Рішення

від 20.09.2023 по справі 160/9012/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

20 вересня 2023 рокуСправа №160/9012/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про винесення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-ГРУП» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКС-ГРУП" з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110110/2022/300020/1 від 01.11.2022 року.

Ухвалою суду від 03.05.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС ГРУП» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару №UA110110/2022/300020/1 від 01.11.2022 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКС-ГРУП" (код ЄДРПОУ 39672340, 49051, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 11Б) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

12.09.2023 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №160/9012/23, у якій останній позивач просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39672340) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що з огляду на вимоги ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати докази, що підтверджують обсяг наданих Адвокатським об`єднанням «СМАРТ ЮРИСТ» послуг правничої допомоги та їх вартості.

19.09.2023 року від представника відповідача надійшло письмове заперечення на заяву позивача, в якій відповідач заперечує стосовно стягнення 10000,00 грн витрат на правничу допомогу та просить відмовити в заяві про ухвалення додаткового рішення.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи та надані докази на підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов таких висновків.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначені такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, у свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

При цьому, у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 06.03.2019 року, справа №922/1163/18.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006року № 3477- IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З матеріалів справи вбачається що, позивачем, для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, надано суду: договір про надання правничої допомоги №66 від 02.01.2019 року; додаткову угоду №1 до договору №66 про надання правничої допомоги від 31.12.2020 року; додаткову угоду №2 до договору №66 про надання правничої допомоги від 31.12.2021 року; додаток №3 до договору №66 про надання правничої допомоги від 17.04.2023 року; рахунок на оплату №332 від 24.05.2023 року; акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 24.05.2023 року; звіт про надану правову допомогу від 24.04.2023року; платіжну інструкцію №89 від 02.06.2023 року.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТЕКС-ГРУП» та Адвокатським об`єднанням «СМАРТ ЮРИСТ» укладено договір про надання правничої допомоги №66 від 02.01.2019року, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.1 договору №66 передбачено, що надання правничої допомоги оплачується в розмірах і на умовах, встановлених додатком до цього договору.

Відповідно до додатку №3 до договору №66, зокрема, пунктом 1 передбачено, що Адвокатське об`єднання на умовах договору про надання правничої допомоги №66 від 02.01.2019 року зобов`язується надати наступні послуги з надання правової допомоги, а саме: 1) підготовка та подача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про скасування рішення про коригування митної вартості №UA110110/2022/300020/1 від 01.11.2022 року, що включає: аналіз отриманих від клієнта документів; надання правової кваліфікації обставин справи; визнання нормативно-правової підстави вимоги; моніторинг судових рішень; визначення судової практики застосування правових норм для визначення правової позиції; підготовка позовної заяви скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови до Дніпропетровського окружного адміністративного суду: 2)Супровід Адвокатським об`єднанням в суді першої інстанції справи за позовом клієнтка до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про скасування рішення про коригування митної вартості від 01.11.2022 року №UA110110/2022/300020/1.

Вартість вказаних послу становить 10000,00 грн. без ПДВ.

Також, судом встановлено, що Адвокатське об`єднання склало на ім`я ТОВ «ТЕКС-ГРУП» рахунок на оплату №332 від 24.05.2023 року: «послуги, що передбачені додатком №3 від 17.04.2023 року до договору про надання правничої допомоги №66 від 02.01.2019року», у кількості 1 послуга, на суму 10000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами договору про надання правничої допомоги №66 від 02.01.2023 року складено та підписано акт приймання-передачі послуг №3 від 24.05.2023 року, відповідно до якого послуги щодо підготовки та подачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про скасування рішення про коригування митної вартості від 01.11.2022 року №UA110110/2022/300020/1 та супроводження адвокатами Адвокатського об`єднання в суді першої інстанції справи №160/9012/23 за позовом клієнта до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про скасування рішення про коригування митної вартості від 01.11.2022 року №UA110110/2022/300020/1, що передбачені додатком №3 від 17.04.2023 року до договору про надання правової допомоги №66 від 02.01.2019 року, виконані в повному обсязі на загальну суму 10000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №89 від 02.06.2023 року ТОВ «ТЕКС-ГРУП» здійснило оплату у розмірі 10000,00 грн.

Разом з тим, проаналізувавши подані документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлена сума на відшкодування таких витрат, є завищеною з огляду на те, що ця справа віднесена до категорії справ незначної складності, розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, подібні спори на сьогоднішній день є досить поширеними, у зв`язку із чим, сформована чітка судова практика по вирішенню таких спорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат, а саме: у розмірі 3000,00 грн., з урахуванням критерію розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих позивачу, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва його інтересів в суді під час розгляду даної справи.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до приписів статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Так, за змістом статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не підлягає стягненню у повному обсязі через її не співмірність із виконаною адвокатом роботою у цій справі і вважає співмірною ціною за надані послуги у цьому спорі 3000,00 грн., у зв`язку із чим, заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 139, 134, 143, 243, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС ГРУП» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС ГРУП» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Копію додаткового рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20.09.2023 року.

Суддя І.О. Лозицька