Постанова

від 15.01.2024 по справі 910/4869/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р. Справа№ 910/4869/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

без виклику представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 року

у справі № 910/4869/23 (суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-КО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут»

про стягнення 74 869, 93 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТС-КО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про стягнення заборгованості за договором №41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.2021 у розмірі 74 869,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору №41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.2021 позивачем в період січень 2021 - лютий 2022 було перераховано на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 415 641, 77 грн, тоді як відповідачем на виконання зобов`язань за вказаним договором було поставлено природний газ на загальну суму 365 718,30 грн, відтак сума переплати за вказаний період становить 49 923, 47 грн. Крім того у позивача існувала переплата у сумі 22 055, 37 грн за попередній період. Таким чином, загальна сума переплати, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 71 978,84 грн. Також позивачем нараховано та просить стягнути з відповідача на свою користь 2 110,17 грн інфляційних втрат та 780,92 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-КО» 71 978, 84 грн грошових коштів, 780, 92 грн 3% річних, 2 110, 17 грн інфляційних втрат та 2 684, 00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 та ухвалити нове рішення суду, яким в задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги те, що з призначення платежу платіжного доручення № 4038 від 26.02.2021 на суму 19 800,00 грн не вбачається здійснення позивачем попередньої оплати саме за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41FP417-1068-21 від 26.01.2021, оскільки в призначенні платежу вказаний інший договір № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016

Також апелянт наголошує на тому, що договір № 41FP417-1068-21 від 26.01.2021 не припинив свою дію і за його умовами не передбачено повернення сум передоплати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/4869/23 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 25.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкції №2872 від 24.10.2023 про сплату судового збору в сумі 4 026,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадженн за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут». Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

21.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Крім того, позивач зазначив, що новим постачальником природного газу позивачу стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на підставі договору № 41АР200-94558-22 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 01.07.2022, а договір, укладений між відповідачем та позивачем припинив свою дію, а тому підстави для утримання відповідачем коштів у сумі 71 978, 84 грн відпала.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-КО» (споживач) укладено договір №41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п.1.1 договору).

Річний плановий обсяг постачання газу - до 12250 куб.м. (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 договору.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.

У п. 4.2 договору сторонами погоджено, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України наступним чином - оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 9.2 договору припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановленими чинним законодавством України та договором.

Згідно з п. 9.15 договору договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природного газу.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу №КОЗ81004268 від 28.02.2021 на суму 17672,10 грн, №КОЗ81006201 від 31.03.2021 на суму 9789,42 грн, №КОЗ81009478 від 30.04.2021 на суму 291,85 грн, №КОЗ81011522 від 30.05.2021 на суму 16,67 грн, №КОЗ81012757 від 30.06.2021 на суму 5,23 грн, № КОЗ81021759 від 30.11.2021 на суму 15619,60 грн, №КОЗ81025002 від 31.12.2021 на суму 68790,26 грн, №КОЗ82000435 від 31.01.2022 на суму 200334,92 грн, №КОЗ82003042 від 28.02.2022 на суму 53111,83 грн відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 365 718,30 грн.

Згідно платіжних доручень № 4112 від 18.03.2021 на суму 5 940, 00 грн.; № 4909 від 27.09.2021 на суму 9 844, 01 грн.; № 5045 від 27.10.2021 на суму 45 467, 00 грн.; № 5163 від 25.11.2021 на суму 75 347, 78 грн.; № 5353 від 12.01.2022 на суму 65 045, 00 грн.; № 5405 від 26.01.2022 на суму 132 004, 52 грн.; № 5465 від 09.02.2022 на суму 32 836, 94 грн.; № 5510 від 18.02.2022 на суму 29 356, 52 грн позивач оплатив природний газ на загальну суму 415 641, 77 грн.

Крім того, позивачем сплачено відповідачу 19 800,00 грн. згідно платіжного доручення №4038 від 26.02.2021 на суму 19 800,00 грн, де в призначені платежу позивачем вказано інший договір № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016.

Позивач зазначає, що вказана оплата була зарахована відповідачем в рахунок оплати поставленого природного газу за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021, на підтвердження чого надав суду підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків від 29.11.2021 за період січень 2021 - жовтень 2021.

Заперечуючи проти вказаного апелянт зазначає, що акт звіряння взаємних розрахунків від 29.11.2021, на якій посилається позивач, не підтверджує факт здійснення оплати саме за договором № 41FP417-1068-21 від 26.01.2021, оскільки не є зведеним обліковим документом.

Водночас, колегія суддів вважає зазначені твердження апелянта необґрунтованими, оскільки останній не надав суду доказів врахування оплати згідно платіжного доручення № 4038 від 26.02.2021 за договором № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016 чи будь-яким іншим договором укладеним між позивачем та відповідачем .

Відтак, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що кошти у сумі 19 800, 00 грн. які були перераховані позивачем відповідачу на підставі платіжного доручення № 4038 від 26.02.2021 зараховані в рахунок оплати природного газу за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021.

Також листом №125 від 26.02.2021 позивач просив відповідача зарахувати переплату у розмірі 22 055, 37 грн, що склалася станом на 01.02.2021 за договором № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016 в рахунок оплати за природний газ за новим договором № 41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 26.01.2021.

Переплата за договором № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016 підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 24.02.2021 р. за період жовтень 2020 р. - січень 2021 р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Відповідачем здійснено коригування розрахунків за договорами №41FP417-1068-21 від 26.01.2021 та № 11410WIL1SFP016 від 04.01.2016, зокрема сума 220 55,37 грн була зарахована відповідачем в рахунок оплати поставленого природного газу за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків від 29.11.2021 за період січень 2021 - жовтень 2021, в якому відображено зарахування позивачем оплати позивача за вказаним платіжним дорученням в рахунок оплати саме за договором №41FP417-1068-21 від 26.01.2021.

Як вбачається з акту звіряння, складеного між сторонами 11.08.2022, станом на 31.07.2022 у позивача існувала переплата за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41FP417-1068-21 від 26.01.2021 на суму 71 978,84 грн.

Спір у справі виник внаслідок того, що після припинення дії укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41FP417-1068-21 від 26.01.2021 в частині постачання газу позивачу, кошти, які сплачені позивачем в якості попередньої оплати за цим договором, не були повернуті відповідачем на вимогу позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (Правил постачання природного газу) постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно п. 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

Як зазначалося вище, 26.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-КО» як споживачем укладено договір № 41FP417-1068-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Строк дії вказаного договору було продовжено на 2022 рік відповідно до п. 9.15 договору.

Враховуючи обсяги спожитого позивачем природного газу протягом 2021-2022 років та розмір сплачених позивачем грошових коштів у позивача виникла переплата у сумі 71 978, 84 грн.

Відповідно до п. 4.8 договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-КО» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» укладено договір № 41АР200-94558-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2022 році природний газ.

При цьому, з 01.07.2022 р. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.06.2022 № 613 «Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану» встановлено, що при здійсненні заходів із зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, у період дії в Україні воєнного стану, постачальники природного газу (крім постачальника «останньої надії») мають дотримуватись Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, з урахуванням таких особливостей:

1) у випадку укладення договору постачання природного газу між новим постачальником та споживачем, що не є побутовим, новий постачальник визначає дату початку постачання природного газу (дату закріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи) згідно з укладеним договором постачання природного газу, у тому числі у випадку наявності такого споживача в Реєстрі споживачів інших постачальників.

Дата закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (далі - Інформаційна платформа) може визначатись не раніше ніж за 2 дні та не пізніше ніж 21 день з дня визначення дати такого закріплення.

Якщо на день закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на Інформаційній платформі буде відображена інформація про припинення (обмеження) або подання заявки на припинення (обмеження) постачання природного газу такому споживачу, Інформаційна платформа автоматично відхиляє закріплення такого споживача в Реєстрі споживачів нового постачальника.

У разі закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника Інформаційна платформа виявляє цього споживача в Реєстрі іншого постачальника у визначеному новим постачальником періоді постачання природного газу, Інформаційна платформа автоматично відправляє повідомлення діючому постачальнику про зміну постачальника його споживачем із зазначенням дати початку постачання природного газу новим постачальником.

Як вбачається з роздруківок з сайту Газорозподільчої організації АТ Київоблгаз: https://104.ua діючими договорами для оплати є: договір № 09420WIL1SFP016 від 01.01.2016 та договір № 41A200-94558-22 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 01.07.2022 р., укладений з ТОВ «Твій Газзбут».

При цьому, відсутня інформація про дію договору від 26.01.2021р. № 41FP417-1068-21 про постачання природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9.15 договору № 41FP417-1068-21, він вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визнаючають плановий обсяг постачання природного газу.

Як встановлено колегією суддів, додаткову угоду щодо постання природного газу на 2023 рік сторони не укладали.

За таких обставин вбачається, що новим постачальником природного газу позивачу став ТОВ «Твій Газзбут» на підставі договору № 41АР200-94558-22 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 01.07.2022 р., а договір, укладений з відповідачем, припинив свою дію.

З огляду на припинення договору, в силу приписів ст. 653 ЦК України, зобов`язання сторін за наведеним договором припинились.

Таким чином, у відповідача припинився обов`язок постачати позивачу природний газ у наступних розрахункових періодах, при цьому станом на дату припинення у позивача існувала переплата у розмірі 71 978,84 грн, яка не може бути зарахована в оплату за газ у наступних розрахункових періодах.

У зв`язку з переходом до іншого постачальника, позивач 11.08.2022 звернувся до відповідача з листом № 247 про повернення надлишково перерахованих коштів у розмірі 71 978,84 грн.

14.10.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення оплати заборгованості у сумі 71 978,84 грн протягом 10 днів з дня одержання цієї вимоги суми.

Вказану вимогу отримано відповідачем 21.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0814100064712, описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

Таким чином, останнім днем повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 71978,84 грн є 31.10.2022.

Згідно з приписами частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина 3 статті 1212 ЦК України).

Отже, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності наступних умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2022 у справі № 915/517/21 відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому положення статті 1212 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/1122/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Оскільки у зв`язку з припиненням дії договору у відповідача припинився обов`язок постачати позивачу природний газ у наступних розрахункових періодах, а станом на дату припинення договору у позивача існувала переплата у розмірі 71 978,84 грн, яка не може бути зарахована в оплату за газ у наступних розрахункових періодах, то підстава для утримання відповідачем зазначених грошових коштів відпала.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 71 978, 84 грн.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 780,92 грн та інфляційні втрати на суму 2 110, 17 грн за період з 04.11.2022 по 15.03.2023.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів та інфляційні втрати від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що він є арифметично вірним, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 780,92 грн та інфляційних втрат у суму 2 110,17 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 року у справі № 910/4869/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 року у справі № 910/4869/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 910/4869/23.

4. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

5. Матеріали справи № 910/4869/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко