Ухвала

від 17.08.2023 по справі 826/17079/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

17 серпня 2023 року № 826/17079/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна Компанія №1» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія №1» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0049791404 від 28 вересня 2017 року про заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1729,00 грн. та №0049781404 від 28 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 532232,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 133058,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 12 січня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0049791404 від 28 вересня 2017 року та №0049781404 від 28 вересня 2018 року.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.12.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №826/17079/17 скасовано, а справу №826/17079/17 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Верховним Судом адміністративну справу №826/17079/17 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №826/17079/17, визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання на 06.07.2023.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 06.07.2023 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався. Розгляд справи було відкладено на 17.08.2023, у зв`язку з першою неявкою позивача.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 17.08.2023 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Відповідач явку свого представника у судові засідання, які призначені на 06.07.2023 та 17.08.2023, забезпечив.

У судовому засіданні призначеному на 17.08.2023, судом поставлено на обговорення питання щодо залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв`язку з неявкою представника позивача у судові засідання, які призначались на 06.07.2023 та 17.08.2023.

Представник відповідача проти залишення даної позовної заяви без розгляду не заперечував, вирішення даного питання поклав на розсуд суду.

За таких обставин та з огляду на те, що позивач не з`являється без поважних причин до суду, не виконує вимоги суду, не надає заяв до суду, не підтримує заявлені позовні вимоги та не надає пояснення суду щодо дійсних обставин справи, без встановлення яких неможливий розгляд справи по суті спірних правовідносин, суд вважає за належне залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 55 КАС України).

Згідно частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем допущено повторну неявку в судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Суд також враховує, що згідно частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

Слід вказати, що позивач не з`являвся та не забезпечував явку свого представника в судові засідання 06.07.2023 та 17.08.2023 для розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв. Протокольною ухвалою від 17.08.2023 суд визнав неповажною неявку позивача.

При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач та/або його представник не з`явилися в судові засідання для розгляду справи, призначені на 06.07.2023 та 17.08.2023 не повідомляли суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавали заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Керуючись ст.ст. 44, 131, 205, 248, 256, 293 КАС України суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна Компанія №1» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в адміністративній справі №826/17079/17, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 18.09.2023.