Рішення

від 18.09.2023 по справі 910/4869/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2023Справа № 910/4869/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-КО» (08141, Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Зоряна, буд. 22)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, літера А)

про стягнення 74869,93 грн

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТС-КО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про стягнення заборгованості за договором №41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.2021 у розмірі 74869,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору №41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.2021 позивачем в період січень 2021 - лютий 2022 було перераховано на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 415641,77 грн, тоді як відповідачем на виконання зобов`язань за вказаним договором було поставлено природний газ на загальну суму 365718,30 грн, відтак сума переплати за вказаний період становить 49923,47 грн. Крім того у позивача існувала переплата у сумі 22055,37 грн за попередній період. Таким чином, загальна сума переплати, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 71978,84 грн. Також позивачем нараховано та просить стягнути з відповідача на свою користь 2110,17 грн інфляційних втрат та 780,92 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

29.05.2023 р. до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить у задоволені позову відмовити повністю. Відповідач вказує, що передплата на суму 19800,00 згідно платіжного доручення № 4038 від 26.02.2021 була здійснена за іншим договором, а лист позивача про перенесення передплати у сумі 22055,37 грн, сплачених за іншим договором, не зобов`язує відповідача зараховувати вказані кошти за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021. Також відповідач вважає, що здійснена позивачем передплата має бути зарахована на майбутні періоди. Крім того, відповідач вважає, що оскільки позивачем у спірний період прийнято природний газ в меншому об`ємі, аніж передбачено у договорі, то він зобов`язаний додатково прийняти у ТОВ «Київоблгаз Збут» природний газ в об`ємі, який позивачем не спожито.

07.06.2023 р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що оскільки у відповідача припинився обов`язок постачати позивачу природний газ у наступних розрахункових періодах за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021, а у позивача існувала переплата за вказаним договором у розмірі 71978,84 грн, то підстава для утримання відповідачем грошових коштів у сумі 71978,84 грн. відпала, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на 1212 ЦК України стверджує, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу вказану суму безпідставно утриманих грошових коштів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" (споживач) укладено договір №41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п.1.1 договору).

Річний плановий обсяг постачання газу - до 12250 куб.м. (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 договору.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.

У п. 4.2 договору сторонами погоджено, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України наступним чином - оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 9.2 договору припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановленими чинним законодавством України та договором.

Згідно з п. 9.15 договору договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природного газу.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу №КОЗ81004268 від 28.02.2021 на суму 17672,10 грн, №КОЗ81006201 від 31.03.2021 на суму 9789,42 грн, №КОЗ81009478 від 30.04.2021 на суму 291,85 грн, №КОЗ81011522 від 30.05.2021 на суму 16,67 грн, №КОЗ81012757 від 30.06.2021 на суму 5,23 грн, № КОЗ81021759 від 30.11.2021 на суму 15619,60 грн, №КОЗ81025002 від 31.12.2021 на суму 68790,26 грн, №КОЗ82000435 від 31.01.2022 на суму 200334,92 грн, №КОЗ82003042 від 28.02.2022 на суму 53111,83 грн відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 365718,30 грн.

Позивачем сплачено відповідачу 19800,00 грн. згідно платіжного доручення №4038 від 26.02.2021 на суму 19800,00 грн, де в призначені платежу позивачем вказано інший договір № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016.

Водночас, вказана оплата була зарахована відповідачем в рахунок оплати поставленого природного газу за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків від 29.11.2021 за період січень 2021 - жовтень 2021 за договорами №41FP417-1068-21 від 26.01.2021 та № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016, в якому відображено зарахування позивачем оплати позивача за вказаним платіжним дорученням в рахунок оплати саме за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021.

Наведеними обставинами спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Крім того, згідно платіжних доручень № 4112 від 18.03.2021 р. на суму 5940,00 грн.; № 4909 від 27.09.2021 р. на суму 9844,01 грн.; № 5045 від 27.10.2021 р. на суму 45467,00 грн.; № 5163 від 25.11.2021 р. на суму 75347,78 грн.; № 5353 від 12.01.2022 р. на суму 65045,00 грн.; № 5405 від 26.01.2022 р. на суму 132004,52 грн.; № 5465 від 09.02.2022 р. на суму 32836,94 грн.; № 5510 від 18.02.2022 р. на суму 29356,52 грн позивач оплатив природний газ на загальну суму 415641,77 грн.

Також листом №125 від 26.02.2021 позивач просив відповідача зарахувати переплату у розмірі 22055,37 грн, що склалася станом на 01.02.2021 за договором № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016 в рахунок оплати за природний газ за новим договором № 41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.2021.

Переплата за договором № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016 підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 24.02.2021 р. за період жовтень 2020 р. - січень 2021 р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Відповідачем здійснено коригування розрахунків за договорами №41FP417-1068-21 від 26.01.2021 та № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016, зокрема сума 22055,37 грн була зарахована відповідачем в рахунок оплати поставленого природного газу за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків від 29.11.2021 за період січень 2021 - жовтень 2021, в якому відображено зарахування позивачем оплати позивача за вказаним платіжним дорученням в рахунок оплати саме за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021.

Як вбачається з акту звіряння, складеного між сторонами 11.08.2022, станом на 31.07.2022 у позивача існувала переплата за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41FP417-1068-21 від 26.01.2021 на суму 71978,84 грн.

Спір у справі виник внаслідок того, що після припинення дії укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41FP417-1068-21 від 26.01.2021 в частині постачання газу позивачу, кошти, які сплачені позивачем в якості попередньої оплати за цим договором, не були повернуті відповідачем на вимогу позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (Правил постачання природного газу) постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно п. 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

Як встановлено судом, 26.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" як споживачем укладено договір № 41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Строк дії вказаного договору було продовжено на 2022 рік відповідно до п. 9.15 договору.

Враховуючи обсяги спожитого позивачем природного газу протягом 2021-2022 років та розмір сплачених позивачем грошових коштів у позивача виникла переплата у сумі 71978,84 грн.

Відповідно до п. 4.8 договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.

Однак, як встановлено судом, 01.07.2022 між ТОВ «СТС-КО» (споживач) та ТОВ «Твій Газзбут» укладено договір № 41АР200-94558-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2022 році природний газ.

При цьому, з 01.07.2022 р. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.06.2022 № 613 «Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану» встановлено, що при здійсненні заходів із зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, у період дії в Україні воєнного стану, постачальники природного газу (крім постачальника «останньої надії») мають дотримуватись Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та Кодексу газотранспортної? системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, з урахуванням таких особливостей:

1) у випадку укладення договору постачання природного газу між новим постачальником та споживачем, що не є побутовим, новий постачальник визначає дату початку постачання природного газу (дату закріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи) згідно з укладеним договором постачання природного газу, у тому числі у випадку наявності такого споживача в Реєстрі споживачів інших постачальників.

Дата закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (далі - Інформаційна платформа) може визначатись не раніше ніж за 2 дні та не пізніше ніж 21 день з дня визначення дати такого закріплення.

Якщо на день закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на Інформаційній платформі буде відображена інформація про припинення (обмеження) або подання заявки на припинення (обмеження) постачання природного газу такому споживачу, Інформаційна платформа автоматично відхиляє закріплення такого споживача в Реєстрі споживачів нового постачальника.

У разі закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника Інформаційна платформа виявляє цього споживача в Реєстрі іншого постачальника у визначеному новим постачальником періоді постачання природного газу, Інформаційна платформа автоматично відправляє повідомлення діючому постачальнику про зміну постачальника його споживачем із зазначенням дати початку постачання природного газу новим постачальником.

Як вбачається з роздруківок з сайту Газорозподільчої організації АТ Київоблгаз: https://104.ua діючими договорами для оплати є: договір № 09420WIL1SFP016 від 01.01.2016 та договір № 41A200-94558-22 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 01.07.2022 р., укладений з ТОВ «Твій Газзбут».

При цьому, відсутня інформація про дію договору від 26.01.2021р. № 41FP417-1068-21 про постачання природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем.

Факт припинення дії договору № 41FP417-1068-21 від 26.01.2021 підтверджується матеріалами справи та не заперечувався відповідачем.

За таких обставин вбачається, що новим постачальником природного газу позивачу став ТОВ "Твій Газзбут" на підставі договору № 41АР200-94558-22 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 01.07.2022 р., а договір, укладений з відповідачем, припинив свою дію.

З огляду на припинення договору, в силу приписів ст. 653 ЦК України, зобов`язання сторін за наведеним договором припинились.

Таким чином, у відповідача припинився обов`язок постачати позивачу природний газ у наступних розрахункових періодах, при цьому станом на дату припинення у позивача існувала переплата у розмірі 71978,84 грн, яка не може бути зарахована в оплату за газ у наступних розрахункових періодах.

У зв`язку з переходом до іншого постачальника, позивач 11.08.2022 звернувся до відповідача з листом № 247 про повернення надлишково перерахованих коштів у розмірі 71978,84 грн.

14.10.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення оплати заборгованості у сумі 71978,84 грн протягом 10 днів з дня одержання цієї вимоги суми.

Вказану вимогу отримано відповідачем 21.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0814100064712, описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

Таким чином, останнім днем повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 71978,84 грн є 31.10.2022.

Згідно з приписами частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина 3 статті 1212 ЦК України).

Отже, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності наступних умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2022 у справі № 915/517/21 відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому положення статті 1212 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/1122/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Оскільки у зв`язку з припиненням дії договору у відповідача припинився обов`язок постачати позивачу природний газ у наступних розрахункових періодах, а станом на дату припинення договору у позивача існувала переплата у розмірі 71978,84 грн, яка не може бути зарахована в оплату за газ у наступних розрахункових періодах, то підстава для утримання відповідачем зазначених грошових коштів відтала.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу надмірно сплачених грошових коштів у сумі 71978,84 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 71978,84 грн грошових коштів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 780,92 грн та інфляційні втрати на суму 2110,17 грн за період з 04.11.2022 по 15.03.2023.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів та інфляційні втрати від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" в частині стягнення 3% річних у розмірі 780,92 грн та інфляційних втрат на суму 2110,17 грн за період з 04.11.2022 по 15.03.2023 підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, пр-т Свободи, буд. 2г, літ. А, код 39592941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" (08141, Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Зоряна, буд. 22, код 32669064) 71978 (сімдесят одну тисячу дев`ятсот сімдесят вісім) грн 84 коп. грошових коштів, 780 (сімсот вісімдесят) грн, 92 коп. 3% річних, 2110 (дві тисячі сто десять) грн 17 коп. інфляційних втрат та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чоти) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА