Постанова

від 19.09.2023 по справі 911/21/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. Справа№ 911/21/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 19.09.2023 у справі №911/21/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло»

про ухвалення додаткового рішення

подану при розгляді апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023

про відмову у задоволенні заяви Обухівської міської ради Київської області про відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021

у справі №911/21/21 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло»

до Обухівської міської ради Київської області

про стягнення 9 109 192,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21 відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2023, Обухівська міська рада Київської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі № 911/21/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву апелянта про відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 14.04.2023 апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області у справі №911/21/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 вирішено, витребувати з матеріали справи №911/21/21 та відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.

04.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/21/21.

15.05.2023 на адресу Господарського суду Київської області направлено лист про надання інформації направлення копії ухвали Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21 - скаржнику.

18.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист від Господарського суду Київської області в якому повідомляється, що у Господарського суду Київської області відсутні докази відправки/отримання засобами поштового зв`язку та електронної пошти ухвали від 10.01.2023 у справі №911/21/21, у зв`язку із відсутністю фінансування.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21 залишено без руху, апелянту роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з доказами сплатити судового збору у розмірі 2 684,00 грн. про, що надати відповідні докази.

25.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн (квитанція №339 від 23.05.2023).

У зв`язку із перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 08.05.2023 по 26.05.2023, вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги у встановлені законом процесуальні строки у визначеному складі суду неможливо.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 задоволено клопотання Обухівської міської ради Київської області та поновлено їй строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21, відкрито апеляційне провадження у справі №911/21/21, розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21 призначено на 20.06.2023 об 11:15 год.

В судовому засіданні 20.06.2023 оголошено перерву до 08.08.2023 об 11:15 год.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 18.07.2023 суддю Північного апеляційного господарського суду Разіну Т.І. звільнено у відставку, у зв`язку з чим розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-07/534/23 від 20.07.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/21/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколів передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому суддів (судді-доповідачу)(складу суду) від 20.07.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Кравчук Г.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Кравчук Г.А., розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21 призначено на 28.08.2023 о 10:30 год.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, повний текст якої складено 28.08.2023, апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі № 911/21/21 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21 залишено без змін.

01.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі № 911/21/21.

Крім того, у вказаній заяві позивач, з посиланням на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 в цій справі встановлено відсутність у Обухівської міської ради Київської області статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Управлінні державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області та змінено порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21 щодо стягнення коштів з Обухівської міської ради Київської області із рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10; ідентифікаційний код 04362680), що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради Київської області, просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу саме з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10; ідентифікаційний код 04362680), що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради Київської області.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею, у відпустці розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3506/23 від 04.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.09.2023, вказане клопотання передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» про ухвалення додаткового рішення при розгляді апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю., розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» про ухвалення додаткового рішення при розгляді апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/21/21 призначено на 19.09.2023 о 10:00 год.

В судове засідання позивач представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

В судовому засідання представник відповідача проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечив.

Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вказана заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу, а докази понесення таких витрат - до винесення постанови або протягом п`яти днів після ухвалення постанови, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

З матеріалів справи слідує, що:

- у письмових поясненнях щодо апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 у справі №911/21/21, які надійшли до суду 14.06.2023, позивач зазначив про те, що ним були понесені судові витрати у зв`язку з розглядом декількох апеляційних скарг відповідача на різні ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/21/21 у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката орієнтовний розмір яких складає 18 000,00 грн., а остаточний розрахунок вказаних витрат з детальним описом робіт та іншими підтверджуючими документами буде наданий позивачем після ухвалення рішення суду щодо заяви відповідача у терміни передбачені законодавством;

- заява про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесення таких витрат надійшли до суду 01.09.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу ним до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії договору про надання правничої допомоги № 2/2020 від 10.02.2020, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛНМ» та позивачем, додаткової угоди від 07.06.2023 до вказаного договору, акту приймання-передачі наданих послуг від 30.08.2023 та детального розрахунку витрат на надання професійної правничої допомоги.

Наданими позивачем документами підтверджено наступне.

10.02.2020 року між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЛНМ» (об`єднання) в особі керуючого партнера Муравйова О.В. укладений договір № 2/2020 про надання правничої (правової) допомоги (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого за дорученням клієнта, об`єднання зобов`язується надати правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити її в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору клієнт доручає і сплачує, а об`єднання бере на себе зобов`язання щодо надання (виконання) клієнту правової допомоги під час адміністративного, господарського, цивільного чи кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, представництва перед іншими фізичними та/або юридичними особами, органами державної влади, місцевого самоврядування, під час виконавчого провадження та в інших випадках за дорученням клієнта.

У додатковій угоді від 07.06.2023 до Договору сторони погодили, що:

- клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надати наступну правову допомогу: представництво інтересів клієнта в спорі з відповідачем в Північному апеляційному господарському суді щодо: апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 про перегляд рішення від 09.04.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 911/21/21; апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21; апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2021 у справі № 911/21/21 (п. 1);

- передбачена пунктом 1 Додаткової угоди правова допомога включає, але не обмежується: вивчення документів, аналіз правовідносин. збирання доказів, підготовка проектів документів та подача їх до суду; представництво інтересів клієнта в суді (п. 2);

- вартість правової допомоги, передбаченої пунктом 2 цієї Додаткової угоди становить:

1) за вивчення документів, аналіз правовідносин, збирання доказів, підготовка проектів документів та подача їх до суду: щодо апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 - 10 000,00 грн.; щодо апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 - 4 000,00 грн.; щодо апеляційної скарги відповідача апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2021 - 3 000,00 грн.;

2) за представництво інтересів клієнта в суді 2 000,00 грн. за кожне судове засідання (п. 3);

- сторони домовились, що загальна вартість наданих послуг згідно з цією додатковою угодою не повинна перевищувати 30 000,00 грн.

- клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу) допомогу на підставі акта виконаних робіт протягом 5 (п`ять) календарних днів з моменту підписання акта (п. 5).

Як вбачається із Акту приймання-передачі наданих послуг від 30.08.2023 та детального розрахунку витрат на надання професійної правничої допомоги, загальна сума витрат на правову допомогу, яка надана апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 - 4 000,00 грн., що підлягає компенсації позивачу складає 8 000,00 грн., а вказані витрати складаються з:

- вивчення матеріалів, пов`язаних із спірними правовідносинами, включаючи аналіз справи №911/21/21 та апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 та доданих до неї документів; вивчення інших первинних документів, листування, документів технічного характеру пов`язаних із справою; вивчення судових рішень у справі, аналіз судової практики в подібних правовідносинах - вартість 4 000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта в судових засіданнях під час розгляду справи у Північному апеляційному господарському суді. Надання заперечень щодо апеляційної скарги 2 засідання (20.06.2023 та 28.08.2023) - вартість 4 000,00 грн. (2 000,00 грн. за кожне судове засідання).

Колегія суддів зазначає про те, що не є підставою для відмови у стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутність надання доказів їх оплати позивачем, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Вказана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Також слід врахувати і те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13.07.2010; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07.11.2013.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу Адвокатським об`єднанням «ЛНМ» послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідач письмових заперечень проти розміру витрат не надав.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/1929/19 від 09.06.2022

За практикою Верховного Суду у справах №756/2114/17 і №911/3386/17 зазначено, що оскільки правова позиція позивача в судах попередніх інстанцій не змінювалася, то не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу відповідачу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права, бо відповідач не міг бути необізнаним із позицією позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи й доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи.

Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок апелянта витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та є співмірним з ціною позову.

Також колегія суддів зазначає про таке.

Пунктом 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради (п. 3 ч. 2 ст. 22 БК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, згідно відомостей якого Обухівська міська рада Київської області не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів. Розпорядником та одержувачем бюджетних коштів є Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області.

Відповідно до п. 4 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить зокрема здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Враховуючи відсутність у Обухівської міської ради Київської області статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Управлінні державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області, що унеможливлює стягнення судових витрат безпосередньо з Обухівської міської ради Київської області, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення витрат позивача на правову допомогу отриману під час розгляду апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у загальній сумі 8 000,00 грн. шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10; ідентифікаційний код 04362680), що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради Київської області.

Таким чином заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» про ухвалення додаткового рішення, яка подана за наслідками розгляду апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.01.2023 про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21 колегією суддів задовольняється повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244, 252 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10; ідентифікаційний код 35161650) шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10; ідентифікаційний код 04362680), що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради Київської області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 67-Б; ідентифікаційний код 33629567) витрати на правову допомогу в сумі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

3. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 19.09.2023.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала