірно зазначено, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності.

Колегія суддів зазначає, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиць даних платника податків, поданих позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Натомість, оспорювані у цій справі рішення суб`єктів владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, що свідчить про необґрунтованість таких рішень.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Державної податкової служби України №7490027/43875278 від 20.10.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість поданої, зареєстрованої 17.10.2022 за № 9212928182 та рішення Головного управління ДПС у Сумській області №7771078/43875278 від 02.12.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої 26.11.2022 за №9252488452 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів також враховує приписи п. 22 Порядку № 1165, відповідно до яких Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Отже, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від скасування рішень про неврахування таблиць даних платника податку.

Доводи скаржника про те, що податкова інформація є належною підставою для неврахування таблиці даних, колегія суддів оцінює критично, оскільки наявність лише податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій не є достатньою та беззаперечною підставою для її неврахування. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового Кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувані рішення не порушують права позивача, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень пункту 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Додаток 6 до Порядку №1165, яким затверджено типову форму рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість містить наступне формулювання: Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, чинним законодавством, а саме Порядком №1165 передбачено право платника податку оскаржити рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку, у тому числі в судовому порядку.

У свою чергу, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення не породжують правових наслідків для платника податків та не порушують прав останнього, оскільки такі рішення є індивідуальними актами у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, які в подальшому створюють для платника податків, відносно якого вони прийняті, певні юридичні наслідки під час реєстрації податкової накладної/рахунку коригування, поданих таким платником податків, та підлягають оскарженню у судовому порядку.

Доводи апелянта про втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, з посиланням на правові позиції Верховного Суду по справі №205/2974/21 від 07.12.2022 року, відповідно до яких суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом розгляду справи є рішення контролюючого органу та відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень владних повноважень суд перевіряє правомірність їх прийняття та відповідно до ч.1 ст.245 КАС України має право визнати їх протиправними та скасувати.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 по справі № 480/271/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова