Постанова

від 12.09.2023 по справі 911/1526/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р. Справа№ 911/1526/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Франкова А.В.;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Цвіт"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2023 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі №911/1526/23 ( суддя Мальована Л.Я.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Цвіт"

про вжиття заходів забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Цвіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узман Женератьор Кабінлері Санайі Пазарлама Ве Диш Тіджарет Лімітед Шіркеті" про розірвання договору купівлі-продажу № 11/21/2022 від 21.11.2022 р., стягнення суми предоплати за непоставлене обладнання, стягнення суми предоплати за поставлене обладнання неналежної якості, стягнення штрафних санкцій, стягнення суми витрат з надання транспортно-експедиторських послуг та про зобов`язання забрати обладнання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 11/21/2022 від 21.11.2022 в частині поставки товару неналежної якості та не поставки частини товару.

19.05.2023 року до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Цвіт" надійшла заява, в порядку ст. ст. 136 - 140 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на його банківських рахунках в банківських установах на території Турецької Республіки в сумі 226 372,43 доларів США.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що оскільки заходи досудового врегулювання спору з відповідачем не дали позитивного результату, є підстави вважати, що відповідач буде створювати перешкоди шляхом зловживання своїми правами, як резидент Турецької Республіки, та у разі невжиття заходів забезпечення позову це може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2023 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Білий Цвіт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2023 року у справі №911/1526/23 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- відповідач безпідставно утримує та розпоряджається сумою передоплати у розмірі 93 160 дол. США;

- відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по розділу 4 договору в частині гарантійних зобов`язань щодо обладнання;

- численні спроби вжити заходів досудового врегулювання спору залишились без уваги відповідача;

- злісна бездіяльність відповідача призвела до того, що позивачем порушені строки валютного контролю, які призводять до права контролюючих органів застосувати до позивача штрафні санкції;

- надмірний формалізм в питанні забезпечення позову завдає матеріальної шкоди позивачу та призводить до знецінення його матеріального блага.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/1526/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 року відкрито апеляційне провадження та призначення справу до розгляду на 18.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 відкладено розгляд справи на 12.09.2023.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 12.09.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Колегією суддів враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Узман Женератьор Кабінлері Санайі Пазарлама Ве Диш Тіджарет Лімітед Шіркеті" є нерезидентом та зареєстровано за законодавством Турецької Республіки.

Статтею 365 ГПК України визначено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 15.11.1965 р. (надалі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 р. № 2052-ІІІ, із заявами та застереженнями. Україна та Турецька Республіка приєднались до зазначеної Конвенції.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).

Згідно ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ст. 10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує, зокрема, можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Оскільки у даному апеляційному провадженні переглядається ухвала про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на приписи ст. 10 Конвенції щодо можливості направлення судової поштової кореспонденції безпосередньо особам, які перебувають за кордоном, судом апеляційної інстанції направлялась ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі від 20.06.2023 та ухвала про відкладення розгляду справи від 18.07.2023 безпосередньо на поштову адресу відповідача.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 12.09.2023 за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Предметом позову у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Цвіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узман Женератьор Кабінлері Санайі Пазарлама Ве Диш Тіджарет Лімітед Шіркеті" щодо:

- стягнення з відповідача суми передоплати за непоставлене обладнання у розмірі 75 160,00 дол. США; передоплати за поставлене обладнання неналежної якості у розмірі 18 000,00 дол. США; 128 608,80 дол. США пені за прострочку поставки обладнання; 1 800,00 дол. США штрафу за поставку обладнання неналежної якості; 2 803,63 дол. США витрат на оплату транспортно-експедиційних послуг;

- зобов`язання відповідача забрати обладнання неналежної якості власними силами, власними засобами та за власний рахунок, яке знаходиться за адресою: 13106, м. Житомирська обл., с. Юрівка, вул. Медова (Горького), буд. 71;

- розірвання договору купівлі-продажу № 11/21/2022 від 21.11.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 11/21/2022 від 21.11.2022, а саме поставку обладнання UZMAN SDEC 330 KVA DIESEL GENERATOR (1 шт) неналежної якості та не поставку обладнання UZMAN SDEC 6600 KVA DIESEL GENERATOR (2 шт), оплата яких була здійснена позивачем у сумі 100 % попередньої оплати, у зв`язку з чим останній поніс витрати на транспортно-експедиційні послуги щодо перевезення неякісного обладнання. Також позивачем відповідно до умов договору було нараховано пеню за прострочку поставки обладнання та штраф за поставку обладнання неналежної якості.

Подаючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує на те, що у зв`язку з тривалим ігноруванням запитів позивача, відправлених за допомогою телекомунікаційного зв`язку, позивач 19.12.2022 року направив на електронну адресу відповідача офіційний лист з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 75 160 доларів США, перерахованих за обладнання UZMAN SDEC 660 KVA DIESEL GENERATOR, очікуючи, що обладнання UZMAN SDEC 330 KVA DIESEL GENERATOR на суму 18 000 доларів США надійде в обіцяний відповідачем строк.

Одержавши обладнання UZMAN SDEC 330 KVA DIESEL GENERATOR вартістю 18 000 доларів США, в якому були приховані недоліки, що свідчило про обладнання, продане неналежної якості, позивач 28.12.2022 р. звернувся до відповідача з претензією, в якій просив відповідача з вимогою повернути перераховані грошові кошти, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином, заявник вважає, що оскільки заходи досудового врегулювання спору з відповідачем не дали позитивного результату, є підстави вважати, що відповідач буде створювати перешкоди шляхом зловживання своїми правами, як резидент Турецької Республіки, та у разі невжиття заходів забезпечення позову це може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 136, 137 ГПК України, виходив з того, що заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

В той же час, до заяви про забезпечення позову позивачем не надано жодних документів в підтвердження обставин того, що майно або кошти, які є у відповідача на момент пред`явлення позову, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

По суті, подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Ні у заяві про забезпечення позову, ні в апеляційній скарзі, позивач не навів жодного доводу, що відповідач вчиняє дії, які направлені на ухилення від виконання майбутнього рішення у даній справі.

Самі лише твердження позивача, що відповідач неналежним чином виконав умови договору, ухиляється від виконання своїх зобов`язань за ним та ігнорує надіслані на його адресу листи та претензії не може свідчити про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, оскільки такі доводи позивача зводяться до оцінки обґрунтованості поданого позову, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, з огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Цвіт" про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду Київської області від 23.05.2023 року у справі № 911/1526/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Цвіт" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2023 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 911/1526/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.05.2023 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 911/1526/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи у справі № 911/1526/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 18.09.2023.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко