Ухвала

від 18.09.2023 по справі 340/5330/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 340/5330/21

адміністративне провадження № К/990/29089/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №340/5330/21 за позовом Приватного підприємства «Ігулбудсервіс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Кіровоградській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 22.08.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №340/5330/21, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Ігулбудсервіс» відмовити в повному обсязі.

При поданні касаційної скарги відповідач також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень та навів підстави, що зумовили пропуск визначеного статтею 329 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуального строку. Зокрема, скаржник послався на наступні обставини: своєчасність подання касаційної скарги у цій справі при первинному зверненні до суду; постановлення Верховним Судом ухвали від 04.07.2023 про повернення на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України раніше поданої контролюючим органом касаційної скарги з мотивів неналежного (необґрунтованого) викладення підстав касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, як того вимагає положення частини четвертої статті 328 КАС України.

У своїх доводах про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач також зазначив, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку скаржника, є достатніми для відкриття провадження у справі) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої касаційної скарги. Відповідач просив узяти до уваги належну реалізацію ним права на касаційне оскарження та відсутність з боку контролюючого органу зловживання процесуальними правами, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданої ним касаційної скарги та звернення скаржника до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень у найкоротші строки після постановлення судом ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги заявнику.

Верховний Суд ухвалою від 30.08.2023 касаційну скаргу відповідача залишив без руху з мотивів недотримання скаржником вимог статей 329, 330 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, тривалістю у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху, впродовж якого особа наділена правом звернутися до суду та надати: 1) обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав, які б свідчити про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження з доказами на їх підтвердження; 2) уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України для касаційного оскарження судових рішень повинно бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом касаційної інстанції; 3) документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, врахувавши обставини справи, Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження судових рішень.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 30.08.2023) доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 30.08.2023 о 20:26 год.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано:

- редакційні уточнення касаційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №340/5330/21 з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження унормованих частиною четвертою статті 328 КАС України;

- заяву про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору;

- заяву у порядку статті 44 КАС України з обґрунтуванням необхідності поновлення Верховним Судом пропущеного відповідачем з поважних причин строку на касаційне оскарження та прийняття такої касаційної скарги до розгляду.

Разом з тим, розглянувши подану контролюючим органом заяву про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, Судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним при поданні касаційної скарги, та які судом в ухвалі від 30.08.2023 було визнано неповажними.

Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Кіровоградській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наводить; належних, допустимих та достатніх доказів не надає.

Відповідач повторно наголошує, що дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду та наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, які безпідставно не були прийняті Верховним Судом при постановленні кожної з ухвал про повернення раніше поданих касаційних скарг заявнику, є безмовною підставою для поновлення пропущеного з поважних причин строку вчергове поданої ним касаційної скарги та прийняття такої касаційної скарги до розгляду. Посилаючись на рішення Верховного Суду, в яких судом касаційної інстанції вирішувалось питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, відповідач просить врахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданих відповідачем касаційних скарг та звернення скаржника до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень у найкоротші строки після такого повернення.

Так, статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що згідно з приписати статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №340/5330/21 була прийнята в порядку письмового провадження. А отже, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 04.11.2022.

Судом також встановлено, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №340/5330/21 три рази.

Кожну з поданих відповідачем касаційних скарг Верховний Суд ухвалами від 21.02.2023, від 23.05.2023 та від 04.07.2023 повертав скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладання підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, обов`язок зазначення яких передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України. У кожній зі своїх ухвал суд касаційної інстанції визнав недостатнім наведене скаржником обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, послідовно роз`яснював скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої та третьої статті 353 цього Кодексу та вказував про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої заявнику.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що систематичне недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою положень статей 328, 330 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Натомість, у клопотанні, надісланому відповідачем на виконання вимог ухвали від 30.08.2023, останнім так і не зазначено обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та подати касаційну скаргу з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку на касаційне оскарження, з урахуванням того, що подаючи касаційну скаргу вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг заявнику, про що зазначав суд касаційної інстанції залишаючи 30.08.2023 подану відповідачем касаційну скаргу без руху, що в свою чергу свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

У цій справі звернення з касаційною скаргою є четвертим і саме скаржником не було дотримано вимог статей 328 і 330 КАС України, що стало підставою для повернення раніше поданих касаційних скарг у цій справі, тобто, саме проявлений контролюючим органом підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення та підставою для залишення вчетверте поданої касаційної скарги без руху.

Крім того, Верховний Суд повторно наголошує, що з моменту отримання відповідачем копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику (07.03.2023) і до моменту чергового звернення (22.08.2023) сплинув строк у понад п`ять місяців, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, належного обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на звернення до суду скаржник так і не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге та втретє так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, Суд вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Посилання скаржника на обставини, пов`язані з регулярним поданням касаційної скарги у цій справі, недостатні для підтвердження поважності причин пропуску строку. Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, до яких безпосередньо входить і дотримання строку подання касаційної скарги, форми та змісту.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

У той же час, Верховний Суд вважає, що обставини на які посилається відповідач є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що питання оцінки поважності причин пропуску строку через невиконання суб`єктом владних повноважень вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи наведене вище, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не визнаються Судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Сукупність встановлених обставин свідчить виключно про те, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України допустило необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.

Верховний Суд вважає, що у даному випадку, пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України, покладається на особу, яка звертається з касаційною скаргою, а повторне (чергове) звернення з касаційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 329 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на касаційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Поряд з цим, Верховний Суду зазначає, що за відсутності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі з причин визнання, наведених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку неповажними, Суд не надає оцінки доводам уточненої касаційної скарги з точки зору обґрунтованості викладених у ній підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 та пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Також, Верховний Суд не вважає за потрібне продовжувати строк на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору з огляду на наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №340/5330/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №340/5330/21 за позовом Приватного підприємства «Ігулбудсервіс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова