Рішення

від 25.10.2007 по справі 43/557

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/557

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/557

25.10.07

За позовом    товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «Бейсік»

про                  стягнення 35 380,00грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача          Гончаров Є.В. –предст. за дов.,

від відповідача      Кобилецький В.В. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 35 380,00 грн. (33 800,00 грн. основного боргу, 1 580,00 грн. штрафних санкцій) у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору №26-12/06 від 26.12.06 про надання послуг щодо створення проекту “Бізнес-логістика”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.07 порушено провадження у справі          № 43/557 та призначено її розгляд  на 11.10.07.

Належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання  Відповідач в судове засідання з'явився, однак письмового відзиву не надав.

У зв'язку з заявленим клопотанням про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості представнику Відповідача ознайомитися з матеріалами справи та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи на 25.10.07.

25.10.07 від представника Позивача надійшла Заява про збільшення розміру позовних вимог,  відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 33 800, 00 грн. основного боргу та  7 441, 95 грн. штрафних санкцій.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засідання проти заявлених вимог заперечував.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.06 між товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»(далі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бейсік»(далі Відповідач) було укладено Договір надання послуг щодо створення проекту “Бізнес-логістика” №26-12/06 (далі Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Позивач доручає, а Відповідач бере на себе обов'язок по впровадженню програмного забезпечення “Бізнес-логістика” (далі Система) для м.Києва.

Замовник, на протязі дії договору, доручає впровадження системного забезпечення в інших місцях розташування своїх підрозділів шляхом підписання додаткових угод.

На виконання умов п.3.2 Договору Позивач здійснив передоплату програмного забезпечення в сумі 33 800, 00 грн. протягом 3-х банківських днів після підписання Договору, що підтверджується платіжним дорученням №1102 від 28.12.06 (копія додана до матеріалів справи),

Відповідно п.2.1.2. Договору Відповідач зобов'язаний забезпечити Позивача Системою, згідно з Технічним Завданням протягом 10 тижнів, після отримання платежу та підписання  Технічного Завдання.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на безпідставну відмову виконавця від виконання умов договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Право- чин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Як вбачається з договору обидві сторони правочину брали на себе окремі, чітко визначені зобов'язання.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається  (ст. 525 ЦК України).

Відповідно п. 2.1.1 Виконавець зобов”язаний адаптувати систему відповідно до конкретних умов використання її Замовником згідно з технічним завданням, що оформлюється окремим документом і є невід”ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.1.2 Договору Відповідач зобов'язувався забезпечити Позивача системою, згідно технічного завдання протягом 10 тижнів, після отримання платежу та підписання технічного завдання.

Отже, обов'язок Відповідача щодо впровадження програмного забезпечення, виникає лише після проведення передоплати та підписання технічного завдання, яке визначається Замовником.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Сторонами визначено, що зобов'язання Відповідача забезпечити Позивача системою виконується після виконання зобов'язання Позивача в частині проведення передоплати та оформлення (підписання) технічного завдання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Позивач не надав суду доказів, що з його боку велись переговори щодо формування завдання шляхом листування або будь яким іншим чином.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до  ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько