Рішення

від 19.09.2023 по справі 909/481/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/481/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", вул.Свіштовська, буд.3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо" вул. Джохара Дудаєва, буд. 31-А, оф. 44/1, м. Івано-Франківськ,76014

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 1 380 240 грн 00 коп.

за участю:

представника позивача Михайленко А.М. в режимі в/к

представник відповідача не з"явився

встановив : Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 1380240,00грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.07.2021 року між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо" було укладено договір поставки нафтопродуктів № 618/2/2118, за умовами якого, постачальник взяв на себе зобов`язання поставити покупцю нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити їх в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Позивач зазначає, що в рамках вказаного договору між сторонами було підписано акт приймання - передачі №1 від 31.08.2023 нафтопродуктів на суму 1380240,00 грн. ПАТ "Укртатнафта" були виставлені рахунки - фактури на оплату, однак ТОВ ""Стратегія Експо" не здійснило оплату вартості отриманих нафтопродуктів.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 19.05.2023року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі на 27.06.2023 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2023 суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 18.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2023 суд відклав підготовче засідання у справі до 15.08.2023

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.09.2023.

Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018р. у справі №910/177797/17.

Вищезазначені ухвали суду в процесі розгляду справи були направлені за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо"- вул. Джохара Дудаєва, буд. 31-А, оф. 44/1, м. Івано-Франківськ, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

30.07.2021 між Публічним акціонерним товариством Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі - ПАТ "Укртатнафта", позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо"(надалі - ТОВ "Стратегія Експо", відповідач) був укладений Договір поставки нафтопродуктів №618/2/2118.

За умовами п.1.1 даного Договору ПАТ "Укртатнафта" взяло на себе зобов`язання поставити нафтопродукти за довірчими документами - скретч-картками, а ТОВ "Стратегія Експо" - прийняти та оплатити їх в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими Сторонами в Додатках до даного Договору.

31.08.2021 Сторонами було підписано Додаток 1 до Договору про поставку дизельного пального за довірчими документами - скретч-картками в кількості 720 шт. на 51120 літрів загальною вартістю 1 380 240.00грн.

31.08.2021 ПАТ „Укртатнафта" поставило ТОВ "Стратегія Експо" дизельне пальне за довірчими документами - скретч-картками в кількості 720 шт. на 51120 літрів загальною вартістю 1 380240.00грн., що підтверджується Актом приймання-передачі №1.

За фактом здійснення поставки ПАТ "Укртатнафта" було складено та зареєстровано податкову накладну №23730 від 31.08.2021.

Відповідно до п.4.2 Договору, оплата товару повинна бути здійснена покупцем на умовах 100% попередньої оплати протягом двох (2-х) банківських днів з моменту оформлення рахунку.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових кошті на поточний рахунок Постачальника.

ПАТ «Укртатнафта» оформило рахунок-фактуру №90810677 від 31.08.2021 на суму 1 380 240,00 грн. ТОВ "Стратегія Експо" не перерахувало ПАТ «Укртатнафта» вартість отриманого товару.

Відповідно до умов п.7.1 Договору, останній діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.

10.04.2023 ПАТ «Укртатнафта» повторно направило для оплати неоплачені рахунки з актуальними банківськими реквізитами, в т.ч. рахунок-фактуру №90810677 від 31.08.2021.

Крім того, ПАТ «Укртатнафта» направило ТОВ "Стратегія Експо" претензію з вимогою перерахувати суму заборгованості 1 380 240.00грн., відповідь на яку не отримано.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару не виконав. Заборгованість за поставлений товар відповідача перед позивачем складає 1 380 240 грн 00 коп.

Доказів сплати позивачу відповідачем заборгованості в сумі 1 380 240 грн 00 коп. за поставлений товар суду не подано.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За результатами з`ясування обставин, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що факт поставки на виконання умов Договору поставки нафтопродуктів № 618/2/2118 від 30.07.2021року, підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати повної вартості за отриманий товар, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо" 1380240,00грн заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 20703,60грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо" про стягнення боргу у розмірі 1 380 240 грн 00 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо" вул. Джохара Дудаєва, буд. 31-А, оф. 44/1, м. Івано-Франківськ,76014 (ідентифікаційний код 40406707) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", вул.Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610 (ідентифікаційний код 00152307) борг у розмірі 1 380 240 грн 00 коп. та 20703,60грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 19.09.2023.

Суддя Шкіндер П.А.