Ухвала

від 13.09.2023 по справі 910/15803/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"13" вересня 2023 р. Справа№ 910/15803/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Кабінету Міністрів України

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021

та на ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та від 07.04.2021

у справі № 910/15803/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ"

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (відповідач - 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" (відповідач - 2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючкова Тамара Віталіївна

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артіс"

про визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс"

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (відповідач - 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" (відповідач - 2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючкова Тамара Віталіївна

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко Ангеліна Вікторівна

про визнання договору іпотеки недійсним, визнання недійсним правочину щодо звернення стягнення на підставі договору іпотеки та скасування рішень про державну реєстрацію,

за участю представників сторін:

від скаржника: Трембач О.С.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача - 1: Лопатнікова А.В.;

від відповідача - 1: Тарасенков В.В.;

від відповідача - 2: не з`явився;

від третьої особи - 1: не з`явився;

від третьої особи - 2: Петушков І.С., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕФ" (надалі - ТОВ "АЕФ", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Банк, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" (надалі - ТОВ "Ардена", відповідач-2) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючкової Тамари Віталіївни, державного реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко Ангеліни Вікторівни про визнання недійсним договору іпотеки від 10.06.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардена" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", а також скасування рішень про державну реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 10.06.2016, укладеного між ТОВ "Ардена" та ПАТ КБ "Приватбанк" з огляду на його невідповідність вимогам чинного законодавства, адже такий був укладений на основі договору управління майном з порушенням норм законодавства, без визначення в договорі його істотних умов. Разом з тим, у ТОВ «Ардена» та представника Банку були відсутні права на підписання договору іпотеки, а крім того, при здійснення Банком звернення стягнення на предмет іпотеки, останнім не було враховано, що мав місце факт погашення боргу за кредитним договором № 4А13578Д від 20.09.2013 поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрім-компані" на підставі укладеного з відповідачем-1 договору поруки від 20.10.2016 № 4А13578Д/П.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/15803/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" з вимогами до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" про визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі № 910/15803/19 рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 910/15803/19 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" у частині, що стосується підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України; відмовлено у клопотанні ТОВ "Артіс" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі №910/15803/19 скасовано, а справу направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Під час нового розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/15803/19, від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" (надалі- ТОВ "Артіс") надійшла позовна заява до Банку та ТОВ "Ардена", в якій ТОВ "Артіс" просить суд:

- визнати недійсним Договір іпотеки, укладений ТОВ "Ардена" та Банком, який посвідчений Нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 4642;

- визнати незаконними дії Банку щодо звернення стягнення, а також визнати недійсним правочин щодо звернення стягнення на підставі Договору іпотеки, укладеного ТОВ "Ардена" та Банком, який посвідчений Нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 4642;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2016 за індексним номером 29996618, прийняте Нотаріусом та відповідний запис про обтяження: 14912054;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2016 за індексним номером 30073251, прийняте Нотаріусом та відповідний запис про іпотеку: 14991129;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2017 за індексним номером 36477122 про реєстрацію права власності Банка на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70, прийняте Реєстратором, та відповідний запис про право власності 21730454;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2017 за індексним номером 36477572 про реєстрацію права власності Банка на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70, прийняте Реєстратором та відповідний запис про право власності 21730940;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2017 за індексним номером 36477957 про реєстрацію права власності Банка на 40/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70, прийняте Реєстратором, та відповідний запис про право власності 21731214.

Позовні вимоги ТОВ "Артіс" мотивовані наявністю підстав для визнання недійсним Договору іпотеки, оскільки ТОВ "Ардена" не мало правових підстав та повноважень на укладення з Банком оспорюваного Договору іпотеки, що свідчить про наявність достатніх підстав для визнання зазначеного договору недійсним, а також тим, що прийняття рішення загальними зборами учасників ТОВ "Артіс", яке посвідчене протоколом від 09.06.2016 № 09/06-1, не свідчить про те, що ТОВ "Ардена" мало повноваження або право на укладення Договору іпотеки, оскільки єдиною підставою для розпорядження майном ТОВ "Артіс" для ТОВ "Ардена" був договір управління, який визнаний недійсним у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ТОВ "Артіс" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/15803/19; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; вимоги за первісним позовом об`єднано в одне провадження з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі № 910/15803/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕФ" до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", ТОВ "Ардена" відмовлено повністю. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" про визнання договору іпотеки недійсним, визнання недійсним правочину щодо звернення стягнення на підставі договору іпотеки та скасування рішень про державну реєстрацію - задоволено частково:

- визнано недійсним договір іпотеки від 10.06.2016, укладений між ТОВ "Ардена" та ПАТ КБ "Приватбанк", який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4642.

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 29996618 від 10.06.2016, прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та відповідний запис про обтяження: 14912054;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 30073251 від 10.06.2016, прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та відповідний запис про іпотеку: 14991129;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477122 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності АТ КБ "Приватбанк" на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B. та відповідний запис про право власності 21730454;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477572 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності АТ КБ "Приватбанк" на 30/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B. та відповідний запис про право власності 21730940;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36477957 від 04.08.2017 про реєстрацію права власності АТ КБ "Приватбанк" на 40/100 відсотків майнового комплексу (літ. А, Б, В, Г) загальною площею 17 206,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський (колишній проспект 40-річчя Жовтня), будинок 70 (сімдесят), прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" міста Києва Бондаренко A.B. та відповідний запис про право власності 21731214.

В іншій частині позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16.08.2022, рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №910/15803/19 залишено без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Кабінет Міністрів України 14.12.2022 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити клопотання та поновити останньому строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у №910/15803/19 в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог, у відповідній частині, відмовити, а також зупинити дію вищевказаного рішення. Одночасно з рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 скаржник просить скасувати постановлені господарським судом у цій справі ухвали від 18.03.2021 та від 07.04.2021.

Апеляційну скаргу вмотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, нез`ясуванням обставин справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу та наголошуючи на порушенні оскаржуваним судовим рішенням своїх прав, апелянт посилається на те, що він не був учасником даної справи, проте суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки з огляду на те, що держава Україна є єдиним володільцем майнових корпоративних прав АТ КБ «Приватбанк» та єдиним вигодонабувачем його діяльності, адже Кабінет Міністрів України виконує функції з управління корпоративними правами держави в АТ КБ «Приватбанк». Дані функції чітко визначені в пунктах 7, 8 Статуту АТ КБ "Приватбанк", відтак будь-які зміни в майновому стані Банку безпосередньо впливають на права єдиного акціонера Банку, яким є держава.

Можливість ефективної реалізації державою своїх майнових корпоративних прав та отримання прибутку від володіння ними можливе виключно у разі забезпечення збереження майна, наявного у власності Банку. Ухвалення ж оскаржуваного рішення фактично призвело до вибуття із власності Банку майнового комплексу вартістю 449 207 540,00 грн, за рахунок якого Банком отримувався прибуток. Вибуття означеного активу з власності Банку не лише зменшує вартість активів Банку в цілому, а й унеможливлює подальше отримання прибутку від володіння нерухомим майном, виключає можливість направлення частини такого прибутку до державного бюджету у якості дивідендів та може мати наслідком дестабілізацію банківської системи.

06.03.2023 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., ОСОБА_1. Кабінету Міністрів України поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у №910/15803/19, а також постановлених господарським судом у цій справі ухвал від 18.03.2021 та від 07.04.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у №910/15803/19 та на ухвали від 18.03.2021 та від 07.04.2021; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 12.04.2023.

28.03.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Артіс" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі №910/15803/19 за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України.

30.03.2023 через відділ моніторингу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Артіс" надійшло аналогічне за змістом клопотання про закриття апеляційного провадження у справі №910/15803/19.

11.04.2023 через відділ моніторингу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Кабінету Міністрів України надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Артіс" про закриття апеляційного провадження у справі.

11.04.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Артіс" надійшло доповнення до клопотання про закриття апеляційного провадження у справі №910/15803/19, зміст якого полягає у необхідності врахування тієї обставини, що Кабінет Міністрів України, поряд з оскарженням рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у №910/15803/19 та ухвал від 18.03.2021 та від 07.04.2021 у зазначеній справі, оскаржував також рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/3428/19 за позовом ТОВ "Артіс" до ТОВ "Ардена" про визнання правочину недійсним.

В цьому ж доповненні до клопотання про закриття апеляційного провадження ТОВ "Артіс" повідомило, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/3428/19 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України закрито.

12.04.2023 через відділ моніторингу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Кабінету Міністрів України, поданої на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у №910/15803/19 та на ухвали від 18.03.2021 та від 07.04.2021, а також про залучення Кабінету Міністрів України до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1. Цією ж заявою заявник просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.05.2023.

Службовою запискою головуючого судді та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15803/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/15803/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., ОСОБА_1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 та на ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та від 07.04.2021 у справі № 910/15803/19, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., ОСОБА_1., розгляд справи призначено на 07.06.2023.

07.06.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшли письмові пояснення щодо впливу судових рішень у справі №910/15803/19 на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Кабінету Міністрів України.

Ухвалою від 07.06.2023 розгляд апеляційної скарги Кабінету Міністрів України відкладено на 12.07.2023.

В судовому засіданні 12.07.2023 судом оголошено перерву до 06.09.2023.

04.09.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗН УА" надійшла заява про забезпечення онлайн-трансляції судового засідання у справі № 910/15803/19, призначеного на 06.09.2023.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішенням від 13.07.2023 №708/0/15-23 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15803/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/15803/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 та на ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та від 07.04.2021 у справі № 910/15803/19, прийнято до провадження у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П., розгляд справи призначено на 06.09.2023.

05.09.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Артіс" надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного суду від 13.07.2023 у справі № 910/3428/19.

06.09.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника АТ КБ "Приватбанк" надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні до моменту виготовлення повного тексту ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі №910/14224/20 про зупинення провадження у справі, яка на думку представника відповідача- 1, може свідчити про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 910/15803/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у судовому засіданні клопотання представника АТ КБ "Приватбанк" про оголошення перерви в судовому засіданні до моменту виготовлення Північним апеляційним господарським судом повного тексту ухвали від 05.09.2023 у справі №910/14224/20 залишено без задоволення, у справі оголошено перерву до 13.09.2023.

В судове засідання позивач, треті особи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності позивача та третіх осіб, явка яких у судове засідання обов`язковою не визначалась, заслухавши думку учасників справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без їх участі.

В судовому засіданні представник третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору підтримав клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України.

Представники скаржника та відповідача-1 проти вказаного клопотання заперечили, наголошуючи на наявності у скаржника достатніх підстав для звернення до суду з відповідною апеляційною скаргою.

Заслухавши пояснення скаржника, представників відповідача-1, третьої особи, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів, порадившись, дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на вищенаведений припис, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

У відповідності до частин 1, 2 та 3 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Судова колегія звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини 1 та частини 4 статті 272 ГПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Варто враховувати при цьому, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

В апеляційній скарзі Кабінет Міністрів України зазначає, що вибуття з власності Банку нерухомого майна, за рахунок якого Банк отримував прибуток, не тільки зменшує балансову вартість його активів, а й унеможливлює подальше отримання прибутку від володіння нерухомим майном та виключає можливість направлення частини такого прибутку до державного бюджету у якості дивідендів.

Апелянт стверджує, що наведені ним обставини свідчать про існування порушених оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/15803/19 прав та інтересів Кабінету Міністрів України як єдиного акціонера АТ КБ «Приватбанк».

Зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у вищевказаній справі слідує, що спір стосується визнання недійсним договору іпотеки від 10.06.2016, укладеного між ТОВ «Ардена» та АТ КБ «Приватбанк», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за №4642, визнання незаконними дій АТ КБ «Приватбанк» щодо звернення стягнення, а також визнання недійсним правочину щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 10.06.2016, укладеного між ТОВ «Ардена» та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 4642, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, обтяжень та іпотеки, прийнятих на підставі відповідного договору іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, спірні правовідносини у справі виникли між наступними суб`єктами: АТ КБ «Приватбанк» як іпотекодержателем за договором іпотеки, власником нерухомого майна після звернення стягнення на предмет іпотеки, ТОВ «Ардена» та ТОВ «Артіс» як особами, які передали нерухоме майно в іпотеку відповідно до змісту договору іпотеки, а також ТОВ «АЕФ» як боржником за кредитним договором, в забезпечення виконання зобов`язань яким і було укладено договір іпотеки.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/15803/19 не містить жодних посилань на права чи обов`язки акціонерів АТ КБ «Приватбанк». Судом першої інстанції не досліджувались будь-які питання з приводу належності державі 100 % акцій АТ КБ «Приватбанк», а також обставини, пов`язані з управлінськими функціями Кабінету Міністрів України щодо вказаних акцій, оскільки такі питання не відносяться до предмету доказування у справі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (рішення у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року).

У п. 26 рішення від 21.12.2017 у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що за загальним правилом акціонер компанії не може стверджувати, що він є жертвою стверджуваного порушення прав компанії за Конвенцією (рішення у справі «Агротексім та інші проти Греції» від 24.10.1995, п.п. 59-72). Проникнення за «корпоративну завісу» або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (п. 66).

Отже, Європейський суд з прав людини у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України» дійшов висновку, що акціонер (навіть мажоритарний) не може звертатися до суду в інтересах компанії за звичайних обставин, тобто коли юридична особа діє і має відповідні органи управління.

З п. 1 резолютивної частини цього рішення вбачається, що навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, то Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів.

Наведені висновки підтримувались і застосовувались Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, Верховним Судом у постанові від 17.02.2021 у справі № 910/13643/19.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, а також скаржником, АТ КБ «Приватбанк» має органи управління, діяльність яких не є обмеженою законодавством або установчими документами на звернення до суду з метою захисту прав або законних інтересів банку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» скористалось своїм правом на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/15803/19, а за результатами розгляду його апеляційної скарги Північним апеляційним господарським судом було прийнято постанову від 18.01.2022 про залишення оскаржуваного рішення без змін.

Не погоджуючись із прийнятим апеляційним господарським судом рішенням у справі №910/15803/19, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою за результатами розгляду якої Верховним Судом прийнято постанову від 16.08.2022 про залишення без змін рішень судів попередніх інстанцій.

Отже у даній справі АТ КБ «Приватбанк» як самостійний суб`єкт господарювання, через власні органи управління використав можливості щодо захисту своїх прав та законних інтересів, за наслідками чого у справі № 910/15803/19 було прийняте остаточне рішення.

За загальним правилом акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. Легітимні інтереси господарського товариства формулюються його вищими органами і захищаються в суді виконавчими органами останнього, а не окремим акціонером (учасником).

Лише у виключних випадках, що прямо визначені законом, акціонери (учасники) господарського товариства мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів товариства поза відносинами товариства. Зокрема, таке право передбачено статтею 54 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки у даному випадку апелянт (акціонер) такого права не має, спосіб захисту шляхом подання апеляційної скарги не може бути реалізований.

Таким чином, оскаржуваним судовим рішенням права та інтереси Кабінету Міністрів України не є порушеними, оскільки питання про його права та обов`язки стосовно сторін у справі №910/15803/19 судом першої інстанції не вирішувались, водночас, судом не надавалась правова оцінка його правам, обов`язкам та правовідносинам зі сторонами у справі.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує прийняту Верховним Судом постанову від 13.07.2023 у справі №910/3428/19, в якій суд касаційної інстанції розглянув та відхилив доводи касаційної скарги Кабінету Міністрів України про порушення його прав Північним апеляційним господарським судом під час винесення 29.03.2023 ухвали про закриття апеляційного провадження на підставі п.3 частини 3 статті 264 ГПК України.

Судова колегія відхиляє твердження представника відповідача -1 щодо неможливості застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2023 у справі №910/3428/19 до правовідносин у справі №910/15803/19. Такі твердження Банку грунтуються на неподібності правовідносин в означених справах, а також на тому, що Банк не мав у справі №910/3428/19 процесуального статусу учасника з вимогами майнового характеру.

Так, у справі №910/3428/19 між ТОВ "Артіс" і ТОВ "Ардена" вирішувався спір про визнання недійсним Договору управління від 27.06.2008, з підстав його укладення між вказаними товариствами з порушенням норм чинного законодавства, за наслідками якого Господарським судом міста Києва 03.06.2019 ухвалено рішення про задоволення позову.

При цьому, АТ КБ "ПриватБанк" скористалось наданим йому процесуальним законом правом на оскарження в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/3428/19 шляхом подання 09.06.2020 апеляційної скарги. При цьому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.08.2020, Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на вищевказане судове рішення.

Таким чином, Кабінет Міністрів України, оскаржуючи в касаційному порядку ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі №910/3428/19 щодо закриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 03.06.2019, наголошував на тому, що спір у справі № 910/3428/19 розглянуто без його участі, як законного власника нерухомого майна, переданого в іпотеку відповідачу-1 на підставі договору іпотеки від 10.06.2016, укладеного між Банком та ТОВ "Ардена".

Доводи касатора зводились до того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/3428/19 фактично було вирішено питання правомірності розпорядження Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардена" нерухомим майном, а наслідком ухвалення судового рішення - визнання іпотечного договору недійсним та вибуття активів з власності Банку, що напряму порушує законні права та інтереси Кабінету Міністрів України як єдиного акціонера АТ КБ "ПриватБанк".

У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 ГПК України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя. До основних засад судочинства також віднесено: розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; обов`язковість судового рішення.

Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії").

З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

Європейський суд з прав людини констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «"Дія-97" проти України», заява № 19164/04, § 47).

Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано в пункті 3.1 мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010 у справі № 1-25/2010, відповідно до якого одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

У судовій практиці Великої Палати Верховного Суду наголошується на тому, що загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень (постанова від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц). Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (постанова від 21.02.2020 у справі № 813/2646/18).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет позову у даній справі та встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та від 07.04.2021 у справі № 910/15803/19.

Щодо заяви АТ КБ "Приватбанк" про приєднання до апеляційної скарги Кабінету Міністрів України та викладеному у заяві останнім клопотання про залучення скаржника до участі у справі №910/15803/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Враховуючи, що у суду відсутні підстави для розгляду по суті апеляційної скарги Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 та на ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та від 07.04.2021 у справі № 910/15803/19, суд апеляційної інстанції не приймає до розгляду заяву Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про приєднання до апеляційної скарги та відповідне клопотання Банку про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі в якості третьої особи у даній справі.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" у прийнятті заяви про приєднання до апеляційної скарги Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 та на ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та від 07.04.2021 у справі № 910/15803/19.

2. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 та на ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та від 07.04.2021 у справі № 910/15803/19 закрити.

3. Матеріали справи № 910/15803/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир