Постанова

від 22.01.2024 по справі 909/481/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р. Справа №909/481/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача Михайленко А.М. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів)

від відповідача (скаржника) не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стратегія Експо, б/н від 09 жовтня 2023 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року (підписане 19.09.2023), суддя Шкіндер П.А.

у справі № 909/481/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Експо", м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 1 380 240 грн.

в с т а н о в и в :

16 травня 2023 року Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегія Експо» про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 1 380 240 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року у справі №909/481/23 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 380 240 грн. заборгованості та 20 703,60 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено факт поставки відповідачу нафтопродуктів на виконання умов договору поставки, поряд з цим, відповідачем порушено обов`язок за договором в частині оплати поставлених нафтопродуктів, у зв`язку з чим у останнього виник борг в сумі 1 380 240 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратегія Експо» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року у справі №909/481/23 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду та не отримував ухвал суду. Крім цього, наголошує, що місцевим господарським судом не було враховано умов укладеного між сторонами договору, який передбачав 100% попередню оплату протягом двох банківських днів з моменту оформлення рахунку. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено факту передачі товару за договором, оскільки, як стверджував позивач, передання товару на загальну суму 1 380 240 грн. (51 120 літрів дизельного пального) відбулося у м. Києві, провулок Несторівський, 3-5, тобто у історичному житловому кварталі, що унеможливлює знаходження будь-яких резервуарів для зберігання чи передачі такої значної кількості пального в один день.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, що суд першої інстанції повідомляв відповідача про розгляд справи, шляхом надіслання ухвал суду на його адресу, яка також ним зазначена і в апеляційній скарзі, при цьому, суд неодноразово відкладав розгляд справи, проте, відповідач в жодне судове засідання не з`являвся. Також позивач вважає безпідставними посилання апелянта на неможливість передачі товару у м. Києві, пров. Несторівський, 3-5, оскільки позивачем передавався товар у вигляді паливних скретч-карток, про що зазначив сам скаржник. Одночасно, наголошує, що незважаючи на те, що відповідач порушив умови договору в частині попередньої оплати, проте, отримавши товар від позивача згідно з актом приймання-передачі, зобов`язаний такай товар оплатити.

Судові засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на підставі клопотання представника позивача та відповідних ухвал суду.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з`явився, поряд з тим, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, а також взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, беручи до уваги клопотання представника відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2021 року між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (в тексті договору постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стратегія Експо» (в тексті договору покупець) укладено договір поставки №618/2/2118, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 постачальник зобов`язався передати у власність покупцю нафтопродукти (в тексті договору товар) за довірчими документами скретч-картками, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках до даного Договору.

Згідно з п.3.1 Договору базис поставки EXW (за адресою: м. Київ, провулок Несторівський, 3-5) згідно «Інкотермс 2010».

У п.3.2 Договору сторони погодили, що передача товару за довірчими документами скретч-картками здійснюється на підставі акту приймання-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін. Зобовязання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Строк передачі дата, узгоджена сторонами в додатку до договору (п.3.3 Договору).

Відповідно до п.4.2 Договору оплата товару повинна бути здійснена покупцем на умовах 100% попередньої оплати протягом двох (2-х) банківських днів з моменту оформлення рахунку. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п.7.1 Договору останній діє з моменту підписання сторонами по 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного їх здійснення.

У Додатку №1 від 31 серпня 2021 року до договору поставки №618/2/2118 від 30.07.2021 сторони домовилися про поставку позивачем товару відповідачу у серпні 2021 року на умовах EXW (за адресою: м. Київ, провулок Несторівський, 3-5), а саме: паливо за довірчими документами скретч-картками у кількості 720 скретч-карток, на 51 120 л, вартістю 1 380 240 грн.

Поставка відповідачу вказаного товару, на умовах, погоджених сторонами у Додатку №1 до Договору, підтверджується актом №1 приймання-передачі від 31 серпня 2021 року, який підписано представниками обох сторін.

За фактом здійснення поставки ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» складено та зареєстровано податкову накладну №23730 від 31 серпня 2021 року.

31 серпня 2021 року позивачем оформлено рахунок-фактуру №90810677 на суму 1 380 240 грн., проте, відповідач такий не оплатив.

10 квітня 2023 року позивач повторно направив для оплати неоплачені рахунки з актуальними банківськими реквізитами, в т.ч. рахунок-фактуру №90810677 від 31 серпня 2021 року.

27 січня 2023 року ПАТ «Укртатнафта» звернулося до ТОВ «Стратегія Експо» з претензією про сплату заборгованості в сумі 1 380 240 грн., проте така залишена без відповіді та задоволення вимог.

Докази оплати відповідачем поставленого товару в сумі 1 380 240 грн. у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов`язок покупця щодо оплати товару передбачено частиною 1 ст.692 ЦК України.

В силу положень ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом вище, у п.4.2 Договору сторони погодили, що оплата товару повинна бути здійснена покупцем на умовах 100% попередньої оплати протягом двох (2-х) банківських днів з моменту оформлення рахунку.

Разом з тим, незважаючи на наведене, відповідач у Додатку №1 від 31 серпня 2021 року до договору поставки №618/2/2118 від 30.07.2021 погодив поставку позивачем товару у серпні 2021 року на умовах EXW (за адресою: м. Київ, провулок Несторівський, 3-5), а саме: паливо за довірчими документами скретч-картками у кількості 720 скретч-карток, на 51 120 л, вартістю 1 380 240 грн. та підтвердив факт виконання позивачем умов договору щодо такої поставки, підписавши акт №1 приймання-передачі від 31 серпня 2021 року без жодних зауважень.

Відтак, з огляду на те, що відповідачем не було здійснено попередню оплату, разом з тим, останній погодив поставку товару, у відповідача виник обов`язок щодо оплати поставленого товару одразу після його прийняття, в силу вимог ст.692 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач отриманий товар не оплатив, докази протилежного у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було досліджено факту передачі товару за договором, оскільки, передання товару на загальну суму 1 380 240 грн. (51 120 літрів дизельного пального) відбулося у м. Києві, провулок Несторівський, 3-5, тобто у історичному житловому кварталі, що унеможливлює знаходження будь-яких резервуарів для зберігання чи передачі такої значної кількості пального в один день, колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки і умовами договору поставки №618/2/2118 від 30 липня 2021 року і умовами Додатку №1 від 31 серпня 2021 року до Договору сторони погодили, що товаром, який зобов`язався поставити позивач, є паливо за довірчими документами скретч-картками, що не викликає у суду сумніву щодо можливості поставки такого товару у погоджене сторонами місце поставки.

Більше того, підписавши акт №1 приймання-передачі від 31 серпня 2021 року без жодних зауважень, відповідач підтвердив факт поставки позивачем передбаченого Додатком №1 товару та зобов`язаний його оплатити.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду, колегія суддів зазначає наступне:

Частиною 1 ст.277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п.4).

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.2 ст.277 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Як вбачається з матеріалів справи ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2023 року про відкриття провадження у справі №909/481/23 та призначення підготовчого засідання на 27 червня 2023 року, надіслана відповідачу 25 травня 2023 року на його юридичну адресу: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Джохара Дудаєва, буд.31-А, оф.44/1.

Ухвалою суду від 27 червня 2023 року відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 18 липня 2023 року за клопотанням представника відповідача. Вказана ухвала надіслана на адресу відповідача 29 червня 2023 року.

Ухвалою суду від 18 липня 2023 року підготовче засідання відкладено на 15 серпня 2023 року. Вказана ухвала надіслана на адресу відповідача 20 липня 2023 року.

Ухвалою суду від 15 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19 вересня 2023 року. Вказана ухвала надіслана на адресу відповідача 17 серпня 2023 року.

В судовому засіданні 19 вересня 2023 року судом першої інстанції ухвалено рішення у справі.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`являвся, разом з тим, обґрунтовує свою апеляційну скаргу порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями апелянта, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд справи, що підтверджується відповідними підписами особи, відповідальної за відправлення поштової кореспонденції, які містяться на звороті останніх аркушів ухвал суду, а також поштовою кореспонденцією, яка поверталася на адресу суду, відтак, судом вчинено відповідні процесуальні дії з метою повідомлення відповідача про розгляд справи.

Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Разом з тим, всі ухвали суду, в тому числі і ухвалу від 15 серпня 2023 року, суд надсилав на юридичну адресу відповідача: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Джохара Дудаєва, буд.31-А, оф.44/1, з дотриманням вимог ч.4 ст.120 ГПК України та заздалегідь до наступного судового засідання.

Слід зазначити, що вказана адреса зазначена і самим відповідачем на першому аркуші апеляційної скарги.

Більше того, представником відповідача адвокатом Тугай Іваном Михайловичем (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АТ №1045036 від 26 червня 2023 року) до суду першої інстанції подавалося клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення підготовчого засідання (арк. справи 41), відтак, відповідач був обізнаний про наявність цього спору. На вказаному клопотанні також зазначено адресу відповідача, на яку суд надсилав процесуальні документи.

Одночасно, відповідач не звертався до суду першої інстанції з будь-якими заявами про зміну адреси чи необхідність надсилання поштової кореспонденції на будь-яку іншу його адресу, а не ту, яка зазначена у реєстрі.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (ч.7 ст.120 ГПК України).

Крім цього, згідно з ч.2 ст.2 ЗУ «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач не був позбавлений можливості дізнатися про наступне судове засідання з розгляду справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Європейський суд з прав людини у п.41 свого рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи учасником якої він є, та утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу (ст.43 ГПК України).

Слід зазначити, що розгляд справи в суді першої інстанції неодноразово відкладався за відповідними ухвалами суду, з підстав, зазначених в таких ухвалах.

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції дотримано вимог щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а обізнаність останнього про судові засідання залежала від волі самого відповідача.

Колегія суддів не вбачає в діях місцевого господарського суду порушення норм процесуального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2023 року у справі №909/481/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стратегія Експо без задоволення.

Матеріали справи №909/481/23 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 29 січня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.