Ухвала

від 20.09.2023 по справі 640/1335/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

20 вересня 2023 року Справа № 640/1335/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву позивача Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування доручень, визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати доручення від 27.09.2021 №064-6054 та від 08.11.2021 №064-7037 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу металевих гаражів зазначених в таблицях що знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28;

- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення Порядку демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, об`єктів сезонної дрібно роздрібної торгівельної мережі, встановленого Правилами благоустрою міста Києва затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 при демонтажу металевих гаражів, які знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28.

Відповідно до положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, вказана справа була отримана з Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 прийнята до провадження та визначенням розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19.09.2023 до суду надійшла заява від Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії, щодо будівництва (встановлення парканів) за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 28 на ділянках згідно план-схемі розташування згідно додатку №1 Рішення Виконавчого комітету Московської райради м. Києва від 13.02.95р. № 80, до винесення рішення суду та набрання ним законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено про очевидність наявності ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо винесення рішення про демонтаж гаражів та подальший їх демонтаж і вивезення в невідомому напрямку полягає в тому, що відповідачами порушено вимоги абз. 6 п. 13.3.1, п. 13.3 Правил благоустрою м. Києва затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, не складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП, у зв`язку з чим можна дійти висновку, що позивачем не порушувалися правила благоустрою, факт вчинення адміністративного правопорушення не встановлений, не було створено відповідної комісії для проведення демонтажу спірних конструкцій, мали бути складені акти такого демонтажу, вчинена фотофіксація. Позивач вказує, що демонтаж було вчинено без комісії та без представників поліції, які мають бути присутніми за п. 13.3.4 Правил та останніми має бути підписано акт, складений у двох примірниках та вручений власнику, чого відповідно не було вчинено.

Також, позивач вказує про очевидність порушення відповідачами п. 13.2.2 Правил благоустрою та зі змісту приписів від 08.09.2021 та від 09.09.2021 не вбачається зазначення необхідного строку демонтажу, що виключає обставини ухилення позивача від проведення в добровільному порядку демонтажу гаражів, вказані приписи не відповідали вимогам п. 20.2.1 Правил.

Позивач зазначає про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду оскільки на місці знесених (демонтованих) гаражів в даний час активно відбувається будівництво багатоповерхового будинку, встановлений паркан, що підтверджує наданим до заяви фото. Як наслідок, такі обставини для позивача мають наслідки докладання значних зусиль, звернення до суду із позовом забудовника та понесення додаткових витрат для відновлення прав та інтересів.

Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, позовну заяву та документи додані до них, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилається на ч. 1 та ч. 2 ст. 150 КАС України та вказує підставами для забезпечення позову те, що невжиття заходів забезпечення призводить до ускладнення поновлення порушених прав та інтересів позивача та є очевидними ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень. Відповідно, на думку позивача, визначений спосіб забезпечення позову покликаний на ефективний захист вже порушених прав та інтересів позивача та заявлений задля забезпечення об`єктивного, повного, всебічного розгляду справи, ефективного захисту, поновлення вже порушених прав та не допущення ще більшого порушення прав позивача.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів позивача щодо дій суб`єкта владних повноважень по складенню доручень від 27.09.2021 №064-6054 та від 08.11.2021 №064-7037 в частині розпорядження щодо демонтажу металевих гаражів зазначених в таблицях, що знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28, наявності порушень Правил благоустрою, є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті.

Суд зазначає, що ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Враховуючи те, що позивач у поданій заяві вказує на підстави для забезпечення позову, що визначені у ч. 2 ст. 150 КАС України, та суд зазначає, що такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, та зокрема із врахуванням судом інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидних ознак протиправності рішень, дій суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам кооперативу до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав кооперативу у майбутньому.

Під час розгляду даної заяви про забезпечення позову суд застосовує висновки Верховного Суду викладені у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 826/14303/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 640/17408/19 та від 27 лютого 2020 року у справі № 640/16242/19, в яких зазначено щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Оскільки наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не доведено, заява не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу надіслати сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Войтович І.І.