Постанова

від 19.09.2023 по справі 320/14507/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14507/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собків Я.М.

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агропроммаш" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства "Агропроммаш" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агропроммаш" (далі - відповідач, ПАТ «Агропроммаш»), в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) складських будівель та головного виробничого корпусу Приватного акціонерного товариства «Агропроммаш» (код ЄДРПОУ - 05425164), розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Агропроммаш» повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкту до повного усунення порушень зазначених в акті від 20.08.2021 року №941.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами планової перевірки ПрАТ «Агропроммаш», за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1, встановлено ряд порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач вважає, що вказана обставина створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють та/або перебувають на об`єкті відповідача, а тому, наявна необхідність у застосуванні заходів реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) вказаного об`єкта ПрАТ «Агропроммаш» до усунення відповідних порушень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що згідно останнього акту перевірки від 22.09.2022 року № 83 залишилися неусунутими 2 порушення. Так, на усунення порушення № 1, відповідачем проведено розрахунок часу заповнення димом приміщень та у висновку зазначено, що час евакуації людей є меншим за час заповнення димом приміщень, отже порушення усунуто. Порушення № 2 відповідачем також усунуто та за можливості буде подано заяву до позивача про проведення перевірки.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач вимагає зупинити експлуатацію приміщень будівлі на основі вимог актів, що були прийняті вже після завершення будівництва цих будівель та прийняття їх в експлуатацію.

На переконання відповідача, позивач не довів та не обґрунтував жодними доказами, в чому полягає загроза життю і здоров`ю людей від виявлених порушень, а тому така загроза, як єдина підстава для повного зупинення роботи відповідача, не може бути застосована до спірних правовідносин, а повне зупинення роботи відповідача є безпідставним заходом, який підлягає скасуванню.

Позивач подав відзив на скаргу відповідача, в якому заперечив проти її задоволення та зазначив, що на момент винесення рішення судом першої інстанції у товариства відповідно до акта позапланової перевірки від 22 вересня 2022 року № 83 залишалося не усунуто 2 порушення, які створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Тому, за твердженням позивача, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року було постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду поноважень.

Разом з тим, представник ГУ ДСНС у Київській області зазначив, що після винесення рішення судом першої інстанції було здійснено позапланову перевірку від 20.03.2023 року за результатами якої був складений акт №13, відповідно до якого, відповідач усунув порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

19.09.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч.4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, виявленні під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду справи в суді не усунуті, можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Крім того, застосований захід має тимчасовий та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що на підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 року №633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 року №639) та наказу Головного управління ДСНС у Київській області від 21.07.2021 року №888 здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПрАТ «Агропроммаш», розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1, про що зазначається в рапорті начальника Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту Ю. Буренка.

Надалі, 16.07.2021 року видане посвідчення №56-7841/1 на проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ПрАТ «Агропроммаш», т.в.о. начальника відділу організації профілактичної роботи Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Кириченком Ю.О., заступником начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Кульчицьким О.А., яке вручено під підпис голові правління Панасенку В.А. 17.08.2021 року.

За результатами планової перевірки складений акт від 20.08.2021 року №941 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та виявлено 17 порушень, а саме:

- На шляхах евакуації будівлі складу №1, будівлі складу №2, будівлі блоку складів, та головного виробничого корпусу не встановлено покажчики пожежа, вихід відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 (пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ);

- Приміщення будівлі складу №1, будівлі складу №2, будівлі блоку складів, та головного виробничого корпусу не обладнано системою димовидалення відповідно до вимог пункту 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 (пункт 22 розділу II, пункт 1.2 глава І розділу V ППБУ);

- З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено будівлі складу №1, будівлі складу №2, будівлі блоку складів, та головного виробничого корпусу не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);

- Не виконано вогнезахист несучих металевих конструкцій елементів перекриття та крівлі будівлі складу №1, будівлі складу №2, будівлі блоку складів, для доведення до відповідного класу вогнестійкості відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1- 7:2016 (пункт 22 розділу II ППБУ, пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ);

- Приміщення будівлі складу №1 (приміщення обліковців), будівлі складу №2 (приміщення обліковців), будівлі блоку складів, прольоту №3 головного виробничого корпусу та офісних приміщень першого поверху не дообладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 22 розділу II, пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

- Ручні пожежні сповіщувачі встановлені на шляхах евакуації адміністративних та виробничо-складських приміщеннях не опломбовані відповідно до ДБН В.2.5-56:2014, ДСТУ - Н СЕN/TS 54-14:2009 (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

- Не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води (пункт 2.1 глави 2 розділ V ППБУ);

- Не забезпечено встановлення пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопостачання з урахуванням розміщення технологічного обладнання та зрошення кожної точки приміщення відповідно до вимог пункту 8.11, табл. 4 ДБН В.2.5-64:2012 (пункт 22 розділу II, підпункт 1 пункту 2.2 розділу 2 глави V ППБУ);

- Пожежні плоскоскладальні рукави не приєднані до крана і не проводиться розгортання та згортання пожежних рукавів встановлених у пожежних крана-комплектах, яке повинно проводитись не рідше одного разу на шість місяців (підпункт 3 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- Спосіб установлення пожежного кран-комплекту головного виробничого корпусу не забезпечує зручність приєднання рукава (крани встановлені за межами шафи кран- комплекту) (пункт 22 розділу ІІ ППБУ, підпункт 7 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- Пожежний щит встановлений на території підприємства не укомплектовано у відповідності до норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);

- З другого прольоту головного виробничого корпусу відсутній другий евакуаційний вихід відповідно до ДБН В.1.1- 7:2016 (пункт 22 розділу II ППБУ, пункт 2.23 глави 2 розділ Ш ППБУ);

- З другого поверху адміністративної вставки заднього фасаду головного виробничого корпусу не влаштовано не менше 2-х розосереджених евакуаційних виходів відповідно до вимог пункту 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 (пункт 22 розділу II ППБУ, пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ);

- Не влаштовано систему захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до ДСТУ ЕN 62305-3:2012 (пункт 22 розділу II, пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);

- Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

- Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку в разі виникнення аварії (пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту відповідно до порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, пункти 5, 6 ПКМУ №444 (пункт 1 1 частини першої статті 20 КЦЗУ).

На думку позивача, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надалі, за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 22.09.2022 року №83, не усуненні наступні порушення на об`єкті ПрАТ «Агропроммаш», за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1, а саме:

- Приміщення будівлі складу №1, будівлі складу №2, будівлі блоку складів, та головного виробничого корпусу не обладнано системою димовидалення відповідно до вимог пункту 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 (пункт 22 розділу II, пункт 1.2 глава І розділу V ППБУ);

- Приміщення будівлі складу №1 (приміщення обліковців), будівлі складу №2 (приміщення обліковців), будівлі блоку складів, прольоту №3 головного виробничого корпусу та офісних приміщень першого поверху не дообладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 22 розділу II, пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до ч.7 статті 7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктом 12 ч.1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, зокрема, що вони є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4).

Разом з тим, визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об`єкта пов`язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

Виходячи із системного аналізу зазначених положень, законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1, 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Отже, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення повторної позапланової перевірки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було складено Акт повторного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним акціонерним товариством "Агропроммаш" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 20 березня 2023 року № 13 (Акт додано позивачем до відзиву на апеляційну скаргу), в якому зазначено, що позивачем усунуто порушення в повному обсязі.

Тобто, суд констатує, що на даний момент жодних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПАТ «Агропроммаш» не вчиняється.

Разом з тим, в даному випадку позивачем в позовних вимогах було визначено такий захід реагування, як повне зупинення експлуатації (роботи) Приватного акціонерного товариства «Агропроммаш» (код ЄДРПОУ - 05425164), розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Агропроммаш» повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкту до повного усунення порушень зазначених в акті від 20.08.2021 року №941.

Однією з основних функцій Головного управління, як контролюючого органу, є запобігання настанню надзвичайної ситуації. Тобто, дії Головного управління при зверненні до суду мають запобіжний характер на попередження надзвичайної ситуації з метою уникнення її фактичного настання.

Так, на момент прийняття рішенням суду першої інстанції були не усунутими 2 порушення, що виявлені Актом № 83 від 22 вересня 2022 року.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виявлені у ході проведення перевірки та зафіксовані у акті позивача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, дійсно, можна кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

В той же час, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не визнає встановлені порушення вимог законодавства як такі, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в своїй апеляційній скарзі не спростовано наявності встановлених позивачем під час проведення перевірки порушень та не зазначено про їх повну відсутність на час ухвалення оскаржуваного рішення.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваного судового рішення, порушення не були усунутими в повному обсязі, а тому не зрозумілим є, в чому ж полягає незаконність рішення суду першої інстанції і на підставі чого останнє підлягає скасуванню як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Так, мотиви подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду першої інстанції є незрозумілими, оскільки процедура відновлення виробництва після застосування судом заходів реагування, як зазначено вище, встановлена ч. 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності", якою передбачено, що відновлення виробництва або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, обставина усунення порушень ПАТ «Агропроммаш» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки після винесення рішення судом першої інстанції не є підставою для його скасування.

Так, Верховним Судом в постанові від 29 жовтня 2020 року по справі № 819/1853/17 зазначено, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Також аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16, від 05 грудня 2019 року по справі №805/1493/17-а), від 10 вересня 2020 року по справі № 620/1857/19.

Відтак, колегія суддів зазначає, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення є заходом, який має тимчасовий характер та направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як зазначалося вище, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агропроммаш" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 19 вересня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків