Постанова

від 18.09.2023 по справі 947/15285/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6194/23

Справа № 947/15285/22

Головуючий у першій інстанції Гниличенко М.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Губської Христини Юріївни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2023 року, ухваленого під головуванням судді Глиниченко М.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський приватний навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей «Просвіта» про стягнення коштів за договором про надання освітніх послуг,

встановив:

19.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Одеський приватний навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей «Просвіта» (далі - «Просвіта») в якому просила суд:

- припинити дію Договору № 997-2021 від 10.08.2021 року на навчання в «Просвіта», укладеного між ОСОБА_1 , що діє в інтересах доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та « Просвіта »;

- стягнути з « Просвіта » грошові кошти у розмірі 33 536,00 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 10.08.2021 року між «Просвіта» та ОСОБА_1 укладено договір № 997-2021 на навчання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Термін дії вказаного договору з 01.09.2021 року по 25.08.2022 року.

Відповідно до договору ОСОБА_1 здійснила на рахунок відповідача платіж на весь навчальний рік 2021/2022 у розмірі 56 320,00 грн.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено воєнний стан, з 24.02.2022 року «Просвіта» припинило надання будь-яких освітніх послуг. Позивач з донькою виїхали за межі України до Німеччини.

09.06.2022 року позивач звернулася до директора «Просвіта» із заявою про здійснення перерахунку та повернення сплачених коштів за навчання дочки ОСОБА_2 у період з 24 лютого 2022 року. На вказану заяву нею було отримано відповідь адміністрації школи про те, що було здійснено перевірку взаємних розрахунків та складено акт звірки, згідно якого кінцеве сальдо щодо виплати позивачу складає 10 528,00 грн. З даним розміром перерахунку позивач не погодилася, та 04.07.2022 року на адресу відповідача було направлено досудову вимогу про припинення дії Договору про навчання в «Просвіта» № 997-2021 від 10.08.2021 року та повернення суми сплачених коштів за ненадані послуги за Договором у період з 24.02.2022 року по 25.08.2022 року у сумі 33 536 грн.

Однак, відповідач не повернув кошти, що і стало підставою звернення з даним позовом до суду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с.95-103).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Губська Х.Ю. ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2023 року, ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи відбувся 18.09.2023 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційний суд зазначає, що у зв`язку з перебуванням головуючого судді Сегеди С.М. у відпустці у період з 26.07.2023 року по 25.08.2023 року (а.с.131), а також через велике навантаження цивільних справ на одного суддю судової палати Одеського апеляційного суду з розгляду цивільних справ, розгляд справи відбувся 18.09.2023 року

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості заявлених позовних вимог (а.с.95-103)

Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 268 ЦК України).

За правилами ст. ст. 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, а замовник зобов`язується оплатити зазначену послугу. Виконавець повинен надати послугу особисто.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2021 року між ОСОБА_1 , яка діяла в інтересах своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та «Просвіта» укладено договір № 997-2021 на навчання в «Просвіта», термін дії якого встановлений: з 01.09.2021 року до 25.08.2022 року (а.с. 7-9).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору № 997-2021 від 10.08.2021 року предметом даного договору є надання освітньої послуги в «Просвіта», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги в школі І-ІІІ ступеня з дотриманням держаних вимог до організації, змісту, якості навчання.

10.08.2021 року ОСОБА_1 здійснила оплату за повний навчальний рік (2021/2022) у розмірі 56 320,00 грн., що підтверджується квитанцією № 359 (а.с.10).

У зв`язку із військовою агресією РФ проти України та введенням воєнного стану, наказом № 77 від 25.02.2022 року директора «Просвіта» оголошено канікули з 28.02.2022 року по 14.03.2022 року (а.с.33).

Відповідно до п.7.1, 7.7 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього Договору сторони несуть відповідальність згідно із законом та цим договором. Суперечки розв`язуються зі згодою сторін або у судовому порядку.

У розділі 8 Договору передбачено підстави, з яких вказаний договір може бути розірвано.

Відповідно до п.п.10.3, 10.4 Договору зазначено, що договір може в будь-який час припинений за взаємною згодою виконавця та замовника. У випадку дострокового припинення Договору за взаємною згодою сторін виконавцю здійснюється оплата в частині, що відповідає обсягу фактично виконаної роботи.

09.06.2023 року, тобто після закінчення учбового року, ОСОБА_1 звернулася із заявою на ім`я директора «Просвіта» про здійснення перерахунку за навчання учениці ОСОБА_4 даній заяві ОСОБА_1 не визначено період, за який потрібно здійснити перерахунок, а також сума, яка підлягає поверненню (а.с.16).

20.06.2022 року «Просвіта» надало ОСОБА_1 відповідь про неможливість повернення коштів (а.с.17).

04.07.2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Губська Х.Ю. звернулася до відповідача із досудової вимогою, в якій посилаючись на те, що відповідачем не надано освітніх послуг у період з лютого 2022 року по серпень 2022 року, просила припинити дію договору № 997-2021 від 10.08.2021 року та здійснити виплату заборгованості за ненадання освітніх послуг у період з лютого 2022 року по серпень 2022 року (а.с.18-19).

Відповіді на вказану досудову вимогу матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 зверталася до відповідача із відповідними заявами у період з 24.02.2022 року по 09.06.2022 року про припинення дії договору від 10.08.2021 року або про здійснення перерахунку.

Розділом 5 договору № 997-2021 встановлено, що у випадках встановлення Кабінетом Міністрів України карантину або інших обмежувальних заходів на відвідування НВК, виконавець зобов`язаний надати онлайн навчання. Онлайн навчання проводиться на платформі «Memberlux plugin» офіційного веб-сайту «Просвіта» у розділі «Онлайн навчання». Онлайн навчання проводиться в асинхронному режимі згідно розкладу, який публікується на офіційному веб-сайті https//prosvita-school.org.ua «Просвіта».

Наказом директора «Просвіта» № 81 від 14.03.2022 року навчання у навчальному закладі продовжилось на дистанційній формі з 14.03.2022 року (а.с.34) та обрана платформа «Memberlux plugan». Цим же наказом затверджено розгляд уроків для учнів 1-9 класів школи - ліцею «Просвіта» під час дистанційного навчання (а.с.35-36).

Протоколом «Просвіта» № 6 від 25.05.2023 року дистанційне навчання було подовжено до 31.05.2022 року та організовано оформлення та видачу свідоцтв досягнень, табелів начальних досягнень в електронному вигляді (а.с.37).

В матеріалах справи містяться фотокопії відвідування ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) онлайн платформи у період 2021 року по 28.02.2022 року (а.с.31-61).

Крім того, відповідач сповіщав за наданими замовником телефоном, електронною адресою ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про розклад уроків на період дистанційного навчання на спеціалізованій платформі, зазначеній у п. 5.2 договору та щодня на зазначену адресу направляв домашнє завдання (а.с.38-49).

Відповідно до п.4.1 даного Договору № 997-2021 замовник зобов`язаний контролювати навчальну діяльність учня та нести відповідальність за його виховання, забезпечувати регулярне своєчасне відвідування учнем занять, повідомляти адміністрацію НВК про причини відсутності учня на заняттях.

Таким чином, контроль за відвідуванням дистанційного навчання на онлайн платформі учнями покладено на замовника, тобто саме на позивачку ОСОБА_1 .

Крім того, підстави розірвання договору визначені п. 8.1 Договору, а саме:

за згодою сторін;

у разі неможливості виконання стороною договору своїх зобов`язань у зв`язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором щодо освітньої послуги і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;

у разі відрахування з навчального закладу одержувача згідно із законодавства;

за рішенням суду в разі систематичного порушення або невиконання однією із сторін умов договору (а.с.8-зворот).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодна із перелічених у п. 8.1 Договору підстав для розірвання договору у даному випадку не настала.

Таким чином, враховуючи, що зі свого боку відповідач виконав умови Договору у повному обсязі, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції. Ураховуючи, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвеція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначною, то дана постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Губської Христини Юріївни залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк