Постанова

від 05.09.2023 по справі 910/8565/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2023 р. Справа№ 910/8565/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Бондар Л.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 05.09.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про забезпечення позову

у справі №910/8565/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»

до Міністерства юстиції України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Коростенської міської ради

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог і підстави заяви про забезпечення позову

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» (далі, позивач або СТОВ «Колос») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1768 від 10.05.2023, який прийнято на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державних реєстраторів суб`єктів у сфері державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 08.03.2023, винесеного за результатами розгляду скарги Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 №02-16-02/1019 на підставі статей 23, 79-1 Земельного кодексу та статей 2, 10, 12, 18, 24, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при розгляді скарги виконавчого комітету Коростенської міської ради на рішення від 20.01.2022 №№ 62958559, 62958902, 62956212, 62958227, 62957439, 62957789, 62956483, 62956740, 62955876, 62959371, 62958022, 62956977, 62959717, від 31.01.2022 №№ 63158390, 63158887, 63159339, 63159751, 63160095, від 03.02.2022 №63216956, від 08.02.2022 №63306532, від 14.02.2022 №№ 63421480, 63421090, 63442882, прийняті державним реєстратором Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторією Юріївною, Мін`юстом було помилково враховано приписи пункту 21 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України. Державним реєстратором Журавель В.Ю., у свою чергу, були дотримані усі вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перевірено справжність та оригінали поданих документів, які підтверджують право власності СТОВ «Колос» на земельні ділянки, а саме: державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ЖТ-15-34-000001, виданий 27.12.1995 Холосненською сільською радою Коростенського району Житомирської області; протокол загальних зборів, серія та номер: 11/2022, виданий 18.02.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 10/2022, виданий 08.02.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 9/2022, виданий 08.02.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 8/2022, виданий 03.02.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 7/2022, виданий 28.01.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 6/2022, виданий 27.01.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 5/2022, виданий 23.01.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 3/2021, виданий 14.12.2021 СТОВ «Колос».

13.06.2023 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив до набрання рішенням у даній справі законної сили, заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822386400:05:000:0001; 1822386400:05:000:0095; 1822386400:10:000:0019; 1822386400:14:000:0001; 1822386400:02:000:0052; 1822386400:03:000:0004; 1822386400:09:000:0274; 1822386400:10:000:0020; 1822386400:03:000:0006; 1822386400:12:000:0002; 1822386400:02:000:0054; 1822386400:05:000:0094; 1822386400:02:000:0053; 1822386400:05:000:0096; 1822386400:12:000:0004; 1822386400:05:000:0097; 1822386400:04:000:0007; 1822386400:13:000:0001; 1822386400:05:000:0093; 1822386400:03:000:0003; 1822386400:07:000:0017; 1822386400:03:000:0005; 1822386400:08:000:0115.

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що наявні підстави, передбачені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі обґрунтована тим, що виконання оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №1768 від 10.05.2023 вже спричинило незаконне позбавлення позивача права власності на зареєстровані земельні ділянки, оскільки 12.05.2023 та 15.05.2023 державними реєстраторами виконавчого комітету Коростенської міської ради Ярмоленко Яною Миколаївною та Литвинюк Вітою Володимирівною на вищевказані земельні ділянки зареєстровано право власності за Коростенською міською радою, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.06.2023, а невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії судового процесу може спричинити подальше відчуження земельних ділянок. Так, зокрема, на 06.07.2023 призначено чергову сесію Коростенської міської ради, на яку винесено розгляд земельних питань. Додатково позивач вказав, що на землях, які належали йому на праві власності, до винесення оскаржуваного наказу Мін`юсту він здійснив посів, а у разі подальшого відчуження земельних ділянок відбудеться перехід урожаю до третіх осіб, внаслідок чого позивач понесе значні збитки.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про забезпечення позову відмовлено.

Приймаючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, яких просить вжити заявник у своїй заяві, не можна вважати співмірними і адекватними та такими, що узгоджуються з предметом позову та стосуються виключно запобігання передчасному скасуванню реєстраційних дій на виконання спірного наказу, оскільки вони фактично забороняють державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених земельних ділянок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 22.06.2023 (про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить його апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у даній справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що у даній справі СТОВ «Колос» звернулося до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом із тим, виконання вищевказаного наказу Мін`юсту вже спричинило незаконне позбавлення позивача права власності на зареєстровані земельні ділянки, оскільки 12.05.2023 та 15.05.2023 державним реєстратором Виконавчого комітету Коростенської міської ради Литвинюк Вітою Володимирівною та Ярмоленко Яною Миколаївною на вищевказані земельні ділянки зареєстровано право власності за Коростенською міською радою, що підтверджується відповідними інформаційними довідками. Водночас, на 06.07.2023 призначено чергову сесію Коростенської міської ради, на яку винесено розгляд земельних питань.

Невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії судового процесу, за твердженнями скаржника, спричинить подальше відчуження земельних ділянок. При цьому, СТОВ «Колос» не може контролювати дії відповідача та державних реєстраторів з подальшого відчуження земельних ділянок.

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.

СТОВ «Колос» звертає увагу суду на те, що вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову не буде мати для Коростенської міської ради негативних наслідків, оскільки остання вже здійснила за собою перереєстрацію спірних земельних ділянок, а подальше відчуження земельних ділянок призведе до утруднення виконання рішення у даній справі та спричинить подачу нових позовів до суду. При цьому, вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.

Узагальнені доводи заперечень на апеляційну скаргу

Відповідач та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

05.07.2023 матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 15.08.2023.

15.08.2023 від відповідача електронною поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю його представника з`явитись у судове засідання через великий обсяг справ, у яких головні та провідні спеціалісти беруть участь. До клопотання відповідачем долучені роздруківки з сайту «Судова влада» про призначені судові засідання на 15.08.2023.

У зв`язку з перебуванням у відпустці членів колегії суддів Скрипки І.М. з 31.07.2023 по 18.08.2023, Тищенко А.І. з 31.07.2023 по 18.08.2023 судове засідання за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23, призначене на 15.08.2023, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 призначено до розгляду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 на 05.09.2023.

У судовому засіданні 05.09.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 05.09.2023, з`явився представник позивача.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

Представник третьої особи про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується витягом із сайту Укрпошта та повідомленням про вручення поштового відправлення.

05.09.2023 від відповідача електронною поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю його представника з`явитись у судове засідання через великий обсяг справ, у яких головні та провідні спеціалісти беруть участь. До клопотання відповідачем долучені роздруківки з сайту «Судова влада» про призначені судові засідання на 05.09.2023.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання про відкладення.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, враховуючи зміст наведених правових норм, суд, розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду апеляційної скарги, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

У даному випадку колегія суддів критично оцінює причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки із наведених у ньому відомостей неможливо встановити, який саме штат працівників, уповноважених на представництво інтересів відповідача в судах, має Міністерство юстиції України, та перевірити, чи дійсно всі його представники задіяні 05.09.2023 як представники у призначених в судах України судових справах. Більш того, відповідач не вказує, чому пріоритетним для нього є участь його представника в інших судових засіданнях порівняно із призначеним у даній справі. Також колегія суддів враховує, що фактично це вже друге аналогічне клопотання про відкладення, подане в даній справі.

При цьому, явка представника відповідача у судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 05.09.2023, обов`язковою не визнавалась, а в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 судом було доведено до відома учасників судового процесу, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Представник відповідача у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не наголошує на обставинах, які, з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, перешкоджали б суду здійснити її розгляд у відсутності представника відповідача.

За вищенаведених обставин справи в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом, при цьому, застосовано згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989). Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу суду в даній справі за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом

На підставі рішень державного реєстратора Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторії Юріївни від 20.01.2022 №№ 62958559, 62958902, 62956212, 62958227, 62957439, 62957789, 62956483, 62956740, 62955876, 62959371, 62958022, 62956977, 62959717, від 31.01.2022 №№ 63158390, 63158887, 63159339, 63159751, 63160095, від 03.02.2022 №63216956, від 08.02.2022 №63306532, від 14.02.2022 №№ 63421480, 63421090, 63442882 за СТОВ «Колос» у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822386400:05:000:0001; 1822386400:05:000:0095; 1822386400:10:000:0019; 1822386400:14:000:0001; 1822386400:02:000:0052; 1822386400:03:000:0004; 1822386400:09:000:0274; 1822386400:10:000:0020; 1822386400:03:000:0006; 1822386400:12:000:0002; 1822386400:02:000:0054; 1822386400:05:000:0094; 1822386400:02:000:0053; 1822386400:05:000:0096; 1822386400:12:000:0004; 1822386400:05:000:0097; 1822386400:04:000:0007; 1822386400:13:000:0001; 1822386400:05:000:0093; 1822386400:03:000:0003; 1822386400:07:000:0017; 1822386400:03:000:0005; 1822386400:08:000:0115.

Виконавчий комітет Коростенської міської ради звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 18.08.2022 №02-16-02/1019 на названі рішення державного реєстратора, в якій просив їх скасувати.

На підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державних реєстраторів суб`єктів у сфері державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 08.03.2023, винесеного за результатами розгляду скарги Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 №02-16-02/1019, наказом Міністерства юстиції України №1768 від 10.05.2023 (далі, Наказ) скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.08.2022 №02-16-02/1019 задоволено, скасовано рішення державного реєстратора Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторії Юріївни від 20.01.2022 №№ 62958559, 62958902, 62956212, 62958227, 62957439, 62957789, 62956483, 62956740, 62955876, 62959371, 62958022, 62956977, 62959717, від 31.01.2022 №№ 63158390, 63158887, 63159339, 63159751, 63160095, від 03.02.2022 №63216956, від 08.02.2022 №63306532, від 14.02.2022 №№ 63421480, 63421090, 63442882, тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Журавель Вікторії Юріївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Розглядаючи скаргу третьої особи, як вбачається із висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державних реєстраторів суб`єктів у сфері державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції, остання дійшла висновку, що СТОВ «Колос» не доведено факт переходу земельних ділянок у власність від КСП «Колос» до СТОВ «Колос», відповідно, згідно пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, припинення КСП «Колос» є підставою переходу земельних ділянок у власність територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Позивач, звертаючись до суду із позовом у даній справі, вказує на те, що Наказ Мін`юсту є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки СТОВ «Колос» є правонаступником КСП «Колос», а Мін`юстом було помилково застосовано приписи пункту 21 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України. Державним реєстратором Журавель В.Ю., у свою чергу, були дотримані усі вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перевірено справжність та оригінали поданих документів, які підтверджують право власності СТОВ «Колос» на земельні ділянки, а саме: державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ЖТ-15-34-000001, виданий 27.12.1995 Холосненською сільською радою Коростенського району Житомирської області; протокол загальних зборів, серія та номер: 11/2022, виданий 18.02.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 10/2022, виданий 08.02.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 9/2022, виданий 08.02.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 8/2022, виданий 03.02.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 7/2022, виданий 28.01.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 6/2022, виданий 27.01.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 5/2022, виданий 23.01.2022 СТОВ «Колос»; протокол загальних зборів, серія та номер: 3/2021, виданий 14.12.2021 СТОВ «Колос».

Із доданих до заяви про забезпечення позову в даній справі довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.06.2023 вбачається, що 12.05.2023 та 15.05.2023 державними реєстраторами Виконавчого комітету Коростенської міської ради Ярмоленко Яною Миколаївною та Литвинюк Вітою Володимирівною зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1822386400:05:000:0001; 1822386400:05:000:0095; 1822386400:10:000:0019; 1822386400:14:000:0001; 1822386400:02:000:0052; 1822386400:03:000:0004; 1822386400:09:000:0274; 1822386400:10:000:0020; 1822386400:03:000:0006; 1822386400:12:000:0002; 1822386400:02:000:0054; 1822386400:05:000:0094; 1822386400:02:000:0053; 1822386400:05:000:0096; 1822386400:12:000:0004; 1822386400:05:000:0097; 1822386400:04:000:0007; 1822386400:13:000:0001; 1822386400:05:000:0093; 1822386400:03:000:0003; 1822386400:07:000:0017; 1822386400:03:000:0005; 1822386400:08:000:0115 за Коростенською міською радою.

Документами, що були подані для державної реєстрації, у довідках вказано: закон, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», серія та номер: 5245-VI, виданий 06.09.2012, видавник: Верховна Рада України; закон, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», серія та номер: 1423-ІХ, виданий 28.04.2021, видавник: Верховна Рада України.

Також до заяви про забезпечення позову додана копія розпорядження міського голови Коростенської міської ради від 07.06.2023 №222 «Про скликання 24 сесії Коростенської міської ради VIII скликання», яким вирішено провести пленарне засідання 24 сесії Коростенської міської ради VIII скликання 06.07.2023 та на розгляд сесії внести питання бюджету, комунальної власності, земельних відносин, різне.

Виходячи із цього, позивач вказує, що наявні підстави, передбачені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, про які просить СТОВ «Колос» у заяві, оскільки виконання оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №1768 від 10.05.2023 вже спричинило незаконне позбавлення позивача права власності на зареєстровані земельні ділянки та реєстрацію права власності на них за третьою особою, невжиття ж заходів забезпечення позову на даній стадії судового процесу може спричинити подальше відчуження земельних ділянок і утруднити виконання рішення у даній справі та спричинити подачу нових позовів до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у даній справі та задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Приписами частин 5 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Разом із тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Предметом позову в даній справі є вимога про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1768 від 10.05.2023, тобто вимога немайнового характеру.

Отже, у даному випадку судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання, а тому має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Застосовуючи при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії»), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

У ході вирішення справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі обґрунтована заявником тим, що фактично одразу після незаконного, за твердженнями позивача, скасування Мін`юстом рішень про державну реєстрацію у державному реєстрі за позивачем права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822386400:05:000:0001; 1822386400:05:000:0095; 1822386400:10:000:0019; 1822386400:14:000:0001; 1822386400:02:000:0052; 1822386400:03:000:0004; 1822386400:09:000:0274; 1822386400:10:000:0020; 1822386400:03:000:0006; 1822386400:12:000:0002; 1822386400:02:000:0054; 1822386400:05:000:0094; 1822386400:02:000:0053; 1822386400:05:000:0096; 1822386400:12:000:0004; 1822386400:05:000:0097; 1822386400:04:000:0007; 1822386400:13:000:0001; 1822386400:05:000:0093; 1822386400:03:000:0003; 1822386400:07:000:0017; 1822386400:03:000:0005; 1822386400:08:000:0115, за Коростенською міською радою 12.05.2023 та 15.05.2023 державними реєстраторами виконавчого комітету Коростенської міської ради Ярмоленко Яною Миколаївною та Литвинюк Вітою Володимирівною у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки. За твердженнями позивача невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони до набрання рішенням у даній справі законної сили державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо земельних ділянок, на даній стадії судового процесу може спричинити подальше відчуження земельних ділянок. Так, позивач звертає увагу, що на 06.07.2023 призначено чергову сесію Коростенської міської ради, на яку винесено розгляд земельних питань.

З огляду на наведені обставини наразі Коростенська міська рада вже оформила за собою право власності на спірні земельні ділянки й не обмежена у подальшому в реалізації прав власності на спірні об`єкти нерухомого майна та може здійснити відчуження об`єктів, передачу об`єктів в оренду тощо.

У свою чергу наслідком скасування спірного наказу Мін`юсту має бути поновлення записів про право власності позивача на спірні земельні ділянки шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином колегія суддів погоджується із доводами позивача про наявність у заявника достатньо обґрунтованих підстав вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову є ризик настання наслідків, за яких суттєво ускладниться відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову в даній справі, виникне необхідність у разі подальшого відчуження земель новим власником, яким наразі у державному реєстрі значиться Коростенська міська рада, використовувати інші способи захисту порушених прав шляхом подання нових позовів.

Обраний заявником вид забезпечення позову шляхом встановлення тимчасових обмежень щодо здійснення реєстраційних дій стосовно спірних земельних ділянок до вирішення спору про незаконність дій відповідача є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтересів інших осіб.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №640/7285/19 забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався у змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року у справі «Кюблер проти Німеччини», заява №32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову.

Також, у постанові від 26.01.2021 у справі №916/3200/17(916/2146/20) Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість припущення позивача щодо можливості зміни власника/передачі в оренду/передачі в управління спірного майна особам, які наразі не є учасниками справи, що в подальшому ускладнить ефективне поновлення права у разі задоволення позову, дійшли правильного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна.

При цьому у даному випадку невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача. У разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи земельні ділянки будуть переоформлені чи відчужені іншим особам, позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову, про які просить заявник, стосуються предмета спору та не суперечать приписам статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №910/9654/22, є недоцільними, оскільки висновки у ній зроблені у межах справи з іншим предметом позову.

Враховуючи доводи позивача, пов`язаність заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та наявність підстав для її задоволення.

При цьому судом враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачем заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин, спроможні забезпечити виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У даному випадку вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» обґрунтованою та такою, що спростовує висновки суду першої інстанції, викладені в оскарженій ухвалі суду. Ухвала Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у даній справі підлягає скасуванню, а заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 144, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 скасувати.

Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про забезпечення позову у справі №910/8565/23 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме: до набрання рішенням у даній справі законної сили, заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822386400:05:000:0001; 1822386400:05:000:0095; 1822386400:10:000:0019; 1822386400:14:000:0001; 1822386400:02:000:0052; 1822386400:03:000:0004; 1822386400:09:000:0274; 1822386400:10:000:0020; 1822386400:03:000:0006; 1822386400:12:000:0002; 1822386400:02:000:0054; 1822386400:05:000:0094; 1822386400:02:000:0053; 1822386400:05:000:0096; 1822386400:12:000:0004; 1822386400:05:000:0097; 1822386400:04:000:0007; 1822386400:13:000:0001; 1822386400:05:000:0093; 1822386400:03:000:0003; 1822386400:07:000:0017; 1822386400:03:000:0005; 1822386400:08:000:0115.

Стягувач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» (11574, Житомирська область, Коростенський р-н, село Холосне, вул. Центральна, буд. 19, ідентифікаційний код 03743492).

Боржник: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622).

Постанова є виконавчим документом, набирає законної сили з 05.09.2023 та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 05.09.2026.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 у справі №910/8565/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.09.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко