Постанова

від 19.09.2023 по справі 260/2399/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/2399/23 пров. № А/857/11943/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року (головуючий суддя Гаврилко С.Є., м.Ужгород) у справі №260/2399/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Голд" до Державної служби України з безпеки на транспорті третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

11.04.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, в якому просив: визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України контролю з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 340958 від 09.03.2023 року.

Позов обґрунтовує тим, що відповідачем було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 340958 від 09 березня 2023 року, яка була прийнята без урахування пояснень водія, без належного повідомлення позивача про час та місце розгляду. За наслідками прийняття спірної постанови, відповідач у супереч нормам чинного законодавства України, визнав винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченим статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та притягнув до відповідальності передбаченою статтею 60 частиною 1 абзацом 3 Закону України "Про автомобільний транспорт". Разом з тим, позивач звертає увагу на те, що навіть за умов імовірного порушення водієм позивача, відповідач зобов`язаний був застосувати до позивача санкцію передбачену статтею 60 частиною 1 абзацом 11 Закону України "Про автомобільний транспорт" - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім того, зазначає, що у зв`язку із неналежним повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивач був позбавлений права надати пояснення щодо встановленого порушення, що в свою чергу дало б змогу відповідачу встановити усі необхідні обставини для прийняття обґрунтованого рішення.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано Постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України контролю з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 340958 від 09 березня 2023 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що вході проведеної перевірки виявлено, що у водія ОСОБА_1 була відсутня індивідуальна картка до цифрового, повіреного тахографу, яка передбачає наявність роздруківки (документу) про дотримання водієм режиму праці та відпочинку. Порушення зафіксоване в акті №331954 від 10 січня 2023 року. Статтею 60 частиною 1 абзацом 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено відповідальність за відсутність документів у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 17000 грн. Крім того, апелянт зазначає, що твердження позивача про помилкове застосування статті 60 частини 1 абзацу 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" ніяк не спростовується можливістю застосування частини 1 абзацу 11 того ж Закону, оскільки містить санкцію за порушення в сфері міжнародних перевезень, а саме: "управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

10 січня 2023 року водій транспортного засобу марки VOLVO з державними номерними знаками НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу вказаного у товарно-транспортній накладній та який працює водієм у позивача, рухаючись по міжнародній дорозі М-06 "Київ-Чоп" був зупинений працівниками Відділу державного нагляду (контролю) в Житомирській області Державної служби України контролю з безпеки на транспорті на 87 кілометрі дороги.

Під час проведення перевірки працівниками відповідача було прийнято рішення про складання спірного Акту № 331954 від 10 січня 2023 року, у зв`язку із відсутністю документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме індивідуальної картки до цифрового, повіреного тахографу, яка передбачає наявність роздруківки (документу) про дотримання водієм режиму праці та відпочинку.

Згідно товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 10 січня 2023, перевізником визначений ДТЕП "Іст-захід". Відповідно до пункту 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

На адресу перевізника, був направлений лист-повідомлення № 5568/33/24-23 від 27 січня 2023 року про необхідність прибуття 01 березня 2023 на розгляд справи до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області.

ДТЕП "Іст-Захід", листом від 24 січня 2023 року № 84 було повідомлено, що транспортний засіб, на якому були здійснені перевезення, залучений для надання транспортно-експедиційних послуг на підставі договору транспортного експедирування № 484 від 16 серпня 2021 року, укладеного із ТОВ "Мрія Голд". Зазначений автомобіль виконував перевезення вантажу за маршрутом м. Миргород-м. Ужгород.

Враховуючи вказані обставини, 27 лютого 2023 року начальником Відділу державного нагляду у Львівській області було скерував матеріали акту № 331954 від 10 січня 2023 року для подальшого опрацювання та вжиття заходів до Відділу державного нагляду у Закарпатській області, тобто за місцем реєстрації перевізника.

27 лютого 2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області на адресу ТОВ "Мрія Голд" було направлено на адресу ТОВ "Мрія Голд" повідомлення № 12270/26/24-23 про необхідність прибуття на розгляд справи 09 березня 2023 року.

09 березня 2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № 340958 про застосування адміністративного-господарського штрафу у розмірі 17000 грн за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена статтею 60 частиною 1 абзацом 3 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом в суд першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (Закон України № 2344-III).

Відповідно до статті 5 частини 1 Закону України № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 6 частиною 12 Закону України № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно зі ст. 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Тобто відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядок №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

27 лютого 2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області на адресу ТОВ "Мрія Голд" було направлено повідомлення № 12270/26/24-23 про необхідність прибуття на розгляд справи 09 березня 2023 року.

В матеріалах справи наявні копії рекомендованого повідомлення, яке підтверджує надсилання позивачу вказаного листа щодо повідомлення його про час та місце розгляду справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт та отримання такого позивачем 17 березня 2023 року.

09 березня 2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № 340958 про застосування адміністративного-господарського штрафу у розмірі 17000 грн за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена статтею 60 частиною 1 абзацом 3 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про порушення та не надано доказів в підтвердження вимог Порядку №1567 щодо факту належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, що позбавило позивача можливості бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правничу допомогу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №823/352/16 з подібних відносин зроблено висновок, що порушення встановленої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання незаконною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 260/2399/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний