Рішення

від 12.11.2024 по справі 760/19626/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/1146/24

В справі 760/19626/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

12 листопада 2024 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

представника Позивача ОСОБА_1

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Перша київська державна нотаріальна контора, П`ята київська державна нотаріальна контора.

ІІ. Описова частина

В серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 з вимогами про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на ім`я Відповідача після смерті ОСОБА_4 , а також про скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно за Відповідачем.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Митрофанової А.О. від 01.09.2023 в справі відкрите провадження, призначене підготовче засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату Солом`янського районного суду м. Києва від 02.02.20234 №16 в справі призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого її передано в провадження судді Коробенка С.В.

Ухвалою від 11.06.2024 підготовче засідання закрите.

Свої вимоги Позивач мотивував наступним.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 , і після його смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , які належали йому на праві приватної власності, а також на грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходились в АТ «Ощадний банк України».

Позивач вказує. що за життя його батько заповіту не складав, а тому спадщина, що відкрилася після його смерті, спадкувалася за законом, і Позивач є спадкоємцем першої черги, в той час як Відповідач ОСОБА_3 , як рідний брат померлого, є спадкоємцем другої черги за законом.

Як стверджує Позивач, він у встановлений законом строк, на відміну від Відповідача, не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим 15 березня 2018 року за заявою ОСОБА_3 державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори була відкрита спадкова справа № 154/2018, а 06 липня 2018 року на його ім`я були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходились в АТ «Ощадний банк України», за реєстровими номерами № 5-310, 5-311.

Позивач же зазначає, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, що підтверджується рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року, яким йому було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька.

Натомість, стверджує Позивач, постановою державного нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори від 27 липня 2023 року за вих. № 2150/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину з посиланням на те, що свідоцтва на спадкове майно вже видані Відповідачу.

Позивач стверджує, що видача свідоцтв про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , є протиправним, оскільки порушує правила черговості прийняття спадкового майна та права Позивача, як спадкоємця першої черги, а тому вони підлягають скасуванню.

У зв`язку зі скасуванням свідоцтва, відповідно, скасуванню підлягає і реєстрація права власності на спадкове майно (2/3 квартири) за Відповідачем.

31 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення (відзив) Відповідача на позовні вимоги, в яких викладені заперечення проти позову. Зокрема наголошується на тому, що оскільки Позивач у встановлений строк не прийняв спадщину після смерті свого батька, Відповідач ОСОБА_3 скористався своїм правом і оформив спадщину на своє ім`я, як спадкоємець наступної черги. Крім того, як зазначає представник Відповідача, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 28.02.2023 Позивачу був наданий додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю у три місяці. Вказане рішення набрало чинності 30.03.2023, а отже Позивач мав подати відповідну заяву до 30.06.2023. Натомість, як звернув увагу представник Відповідача, в справі наявна заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини, яка датована 27.07.2023, тобто знову з пропуском встановленого строку. Таким чином, підстав для задоволення позову, на думку Відповідача немає.

У судовому засідання представник Позивача позов підтримав. Зазначив, що в матеріалах спадкової справи, отриманої на запит суду, містяться докази, які підтверджують, що Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений судовим рішенням строк, а тому заперечення Відповідача в цій частині є неспроможними.

Відповідач та його представник до суду не з`явилися, їх неяка, на переконання суду, не перешкоджає розгляду справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Солом`янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 443.

Після його смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , які належали йому на праві приватної власності, та грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходились в АТ «Ощадний банк України».

Частинами 2 та 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері.

Позивач ОСОБА_2 , син померлого, є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , а Відповідач ОСОБА_3 , брат померлого, є спадкоємцем другої черги.

Встановлено, що Позивач у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а Відповідач ОСОБА_3 подав таку заяву, і 15 березня 2018 року за його заявою державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори була відкрита спадкова справа № 154/2018, а 06 липня 2018 року на його ім`я були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходились в АТ «Ощадний банк України», за реєстровими номерами № 5-310, 5-311.

В подальшому, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року Позивачу ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті його батька - ОСОБА_4 - тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

28 червня 2023 року, тобто з дотриманням строків встановлених Солом`янським районним судом м. Києва у рішенні від 28 лютого 2023 року з моменту набрання ним чинності, до П`ятої київської державної нотаріальної контори надійшла заява Позивача ОСОБА_2 про прийняття спадщини, яка була прийнята державним нотаріусом та міститься в матеріалах спадкової справи.

Постановою державного нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори від 27 липня 2023 року за вих. № 2150/02-31 Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, а саме на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходились в АТ «Ощадний банк України», що належали ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , з посиланням на те, що 06 липня 2018 року за реєстровими номерами 5-310, 5-311 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я рідного брата померлого, ОСОБА_3 , як спадкоємця другої черги.

Статтею 1301 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Верховний суд дійшов висновку про те, що порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 414/811/17).

За таких обставин вбачається, що оскільки Позивач ОСОБА_2 не усунутий від права на спадкування, не відмовився від прийняття спадщини, строк для подання заяви про прийняття спадщини продовжено судом, та така заява подана нотаріусу, то видача Відповідачу ОСОБА_3 , який є спадкоємцем другої черги, спірних свідоцтв про право на спадщину є протиправним, оскільки порушує правила черговості спадкування за законом та права Позивача, як спадкоємця першої черги після смерті батька.

У зв`язку з цим позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих на ім`я ОСОБА_3 , є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення вимог Позивача про скасування державної реєстрації прав Відповідача на 2/3 частки квартири за адрсою: АДРЕСА_2 , суд звертає увагу на наступне.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Абзацами другим та четвертим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV у чинній редакції передбачено, зокрема, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Таким чином, державний реєстратор на підставі судового рішення про визнання недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності, без окремого рішення суду вносить відповідний запис про припинення права власності на нерухоме майно, а тому підстави для судового втручання у відповідні правовідносини в цій частині відсутні.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір за дві задоволені позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 2147,20 гривень.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер №5-310, від 06 липня 2018 року, видане державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумовим В.В. на ім`я ОСОБА_3 після померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 (спадкова справа №154/2018).

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер №5-311, від 06 липня 2018 року, видане державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумовим В.В. на ім`я ОСОБА_3 після померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходяться в АТ «Ощадний банк України» (спадкова справа №154/2018).

2.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2147,20 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_2 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Третя особа-1: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: 01001, м.Київ, пров. Музейний, 2Д,код ЄДРПОУ: 43315602;

Третя особа-2: П`ята київська державна нотаріальна контора, адреса: 03058, м.Київ, вул. Машинобудівна, 8,код ЄДРПОУ: 39023905.

Суддя: