Ухвала

від 31.08.2023 по справі 760/19626/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19626/23

2-з/760/383/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

31 серпня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., при секретарі Костюк В.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), П`ята київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), П`ята київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

29.08.2023 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,9 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1592212880000, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

Вимоги заяви мотивовано тим, що позивач ОСОБА_2 є рідним сином померлого спадкодавця ОСОБА_4 . Разом з тим, 06 липня 2018 року державний нотаріус видав відповідачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 стосовно майна 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходились в АТ «Ощадний банк України».

Представник позивача вказує, що у позивача є всі обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може відчужити об`єкт нерухомого майна на користь невідомих осіб, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду і в подальшому може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача. За твердженням представника позивача, запропонований захід забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На переконання суду, подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1592212880000, належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме 1/3 частка та 2/3 частки квартири.

Крім того, у вказаній інформації зазначені документи, подані для державної реєстрації 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер: 5-310, виданий 06.07.2018 року, видавник: державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумов В.В.

Враховуючи викладене, невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист їх порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача в разі задоволення позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Так, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна відповідача, що ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист прав позивача за результатами розгляду справи.

При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на 2/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,9 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1592212880000, що належить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зазначити дані позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ).

Зазначити дані третіх осіб:

- Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 43315602 (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2Д);

- П`ята київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 39023905 (03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 8).

Направити ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання даної ухвали три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.О. Митрофанова