Постанова

від 13.09.2023 по справі 924/186/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року Справа № 924/186/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Універсам" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2023 року в справі №924/186/23 (суддя - Кочергіна В.О.)

час та місце ухвалення рішення: 19 травня 2023 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; повний текст рішення складено 29 травня 2023 року

за позовом Приватного підприємства "Універсам"

до Городоцької міської ради Хмельницької області

про визнання недійсним Договору оренди землі від 10 серпня 2005 року

за участю представників:

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача - Савчук Ю.М..

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Універсам" (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Городоцької міської ради (надалі Відповідач) в якому просило визнати недійсним Договір оренди землі від 10 серпня 2005 року укладений між Позивачем та Відповідачем, зареєстрований за №040575100011 від 31 жовтня 2005 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що Договір оренди землі від 10 серпня 2005 року, укладений між Позивачем та Відповідачем, зареєстрований за №040575100011 від 31 жовтня 2005 року підлягає визнанню недійсним, оскільки спірний Договір не містить усіх передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов, зокрема щодо зазначення кадастрового номеру земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 202-205).

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на 10 серпня 2005 року (дату укладення оспорюваного договору) умова про кадастровий номер земельної ділянки не була істотною умовою Договору оренди земельної ділянки. Суд вказав, що між сторонами погоджено та підписано Додаткові угоди від 28 грудня 2007 року, від 1 серпня 2011 року, від 30 листопада 2012 року, та від 9 січня 2014 року, якими вносились зміни до Договору оренди землі від 10 серпня 2005 року. Зокрема, в Додаткових угодах від 30 листопада 2012 року та від 9 січня 2012 року, якими вносились зміни до Договору оренди зазначено кадастрові номера земельних ділянок, що на переконання місцевого господарського суду свідчить про обізнаність Позивача про кадастрові номера земельних ділянок та їх площі. Також суд констатував, що податкові декларації за період з 2012 року по 2023 року містять кадастрові номери земельних ділянок.

Позивач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 208-209), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що спірний договір не містить усіх, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», істотних умов, зокрема щодо зазначення кадастрового номеру земельної ділянки. Апелянт зазначає, що відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону. Разом з тим, апелянт наголошує, що згідно ухвали суду від 11 квітня 2023 року по даній справі судом було витребувано у ГУ ДПС у Хмельницькій області оригінали податкових декларацій з плати за землю, які не належно засвідчені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2023 року (а.с. 224) відкрито апеляційне провадження у справі № 924/186/23 за апеляційною скаргою Позивача. Запропоновано Відповідачу протягом 7 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив.

До системи «Електронний суд» Північно-західного апеляційного господарського суду 27 липня 2023 року надійшов відзив від Відповідача, в якому з підстав, наведених у даному відзиві, Відповідач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, Відповідач вказав, що у 2012-му та 2014-му роках між Позивачем та Відповідачем укладались додаткові угоди до вищевказаного Договору оренди землі, у яких вже зазначались кадастрові номера вищевказаних земельних ділянок. Копії додаткових угод, на яких містяться підписи та печатки обох сторін договору, надано до суду першої інстанції, тому вони містяться в матеріалах справи. Варто зазначити, що ні в суді першої інстанції ні в апеляційній скарзі Позивачем не заперечується факт наявності даних додаткових угод, факт їх укладання та їхня достовірність. На переконання Відповідача, апелянт намагається обгрунтувати свою позицію єдиним, абсолютно безпідставним аргументом - це те що на його думку копії податкових декларацій за період з 2012 по 2023 роки, які були надіслані до суду ГУ ДПС у Хмельницькій області є не належно засвідчені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 4 серпня 2023 року проведення підготовчих дій закінчено; розгляд апеляційної скарги призначено на 13 вересня 2023 року об 15:30 год.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 11 вересня 2023 року надійшла заява від Позивача про відкладення розгляду справи обгрунтована неможливістю участі представника Позивача в судовому засіданні з огляду на його відпустку (а.с. 255).

В судове засідання від 13 вересня 2023 року представник Позивача не з`явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, що вказує на те, що ухвалою суду від 4 серпня 2023 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

При цьому суд констатує, що згідно з частинами 1 та 2, пунктами 1, 2, 6, 8-11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на все вищезазначене (та закінчення процесуального строку розгляду апеляційної скарги), зважаючи на викладення позиції Позивача в апеляційній скарзі, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представника Позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні від 13 вересня 2023 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Позивача, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому Відповідач вказав, що під час укладення оскаржуваного договору, а саме 10 серпня 2005 року, Закону України «Про оренду землі» не передбачав зазначення в Договорі такої обов`язкової істотної обставини як кадастровий номер земельної ділянки. Відповідач зазначив, що у 2012-му та 2014-му роках між Позивачем та Відповідачем укладались додаткові угоди до вищевказаного Договору оренди землі, у яких вже зазначались кадастрові номера вищевказаних земельних ділянок. Копії додаткових угод, на яких містяться підписи та печатки обох сторін договору, надано до суду першої інстанції, тому вони містяться в матеріалах справи. Відповідач наголошує, що Позивачем не заперечується факт наявності даних додаткових угод, факт їх укладання та їхня достовірність. На переконання Відповідача, апелянт намагається обгрунтувати свою позицію єдиним, абсолютно безпідставним аргументом - це те що на його думку копії податкових декларацій за період з 2012 по 2023 роки, які були надіслані до суду ГУ ДПС у Хмельницькій області є не належно засвідчені.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін. При цьому колегія апеляційного господарського суду виходила з наступного.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 10 серпня 2005 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір оренди землі (надалі Договір; а.с. 3-4).

В силу дії пунктів 1, 2, 3 Договору, Відповідач надає, а Позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування цілісного майнового комплексу, яка знаходиться в м. Городок, вул. Заводська площа, вул. Саксаганського.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2087860 кв.м.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: цілісний майновий комплекс з відповідними об`єктами інфраструктури.

Згідно з пунктом 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 27623104 грн 68 коп..

У відповідності до пункту 8 Договору, Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку Договору, Позивач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, Позивач повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору, повідомити письмово Відповідача про намір продовжити його дію.

Пунктами 9, 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Позивачем у формі та розмірі в рік у грошовій формі у гривнях 414346 грн 56 коп..

Орендна плата вноситься кожний місяць до десятого числа поточного місяця.

Відповідно до пунктів 15, 16 Договору, земельна ділянка передається в оренду для виробничої діяльності. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості.

Пунктами 18, 20 Договору визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є рішення 20 сесії від 10 серпня 2005 року.

Передача земельної ділянки Позивачу здійснюється у 1-й денний строк після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі.

В силу дії пункту 37 Договору, дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-Позивача.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пунктів 38, 39 Договору, дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкого знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до пункту 43 Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Невід`ємними частинами Договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печаток сторін.

Договір зареєстрований у Городоцькому районному відділі Хмельницької регіональної філії Центру державного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 жовтня 2005 року за №040575100011.

Відповідачем до матеріалів справи надано Додаткові угоди від 28 грудня 2007 року, від 1 серпня 2011 року, від 30 листопада 2012 року, та від 9 січня 2014 року, якими вносились зміни до Договору оренди землі від 10 серпня 2005 року.

Відповідно до Додаткової угоди від 28 грудня 2007 року, на підставі рішення 4 сесії 5 скликання Відповідача від 10 серпня 2006 року №16 сторони внесли зміни в пункт 2 Розділу 2 та виклали його частково в наступній редакції: в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 208,6939 га.

Відповідно до Додаткової угоди від 1 серпня 2011 року, на підставі рішення №8 п`ятої сесії міської ради від 22 лютого 2011 року та рішення №5 сьомої сесії міської ради від 29 березня 2011 року сторони пункт 5 Договору виклали в новій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61383751 грн 15 коп..

Пункт 9 Договору виклали в новій редакції: Орендна плата вноситься Позивачем у формі та розмірі в рік у грошовій формі у гривнях 1841512 грн 54 коп.

Пункт 11 Договору виклали у новій редакції: Орендна плата вноситься у такі строки: щомісяця, рівними частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Одержувач: Відповідач.

Відповідно до Додаткової угоди від 30 листопада 2012 року, на підставі рішення №35 Двадцять восьмої сесії Відповідача від 23 листопада 2012 року "Про припинення права користування Позивача" на земельну ділянку площею 50,1860га кадастровий номер 6821210100:15:045:0002 та внесення змін до договору оренди землі від 10 серпня 2005 року" сторони пункт 2 Договору виклали в новій редакції: "В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 158,5079га, з них: земельна ділянка кадастровий номер 6821210100:15:045:0001 площею 157,3057га; земельна ділянка кадастровий номер 6821210100:14:034:0001 площею 1,2022га.

Пункт 5 Договору викладено в новій редакції: Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 46980369 грн 15 коп..

Пункт 9 Договору викладено в новій редакції: Орендна плата вноситься Позивачем у формі та розмірі в рік у грошовій формі у гривнях 1409411 грн 08 коп. 3% від нормативної грошової оцінки.

У відповідності до Додаткової угоди від 9 січня 2014 року, на підставі Рішення №22 Двадцять дев`ятої сесії Відповідача від 28 грудня 2012 року "Про лист Позивача щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) земельними ділянками при поділі" сторони пункт 2 Договору виклали в новій редакції: "В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 144,6519га: з них земельна ділянка кадастровий номер 6821210100:15:002:0009 площею 143,4497га; земельна ділянка кадастровий номер 6821210100:14:034:0001 площею 1,2022га.

Пункт 5 Договору викладено в новій редакції: Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 41457424 грн 32 коп..

Пункт 9 викладено в новій редакції: Орендна плата вноситься Позивачем у формі та розмірі в рік у грошовій формі у гривнях 1243722 грн 73 коп. 3% відсотки від нормативної грошової оцінки.

Ці додаткові угоди набирають чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Додаткові угоди підписані представниками сторін та скріплені відтиском печаток сторін.

Додаткова угода від 28 грудня 2007 року зареєстрована у Городоцькому районному відділі ХРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 березня 2008 року за №040875100008.

Додаткова угода від 1 серпня 2011 року зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Городоцькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 6 жовтня 2011 року за №682120004000236.

Додаткова угода від 30 листопада 2012 року зареєстрована в УДКЗ в Городоцькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 6 грудня 2012 року за №682120004004967.

5 травня 2023 року ГУ ДПС у Хмельницькій області, на виконання вимог ухвали місцевим господарським суду від 11 квітня 2023 року, надіслано до суду витребовувані додаткові докази по справі (згідно листа №7829/5/22-01-04-01-12 від 4 травня 2023 року).

У надісланих ГУ ДПС у Хмельницькій області до суду першої інстанції податкових деклараціях за період з 2012 по 2023 роки, які подавались Позивачем вказані кадастрові номери земельних ділянок переданих в оренду згідно договору від 10 серпня 2005 року. Також у вказаних деклараціях вказано дату державної реєстрації договору оренди від 10 серпня 2005 року, а саме 13 жовтня 2005 року.

Позивач вважає, що оскільки спірний Договір не містить усіх передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов, зокрема щодо зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, то Позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку права, з позовом про визнання недійсним Договору.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом частин 1-3 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону деталізовані в статтях 218 - 235 Цивільного кодексу України.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським кодексом України в статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.

Зокрема, за її приписами зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Розглядаючи позовну вимогу Позивача щодо визнання Договору недійсним із посиланням на порушення статті 15 Закону України «Про оренду землі», з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Досліджуючи оспорювані Додаткові угоди укладені до Договору та сам Договір щодо характеру їх недійсності, що входить в предмет позовної вимоги Позивача та про що зазначено в апеляційній скарзі, колегія суддів досліджує наступні обставини.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції від 25 березня 2005 року, станом на момент укладення спірного Договору оренди землі від 10 серпня 2005 року), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

10 серпня 2005 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір оренди землі.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Договору, Відповідач надає, а Позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування цілісного майнового комплексу, яка знаходиться в м. Городок, вул. Заводська площа, вул. Саксаганського.

Договір зареєстрований у Городоцькому районному відділі Хмельницької регіональної філії Центру державного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 жовтня 2005 року за №040575100011.

Згідно з чинним законодавством, на момент укладення Договору оренди землі сторонами погоджено усі істотні умови Договору оренди землі та зареєстровано його у встановленому законом порядку.

Зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо зазначення кадастрових номерів орендованої земельної ділянки в Договорі, то колегія суду зауважує, що обов`язок зазначати у договорі оренди землі кадастровий номер земельної ділянки, як істотну умову, законодавчо запроваджено з набранням чинності Законом України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року (Закон набрав чинність 1 січня 2013 року). Саме даним Законом, зокрема пунктом 5 розділу VII «Прекінцеві та перехідні положення» встановлено внести зміни до Закону України «Про оренду землі» (а саме: «абзац другий частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102; 2008 р., № 48, ст. 358) викладено в такій редакції: "Об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки)". Тобто, до цього моменту кадастровий номер земельної ділянки, як обов`язкова істотна умова, яка має бути зазначена в договорі оренди, законодавчо передбачена не була, адже стаття 15 Закону України «Про оренду землі», на момент укладення вищевказаного Договору (тобто 2005 році), не містила відповідного змісту.

Крім цього, типовий договір оренди землі, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 (зі змінами) не передбачав такої обов`язкової умови як зазначення кадастрового номеру оренди земельної ділянки. Лише Постановою Кабінету Міністрів України № 843 від 23 листопада 2016 року, внесено зміни до типового договору оренди землі, які передбачили обов`язкове зазначення у такому договорі кадастрового номеру.

Окрім того, колегія суду констатує, що з матеріалів справи, в подальшому, між сторонами погоджено та підписано Додаткові угоди від 28 грудня 2007 року, від 1 серпня 2011 року, від 30 листопада 2012 року, та від 9 січня 2014 року, якими вносились зміни до Договору.

Зокрема, в Додаткових угодах від 30 листопада 2012 року та від 9 січня 2012 року, якими вносились зміни до Договору оренди зазначено кадастрові номера земельних ділянок, що свідчить про обізнаність Позивача про кадастрові номера земельних ділянок та їх площі.

Факт того, що копії додаткових угод, містять підписи та печатки обох сторін Договору, а ні в суді першої інстанції, а ні в апеляційній скарзі Позивачем не заперечується, як і не заперечується факт наявності даних додаткових угод, факт їх укладання та їхня достовірність.

Дане в свою чергу опосередковано вказує на небажання сторони Позивача продовжувати дію Договору на існуючих умовах і на бажання віднайти підставу для його припинення (шляхом визнання даного правочину недійсним).

Не зважаючи на це, Позивач намагається обгрунтувати свою позицію, окрім аргументу про відсутність кадастрових номерів в Договорі, тим, що копі податкових декларацій за період з 2012 по 2023 роки, які були надіслані до суду ГУ ДПС у Хмельницькій області, є не належно засвідчені. При цьому, Позивачем в апеляційній скарзі зміст декларацій та факт їхнього заповнення також не заперечується (зокрема суд констатує, що Позивачем в спростування таких доказів не подавалися декларації з наявністю інших даних ніж ті, що долучені до справи).

Колегія суду зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо неналежного засвідчення податкових декларацій зауважує.

Суд апеляційної інстанції дослідивши відповідні доводи та оцінивши подані декларації констатує, що твердження Позивача про те, що надіслані до суду ГУ ДПС у Хмельницькій області податкові декларації не повинні братись судом до уваги, є безпідставними, оскільки податкові декларації належним чином завірені відповідно до Вимог національного Стандарту України державної уніфікованої системи документації ДСТУ 4163:2020, які набрали чинності 1 вересня 2021 року, тому вважаються належними доказами в розумінні статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказане, в суду апеляційної інстанції немає підстав для їх відхилення.

Разом з тим, дані докази вказують на факт того, що в податкових деклараціях за період з 2021 року по 2023 рік також містяться кадастрові номери земельних ділянок, що знову ж таки призводить суд до висновку про обізнаність Позивача з їх існуванням, та ще раз опосередковано вказує на штучне створення такого спору з метою припинення дії Договору оренди землі. При цьому, суду не зрозумілі цілі, котрі переслідує такими діями апелянт, адже з доказів слідує, що на вказаній земельній ділянці знаходиться майно Відповідача, котре apriori не може розміщуватися не на земельній ділянці, а відтак, не може існувати без наявності договору оренди земельної ділянки (котрий Позивач намагається в даному випадку визнати недійсним).

Підсумовуючи наведене, та враховуючи те, що Договір оренди землі на момент укладення (10 серпня 2005 року) відповідав істотним умовам, визначеним згідно чинного на час укладення договору законодавства, в подальшому, у зв`язку зі зміною чинного законодавства, Договір додатковими угодами було приведено у відповідність до визначених Законом обов`язкових вимог щодо договору оренди землі, колегія суду приходить до висновку, що Позивачем не доведено наявність обставин, які визначені у позовній заяві як підстава для визнання спірного договору недійсним.

Все вищеописане є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Позивача щодо визнання недійсним Договору оренди та Додаткової угоди, яка зареєстрована за №682120004004967 від 6 грудня 2012 року.

Дане рішення прийнято і місцевим господарським судом.

Відповідно приймаючи таке рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін.

Північно-західний апеляційний господарський суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі доводи та докази Позивача, Відповідача як вищевказані, так і інші, наведені у позові та апеляційній скарзі, як кожний окремо, так і, головне, у їх комплексі та сукупності на підтвердження чи не підтвердження порушення оскаржуваним Договором та Додатковою угодою та вимог діючого законодавства України.

Доводи наведені Позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та усім вищеописаним в даній судовій постанові.

Апеляційний господарський суд залишає оспорювань рішення без змін з огляду на його законність і обгрунтованість, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даного рішення (в розумінні частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, виносячи постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Позивача, апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за Позивачем.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Універсам" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2023 року в справі №924/186/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2023 року в справі №924/186/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу № 902/1221/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2023 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.