ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/21/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 (суддя Мальована Л. Я.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 (судді: Яковлєв М. Л. - головуючий, Кравчук Г. А., Гончаров С. А.) у справі
за заявою Обухівської міської ради Київської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-житло"
до Обухівської міської ради Київської області
про стягнення 9 109 192,00 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київщина-житло" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Обухівської міської ради Київської області (далі - Міськрада) про стягнення 9 109 192,00 грн збитків, які було завдано внаслідок прийняття неправомірних рішень органом місцевого самоврядування та укладення ним недійсного правочину.
Короткий зміст і підстави подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
2. 23.12.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про перегляд справи за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21.
Заява обґрунтовується посиланням на те, що:
- підставою для стягнення коштів із відповідача за рішення суду від 09.04.2021 у цій справі був договір генпідряду від 15.01.2009 № 15/01-09, укладений між позивачем та Акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2" (далі - АТ "Київська пересувна механізована колона-2") для прокладки інженерних мереж для будівництва житлових комплексів на земельній ділянці в місті Обухові по вулиці Каштановій;
- водночас за змістом положень Закону України "Про планування та забудову територій" виконанню робіт передує отримання містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки, з технічними умовами щодо інженерного забезпечення об`єкта містобудування, дозволу на виконання підготовчих робіт та дозволу на виконання будівельних робіт, а прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності;
- в свою чергу в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують отримання позивачем зазначених документів. Відсутність документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також, документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, підтверджується листом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 05.12.2022 № 10351/05/13-22;
- для з`ясування зазначених фактів, а також з метою підтвердження понесення позивачем реальних збитків, заявником подавалось клопотання про проведення відповідної експертизи, проте судом першої інстанції не надано жодної належної оцінки цьому клопотанню та не було його розглянуто;
- зазначене, на думку заявника, свідчить про те, що у матеріалах справи № 911/21/21 відсутні докази того, що інженерні мережі для будівництва житлових комплексів на земельній ділянці в місті Обухові по вулиці Каштановій взагалі будувались та були введені в експлуатацію та є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Заявник зауважив, що при розгляді справи позивач умисно не подав суду відомостей, які б підтверджували будівництво та введення в експлуатацію інженерних мереж, які є істотними обставинами для розгляду справи, в результаті чого суд було введено в оману і внаслідок цього судом винесено неправомірне рішення про стягнення з відповідача збитків, про що відповідач дізнався лише 14.11.2022 після ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи та отримання листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 05.12.2022 № 10351/05/13-22.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2021 (суддя Мальована Л. Я.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 (судді: Іоннікова І. А. - головуючий, Разіна Т. І., Тарасенко К. В.), позовні вимоги задоволено повністю.
4. Судові рішення мотивовано доведеністю позивачем наявності правових підстав для стягнення збитків в судовому порядку.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 (судді: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Багай Н. О.) касаційне провадження за касаційною скаргою Міськради у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрито; касаційну скаргу Міськради у частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 911/21/21 залишено без змін.
6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.03.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21 за нововиявленими обставинами.
7. Судові рішення мотивовано тим, що:
- під час прийняття рішення від 09.04.2021 суд досліджував той факт, що позивач зазнав грошових витрат, пов`язаних з прокладкою інженерних мереж для будівництва житлових комплексів на земельній ділянці, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, згідно з договором генпідряду від 15.01.2009 № 15/01-09, укладеним між ним та АТ "Київська пересувна механізована колона-2";
- предметом позову була вимога про стягнення 9 109 192,00 грн збитків, які є витратами, пов`язаними з виконанням обов`язків за цим договором, тобто відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України є реальними збитками, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки договір є недійсним саме у зв`язку із прийняттям останнім незаконних рішень;
- зазначені роботи були виконані підрядником протягом 2009 року та відповідно до акта прийняття-передачі робіт за договором генпідряду від 15.01.2009 № 15/01-09 позивачу було передано у власність інженерні мережі, загальна вартість виконаних робіт щодо прокладки інженерних мереж становила 9 109 192,00 грн, тобто позивач повністю довів, що він зазнав реальних збитків на суму 9 109 192,00 грн з вини відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Міськрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Міськради про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. На обґрунтування правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права внаслідок не урахування висновків, викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 та постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, оскільки суди попередніх інстанцій не вжили всі встановлені ГПК України заходи для повного, всебічного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, чим порушені права Міськради.
10. Так, скаржник наголошує на тому, що:
- у матеріалах справи № 911/21/21 відсутні будь-які докази того, що інженерні мережі для будівництва житлових комплексів на земельній ділянці по вул. Каштановій в м. Обухові Київської області взагалі будувались та введені в експлуатацію;
- матеріалами справи підтверджено, що бенефіціарними власниками позивача та АТ "Київська пересувна механізована колона-2" є одні і ті ж особи, що викликає обґрунтований сумнів як у визначені вартості інженерних мереж, так і взагалі у реальності існування таких правовідносин;
- судом апеляційної інстанції було проігноровано клопотання Міськради від 05.06.2023 про проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 911/21/21, яка є необхідною умовою для прийняття законного рішення у цій справі;
- суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови неправомірно застосували обмеження та зменшили право доступу Міськради до суду таким чином або до такої міри, що була порушена сама сутність права.
Узагальнені доводи інших учасників справи
11. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міськради на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 911/21/21 та призначено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 визнано необґрунтованими доводи, викладені у заяві Міськради про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю. Я., Дроботової Т. Б., Багай Н. О. у справі № 911/21/21, та передано справу № 911/21/21 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю. Я., Дроботової Т. Б., Багай Н. О. у справі № 911/21/21.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2023 (суддя Кролевець О. А.) у задоволенні заяви Міськради про відвід суддів Верховного Суду Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О. від розгляду справи № 911/21/21 відмовлено.
Для забезпечення єдності судової практики, з урахуванням необхідності повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи № 911/21/21у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи, з метою забезпечення своєчасного судового захисту.
06.11.2022 до Верховного Суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення касаційного провадження у справі № 911/21/21 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України до вирішення у Північному апеляційному господарському суді заяви Міськради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17, оскільки Міськрада вважає, що прийняття рішення у справі № 911/21/21 є об`єктивно неможливим до прийняття рішення у справі № 911/1482/17 за заявою про перегляд справ за нововиявленими обставинами.
Міськрада посилається на те, що основною підставою для задоволення позовної заяви Товариства у справі, яка розглядається (№ 911/21/21), стала постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17, а саном на день подання Міськрадою заяви про зупинення провадження у справі № 911/21/21, Міськрадою подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 911/1482/17.
Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на межі касаційного розгляду (суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права) та підстави касаційного оскарження (неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не вжили всі встановлені ГПК України заходи для повного, всебічного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, чим порушені права Міськради), ураховуючи предмет оскарження та вимоги касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у даній справі підстав для зупинення касаційного провадження до вирішення у Північному апеляційному господарському суді заяви Міськради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17, тому колегія суддів відхиляє клопотання Міськради.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. На засіданні 23.02.2006 Міськрадою прийнято рішення № 297 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин", яким вирішено взяти до відома лист № 02- 357 від 27.09.2005, представлений Державним підприємством "Київське лісове господарство"; вилучити із складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15, земельну ділянку, площею 5,8 га, яка знаходиться в межах м. Обухів і входить в генеральний план забудови міста, з метою подальшої передачі Товариству; земельну ділянку перевести в землі міської ради для подальшої передачі її під будівництво житлового комплексу.
Цим же рішенням прийнято до відома лист від 10.02.2006 № 10/1 та матеріали, представлені позивачем. Надано дозвіл позивачу на виготовлення матеріалів вибору вказаної земельної ділянки під будівництво житлового комплексу в м. Обухові, вул. Каштанова, при умові відшкодування збитків Державному підприємству "Київський лісгосп". Зобов`язано позивача погодити з відповідними службами згідно з чинним законодавством виготовлену документацію.
14. Рішенням Міськради третьої сесії п`ятого скликання від 27.07.2006 № 34 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" затверджені пропозиції виконкому, викладені в рішенні від 28.04.2006 № 352. Погоджено позивачу матеріали вибору земельної ділянки, орієнтовною площею 5,8 га, наміченої для відведення в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухів по вул. Каштанова. Надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди під будівництво житлового комплексу. Зобов`язано позивача погодити виготовлену документацію з відповідними службами згідно з чинним законодавством України.
15. Рішенням Міськради восьмої сесії п`ятого скликання від 30.11.2006 № 65 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" затверджений проект землеустрою, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Горизонт", щодо відведення позивачу земельної ділянки, площею 5,8 га, в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухові по вул. Каштановій. Надано позивачу земельну ділянку, площею 5,8 га, в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухові по вул. Каштановій. Зобов`язано позивача укласти з Обухівською міською радою договір на право користування земельною ділянкою на умовах оренди строком на 10 років. Встановлено ставку орендної плати за землю в розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки 2 866 032,94 грн, а саме: 42 990,49 грн в рік; 3 582,54 грн - щомісячно.
16. 20.12.2006 між Міськрадою (орендодавець) і Товариством (орендарем) укладено договір оренди землі в м. Обухів, вул. Каштанова Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, строком на 11 років.
17. Договором від 15.07.2014 були внесені зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 20.12.2006, в тому числі щодо розміру земельної ділянки і орендної плати.
18. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17 задоволений позов прокуратури Київської області: визнано недійсним рішення 30 сесії Міськради четвертого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 297- 30 сесії-ІУ від 23.02.2006, яким вилучено зі складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15, земельну ділянку, площею 5,8 га; визнано недійсним рішення 8 сесії Міськради п`ятого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 65-8 сесії-У від 30.11.2006, яким затверджений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки, площею 5,8 га, у користування; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Міськрадою та Товариством від 20.12.2006 № 6192, зі всіма змінами та доповненнями; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. від 15.07.2014 № 14463133.
19. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 11.06.2018 постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 залишена без змін.
20. За висновками господарських судів у справі № 911/1482/17 земельна ділянка лісового фонду Державного підприємства "Київський лісгосп", в кварталі 63, виділ 15, площею 5,8 га, на час виникнення правовідносин за договором від 09.02.2006 знаходилась у власності держави, тому Міськрада як орган місцевого самоврядування не мала повноважень на вилучення її зі складу лісового фонду, переведення в землі міської ради для подальшої передачі Товариству під будівництво житлового комплексу.
За наслідком незаконності прийнятих Міськрадою рішень визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки.
Суди апеляційної та касаційної інстанції зазначили, що Міськрада з перевищенням наданих їй статтею 149 Земельного кодексу України повноважень на розпорядження землями уклала з Товариством договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, під будівництво житлового комплексу (від 20.12.2006 № 6192), тому цей договір в силу вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсним, оскільки, суперечить вимогам лісового та земельного законодавства.
21. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що після укладення 20.12.2006 договору оренди землі в м. Обухів, вул. Каштанова Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, строком на 11 років під будівництво житлового комплексу, Товариством понесені грошові витрати, пов`язані з виготовленням необхідної документації, проведенням необхідних підготовчих будівельних робіт, отриманням передбачених законом дозволів та технічних умов, які передують початку будівництва, та інші витрати.
При цьому, позивач зазначив, що ним понесено грошові витрати, пов`язані з прокладкою інженерних мереж для будівництва житлових комплексів на земельній ділянці, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, згідно з договором генпідряду № 15/01-09 укладеному 15.01.2009 між ним та Акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2" (далі - АТ "Київська пересувна механізована колона-2").
Зазначені роботи були виконані підрядником протягом 2009 року та відповідно до акта прийняття-передачі робіт за договором генпідряду від 09.10.2009 позивачу було передано у власність наступні інженерні мережі: мережа теплопостачання з можливістю підключення споживачів загальною потужністю 10,522 Гкал/рік; мережа електропостачання з можливістю підключення споживачів загальною потужністю 3 100 кВт; мережа водопостачання та водовідведення з можливістю підключення споживачів загальною потужністю 200 000 м3/рік.
За змістом актів прийому-прийняття загальна вартість виконаних робіт щодо прокладки інженерних мереж становила 9 109 192,00 грн, які позивач зобов`язався сплатити до 31.12.2009.
14.01.2010 між позивачем та підрядником було укладено додаткову угоду до договору генпідряду, у відповідності до якого позивач зобов`язався сплатити вартість до 31.08.2010, що було виконано у повному обсязі.
22. В заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами відповідач посилається на те, що відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 05.12.2022 № 10351/05/13-22, в Реєстрі будівельної діяльності відомості щодо реєстрації/видачі документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не виявлені.
Відповідач, посилаючись на те, що така інформація була відсутня на момент прийняття рішення від 09.04.2021, просить суд переглянути зазначене рішення за нововиявленими обставинами та скасувати його.
Позиція Верховного Суду
23. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
24. Предметом розгляду у справі є заява Міськради про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
25. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Частинами 4 і 5 статті 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
26. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (наведену правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
При цьому колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
27. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").
28. На обґрунтування поданої заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що роботи, які були виконанні позивачем на спірній земельній ділянці та стягнення вартості яких, як збитків, є предметом цього позову, не відповідають проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та, з огляду на вказане, фактично є невиконаними і саме для з`ясування зазначених обставин він просить призначити судову експертизу як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції.
29. Відповідач також наголошує на тому, що про відсутність документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, він дізнався з листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 05.12.2022 № 10351/05/13-22 (зазначений лист отримано на запит відповідача від 09.11.2022).
30. Водночас необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами.
31. Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
32. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16.
33. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що звертаючись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, якими відповідач вважає невідповідність робіт за договором генпідряду від 15.01.2009 № 15/01-09 проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, відповідач обґрунтовує її (заяву) новими доказами, які він фактично і намагається отримати за наслідками звернення до суду з цією заявою та клопотаннями про проведення судової будівельно-технічної експертизи, однак отримати такі докази відповідач мав можливість під час розгляду справи № 911/21/21 по суті.
34. Крім того, згідно з пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи. Завданнями підготовчого провадження, зокрема, є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (пункт 3 частини першої статті 177 ГПК України).
Як убачається з матеріалів справи, в порушенням норм статті 182 ГПК України, клопотання Міськради про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 02.03.2021 надійшло до суду першої інстанції 02.03.2021, після закриття ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2021 підготовчого засідання та призначення справи до розгляду.
35. Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання Міськради від 05.06.2023 про проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 911/21/21, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що за відсутності підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для призначення будівельно-технічної експертизи та задоволення відповідних клопотань відповідача.
36. Ураховуючи наведене, відсутні підстави вважати такими, що порушують норми процесуального права дії як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, які не задовольнили клопотання Міськради про призначення судової експертизи.
37. Посилання скаржника в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, суд касаційної інстанції вважає безпідставними, оскільки висновки у зазначеній справі зроблені Судом з огляду на те, що у цій справі суд апеляційної інстанції не взяв до уваги положення чинного законодавства щодо вірогідності доказів, адже суд зробив висновок про наявність підпису т.в.о. директора позивача на мировій угоді за наявності адресованої суду нотаріальної заяви цієї посадової особи про те, що останній не укладав і не підписував мирової угоди.
38. Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Звертаючись до суду зі заявою про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21 за нововиявленими обставинами, відповідач посилається на ті обставини, які могли буті йому відомі, проте про які він не заявляв під час розгляду цієї справи по суті. При цьому власне доказів наявності таких обставин відповідач не надає, а намагається їх отримати за наслідками розгляду його заяви.
39. Верховний Суд наголошує, що, посилаючись в касаційній скарзі на здійснення судами попередніх інстанцій неналежної оцінки доказів на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, Міськрада просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову лише з формальних міркувань, фактично безпідставно вимагаючи перегляду судового рішення по суті в повному обсязі, що суперечить вимогам частини 4 статті 320 ГПК України.
40. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність заявником існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України, тоді як аргументи скаржника про зворотне ґрунтуються передусім на безпідставному ототожненні нововиявлених обставин з новими доказами, які він фактично намагається отримати за наслідками звернення до суду з цією заявою та клопотаннями про проведення судової будівельно-технічної експертизи.
41. Касаційна інстанція зазначає, що Міськрада, не наводячи в касаційній скарзі жодних обґрунтованих аргументів на спростування правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, і помилково посилаючись на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на порушення судами норми статті 99 ГПК України, що регулює питання призначення експертизи судом під час вирішення спору по суті, намагається скасувати законні судові рішення лише з формальних міркувань, фактично вимагаючи перегляду судового рішення по суті в повному обсязі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
42. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
43. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
44. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
45. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені Міськрадою у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій про відсутність нововиявлених обставин для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021, у зв`язку з чим немає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Розподіл судових витрат
46. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 911/21/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114834772 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні