ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07.09.2023Справа № 910/6259/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенергокомплекс" до Державного підприємства "Антонов" про тлумачення змісту правочину,
за участю представників:
Товариства: Буній Г.Я.;
Підприємства: Станіславчук М.А.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзенергокомплекс" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом до Державного підприємства "Антонов" (далі - Підприємство), у якому просило суд розтлумачити пункт 2.6. укладеного між сторонами договору від 24 травня 2022 року № 10.1963.2022-БІП, визначивши, що положення цього пункту можуть застосовуватися до всієї ціни договору, вказаної в пункті 2.1. даного правочину, у тому числі до сум попередньої оплати та остаточної оплати, зазначених в пункті 2.2. договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
8 травня 2023 року через загальний відділ діловодства суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 травня 2023 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6259/23, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 червня 2023 року.
6 червня 2023 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про його участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від цієї ж дати вищевказане клопотання Товариства задоволено.
8 червня 2023 року на адресу суду від Підприємства надійшов відзив на позовну заяву від 6 червня 2023 року № 126/8189-23, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог, оскільки предмет укладеного між ними договору безпосередньо поділяється на вартість обладнання, яка є попередньою оплатою, та на вартість послуг, яка є остаточною платою, і саме остання підлягає коригуванню пропорційно до зміни курсу євро по відношенню до гривні. Оскільки, на думку відповідача, сторонами було чітко узгоджено умови договору щодо порядку оплати вартості обладнання та послуг, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також у даному відзиві на позовну заяву відповідач вказував на необґрунтованість суми витрат позивача на професійну правничу допомогу, її надмірність та недоведеність.
13 червня 2023 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла відповідь на відзив від 12 червня 2023 року, у якій позивач наполягав на тому, що умови спірної угоди свідчать про наявність одного предмету договору - поставки обладнання. Відтак, фактичний поділ предмету поставки на поставку обладнання та надання послуг з введення його в експлуатацію є протиправним та суперечить результатам конкурсних торгів. Позивач також не погодився із ототожненням відповідачем термінів "остаточна оплата" та "остаточний розрахунок", вказавши, що підміна цих понять свідчить про свідоме порушення відповідачем покладених на нього обов`язків за договором.
У підготовчому засіданні 15 червня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 20 липня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 липня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 7 вересня 2023 року.
6 вересня 2023 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання від цієї ж дати про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні 7 вересня 2023 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, наполягав на їх задоволенні.
Представник Підприємства проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
13 січня 2022 року за результатами проведеного конкурсу на закупівлю (тендер) системи осушки стисненого повітря (заявка 13971 БІП) № 13941965 (номер закупівлі на офіційному майданчику державних публічних закупівель "Prozorro" UA-2021-09-27-0l0953-b) Товариство визначено переможцем вказаного конкурсу.
У конкурсній документації вказано, що зазначена вище закупівля (тендер) не підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі".
24 травня 2022 року на виконання умов конкурсних торгів між Підприємством та Товариством укладено договір № 10.1963.2022-БІП, за умовами якого останнє зобов`язалося доставити і передати у власність Підприємства обладнання - систему осушки, код відповідно ДК 021:2015 42510000-4 (теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої), виконати доставку, проектні роботи, розвантаження, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, провести інструктаж операторів по роботі на даному обладнанні, передати разом з обладнанням повний комплект замовлених опцій до нього, здати обладнання на предмет перевірки роботи всіх комплектуючих та програмного забезпечення системи збору та аналізу даних; а Підприємство - прийняти та оплатити вказані обладнання, роботи та послуги.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.
Відповідно до пункту 2.1. договору його вартість на момент підписання даного правочину становила 12 359 896,20 грн з урахуванням ПДВ 20% - 2 059 982,70 грн, включаючи вартість обладнання - 10 761 231,60 грн з ПДВ та вартість послуг - 1 598 664,60 грн з ПДВ.
Оплата за договором проводиться у такому порядку: попередня оплата в розмірі 10 761 231,60 грн, у тому числі ПДВ 20% - 793 538,60 грн, що становить 100% від загальної вартості обладнання, перераховується відповідачем протягом 15-ти робочих днів з моменту підписання договору; остаточна оплата в розмірі 1 598 664,60 грн, у тому числі ПДВ 20% - 266 444,10 грн, що становить 100% від загальної вартості послуг, проводиться Підприємством протягом 15-ти робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт (пункт 2.2. договору).
Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування Підприємством грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства. Вартість доставки на територію Підприємства, пакування, маркування, розвантаження, монтажу, пусконалагоджувальних робіт, інструктажу, тари (упаковки) включено у вартість обладнання (пункти 2.3. та 2.4. даного правочину).
Згідно з пунктом 2.6. договору у випадку зміни курсу євро по відношенню до гривні на дату готовності поставки обладнання Товариством, у порівнянні з курсом валют по відношенню до гривні на дату завершення конкурсних торгів, проведених Підприємством за відповідними офіційними курсами НБУ більш ніж на 5%, остаточний розрахунок може бути відкоригований пропорційно зміні. Дата завершення конкурсних торгів - 10 листопада 2021 року. Курс НБУ станом на 10 листопада 2021 року становить 30,2075 за 1 євро.
Поставка обладнання здійснюється протягом 150 календарних днів після отримання попередньої оплати відповідно до пункту 2.2. даного договору.
За пунктом 13.4. договору всі зміни і доповнення до нього будуть дійсні тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані обома сторонами.
У пункті 14.1. договору сторони погодили, що дана угода містить у собі і відображає всі умови договору і розуміння сторонами всіх пунктів і умов, викладених у ньому.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (пункт 13.1. даного правочину).
Додатковою угодою № 1 від 15 липня 2022 року сторони внесли зміни до вищевказаного договору в частині реквізитів Товариства. В іншій частині умови договору залишені без змін, у тому числі щодо строку його дії чи строку виконання сторонами своїх зобов`язань.
На виконання умов вищевказаного договору Підприємство здійснило повну оплату обумовленого даним правочином обладнання у формі попередньої оплати за рахунком-фактурою Товариства від 5 серпня 2022 року № СФ-0370 на суму 10 761 231,60 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 2 вересня 2022 року № 34 на вищевказану суму.
Під час виконання Товариством умов зустрічного зобов`язання за договором, останнє листом від 9 січня 2023 року вих. № 9/3-09/SEK та листом від 10 січня 2023 року вих. № 10/2-1/SEK повідомило Підприємство про суттєву зміну курсу гривні до євро (понад 20%), у зв`язку з чим запропонувало відповідачу з посиланням на приписи пункту 2.6. договору погодити нову вартість договору з урахуванням курсу іноземної валюти на час готовності обумовленого договором обладнання у розмірі 15 701 067,70 грн (еквівалент 409 166,47 євро станом на 9 січня 2023 року).
У відповідь на вищевказану пропозицію Товариства відповідач листом від 9 січня 2023 року № 471/2047-23 повідомив про те, що не заперечує проти коригування остаточного розрахунку, пропорційно зміни курсу євро по відношенню до гривні на дату готовності поставки обладнання Товариством, у порівнянні з курсом валют по відношенню до гривні на дату завершення конкурсних торгів, проведених Підприємством, за відповідними офіційними курсами НБУ більш ніж на 5%, на суму остаточної оплати в розмірі 1 598 664,60 грн з ПДВ.
Разом із цим, Товариство у листі від 10 лютого 2023 року № 10/2-2/SEK вказало, що коригування остаточного розрахунку, передбачене пунктом 2.6. договору, повинне здійснюватися до загальної суми договору: як до суми остаточної оплати, передбаченої абзацом 2 пункту 2.2. договору, так і до суми попередньої оплати, передбаченої абзацом 1 цього ж пункту договору. Відтак, остаточний розрахунок за договором у результаті його коригування в порядку пункту 2.6. договору повинен становити 4 313 185,40 грн з ПДВ.
Оскільки сторони не дійшли згоди щодо суми остаточного розрахунку за договором, яка повинна бути відкоригована в порядку пункту 2.6. договору, Товариство звернулося до суду з даним позовом про тлумачення вказаного пункту договору.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною 1 статі 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
За статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 213 ЦК України визначено, що тлумачення правочину може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом. Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору, шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору.
Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір.
При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 25 липня 2018 року у справі № 317/39/17, від 14 лютого 2018 року у справі № 925/106/17, від 5 лютого 2020 року у справі № 910/15161/18 та від 18 березня 2021 року у справі № 910/9525/19.
Разом із цим, Товариство просить надати тлумачення договору, який протягом тривалого часу виконувався сторонами, тоді як тлумачення договору можливе лише до початку виконання сторонами його умов.
Крім того, у пункті 13.1. договору чітко визначено, що цей правочин діє до 31 грудня 2022 року. До повного виконання цей правочин діє виключно у частині передбачених у ньому гарантійних зобов`язань. Разом із цим, даний позов Товариство подало до суду лише у квітні 2023 року.
Судом також встановлено, що у тексті пункту 2.6. договору відсутні будь-які формулювання, які б ускладнювали виконання позивачем зобов`язань за договором або отримання ним винагороди за договором. Крім того, про факт обізнаності та розуміння позивачем умов цього договору, зокрема, у частині передбаченого у ньому порядку оплати, прямо зазначено в пункті 14.1. даного договору.
Оскільки тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Відповідно, тлумачення може тільки роз`яснювати вже існуючі умови угоди і не може створювати нові зобов`язання за нею.
Позивач просить суд розтлумачити пункт 2.6. договору, оскільки між сторонами договору виник спір щодо остаточного розміру плати за обладнання, послуги та роботи, передбачені вказаним правочином.
Разом із цим, пунктом 2.2. договору сторони прямо передбачили порядок і розмір плати за договором, а пунктом 2.6. договору передбачили лише можливість коригування остаточного розрахунку за ним у разі істотної зміни його ціни в порівнянні з курсом валют по відношенню до гривні на час його укладання та на час готовності поставки обладнання.
У той же час, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки в ньому містяться елементи договору поставки, договору надання послуг та договору підряду, який передбачає зобов`язання Товариства доставити і передати у власність Підприємства обладнання, виконати проектні роботи, розвантаження, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, провести інструктаж операторів по роботі на даному обладнанні, передати разом з обладнанням повний комплект замовлених опцій до нього, здати обладнання на предмет перевірки роботи всіх комплектуючих та програмного забезпечення системи збору та аналізу даних.
Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений статтею 181 ГК України.
Згідно з вимогами частин 1-3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (частина 2 статті 189 ГК України).
За приписами частини 1 статті ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (статті 654 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності сукупності умов, що передбачені цією статтею Кодексу.
Зі змісту наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між сторонами виник спір, який полягає у недосягненні ними згоди в частині визначення розміру остаточної оплати за вказаним договором. Водночас, даний спір Товариство намагається вирішити не в порядку, визначеному статтею 652 ЦК України, а шляхом тлумачення змісту пункту 2.6. договору, що в порушення приписів статті 231 ЦК України може призвести до покладення на відповідача додаткового обов`язку в частині збільшення передбаченої даним правочином ціни, яку він має сплатити.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для тлумачення пункту 2.6. договору в порядку статті 213 ЦК України та у спосіб, вказаний Товариством.
Приписами частини 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки Товариство не довело належними та допустимими доказами обґрунтованість пред`явлених до Підприємства позовних вимог, суд дійшов висновку про безпідставність даного позову, у зв`язку з чим останній задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 18 вересня 2023 року.
СуддяЄ.В. Павленко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2023 |
Оприлюднено | 21.09.2023 |
Номер документу | 113587739 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Павленко Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні