Рішення

від 09.10.2007 по справі 37/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  37/416

09.10.07

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Болгов Медіа Центр»

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон»

Про                        стягнення 2 975,23 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача  Маляр Є.П. –представник за довіреністю № 788 від         14.08.2007 р.

Від відповідача           не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Болгов Медіа Центр»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон»2 600 грн. основного боргу,  270,02 грн. витрат від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 105,21 грн.  за несвоєчасне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 125-04 від 22.02.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за виконану позивачем роботу, внаслідок чого основний борг відповідача перед позивачем становить 2 600 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2007 р. порушено провадження у справі № 37/416, розгляд справи було призначено на 20.09.2007 року о 10-15.

Представник відповідача 20.09.2007 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/416 від 03.09.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні  20.09.2007 року надав суду для огляду оригінали документів, однак, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі частково не виконав, а саме: не надав суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в  Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи та установчі документи позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2007 р. № 37/416, розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено до 09.10.2007 р. на 12-00.

Представник позивача в судове засідання 09.10.2007 р. не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання в якому просить суд розглянути справу без участі представника позивача  та за наявними в ній матеріалами, крім того зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 2 600 грн. основного боргу,  270,02 грн. витрат від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 105,21  грн., 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2007 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/416 від 20.09.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон”»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Болгов Медіа Центр»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каміон» (замовник) був укладений договір № 125-04 (далі - договір).

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. п. 2.1.1., 2.1.2. договору виконавець зобов'язується забезпечити видавництво довідника «Транспорт від А до Я» тиражом  18 тис. екземплярів не пізніше жовтня 2006 року, підготувати та розмістити інформацію чи рекламу замовника у довіднику, в узгодженому з ним розділі.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі і в обумовлений строк (а саме: підготовка, виготовлення, розміщення інформації про замовника), що підтверджується витягом з книги та затвердженим макетом.   

Відповідно до п. 2.2.1. договору  замовник зобов'язується оплатити в повному обсязі і у встановлені строки вартість розміщення інформації чи реклами у довіднику.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна договірна вартість розміщення інформації чи реклами (ціна + ПДВ + податок на рекламу) становить 2 600 (дві тисячі шістсот) грн. Оплата здійснюється замовником після підписання договору, якщо інше не передбачено додатковими умовами.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був  розрахуватись з позивачем 22.02.2006 року, однак, взяті на себе зобов'язання так і не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи 22.11.2006 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 02/31-08, в якій  вимагав погасити заборгованість, проте відповідач дану вимогу залишив без відповіді та належного реагування.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правопорушення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утиматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

 Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач в порушення вимог договору, за надані послуги з позивачем не розрахувався.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2600,00 грн. визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська промислова компанія «Болгов Медіа Центр» також просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 270,02 грн. та 105,21 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню інфляційні витрати в розмірі  270,02 грн. та 105,21 грн. - 3 % річних від простроченої суми.  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон»(03148, м. Київ, вул. Г. Юри,9, кім. 414,  код ЄДРПОУ 31349811) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Болгов Медіа Центр»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська,143б, код ЄДРПОУ 32161438) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження 2 600 (дві  тисячі шістсот) грн. основного боргу, 270 (двісті сімдесят) грн. 02 коп. витрат від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 105 (сто п'ять) грн. 21 коп., 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

СуддяІ.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 05.11.2007 року