Постанова

від 23.07.2024 по справі 640/1335/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1335/22 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування доручень, визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року Гаражно-будівельний кооператив "Надія-Авто" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати доручення від 27.09.2021 №064-6054 та від 08.11.2021 №064-7037 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу металевих гаражів зазначених в таблицях що знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28;

- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення Порядку демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, об`єктів сезонної дрібно роздрібної торгівельної мережі, встановленого Правилами благоустрою міста Києва затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 при демонтажу металевих гаражів, які знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 19 липня 2023 року адміністративну справу № 640/1335/22 прийнято до провадження.

19 вересня 2023 року Гаражно-будівельний кооператив "Надія-Авто" звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити адміністративний позов шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо будівництва (встановлення парканів) за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 28 на ділянках згідно з планом-схемою розташування згідно з додатком №1 Рішення Виконавчого комітету Московської райради м. Києва від 13.02.1995 № 80 до винесення рішення суду та набрання ним законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 та від 6 лютого 2019 справа № 826/13306/18 щодо того, що суд повинен встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

Апелянт вважає, що у цьому випадку існує реальна загроза та небезпека того, що в разі забудови земельної ділянки на якій знаходились спірні гаражі та були явно незаконно демонтовані відповідачами у справі і вивезені в невідомому напрямку, то в подальшому в разі задоволення позову на користь позивача, виконати його стане неможливим, або для відновлення порушеного права необхідно буде докласти значних зусиль, зокрема можливе звернення з новим позовом до забудовника та додаткових витрат, що є очевидним, а тому позивач вважає що є всі достатні підстави для забезпечення позову шляхом заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, щодо будівництва (встановлення парканів) за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 28, оскільки це стосується предмета спору та спірного місця, де знаходились гаражі та в подальшому були демонтовані.

Отже, доводи суду першої інстанції про те, що позивач не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав кооперативу у майбутньому є безпідставними і такими що не відповідають дійсності та є грубим порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування цієї ухвали.

На переконання позивача, вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду цього клопотання не є вирішенням справи по суті без фактичного його розгляду судом, а є тимчасовим заходом до набрання чинності рішення суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування доручень, визнання дій протиправними.

Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Відповідач, зазначає, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Також Департамент зазначає, що заявник не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішень чи дій відповідача.

Отже, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП "Київблагоустрій") подало відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Відповідач зазначає, що позивач не є власником/користувачем жодної тимчасової споруди (гаражу), щодо яких винесено приписи та вчинено дії щодо демонтажу, що в свою чергу свідчить про відсутність порушеного права позивача.

На переконання КП "Київблагоустрій", позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь заявника. Аргументи позивача щодо протиправності припису, доручення, за своєю суттю, є підставами для подання позову, надання оцінки яким може здійснюватися, виключно під час судового розгляду справи по суті, на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки наявних у матеріалах справи доказів.

Позивач подав заперечення на пояснення КП "Київблагоустрій", у яких зазначає, що у заяві про забезпечення позову позивачем наведені обґрунтовані доводи та факти щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволені позову, оскільки на місці знесених (демонтованих) гаражів в даний час активно відбувається будівництво багатоповерхового будинку, встановлений паркан, що підтверджується відповідними фото, які додавались до заяви. Крім того, до заяви про забезпечення позову також надано лист Департаменту міського благоустрою від 04.02.2022 року, в якому зазначено про те, що контрольна карта на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на місце демонтованих гаражів не видавалась, що може свідчити про незаконне будівництво саме на місці де знаходились демонтовані гаражі.

Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиви на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначив, що очевидність наявності ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо винесення рішення про демонтаж гаражів та подальший їх демонтаж полягає в тому, що відповідачами порушено вимоги абз. 6 п. 13.3.1, п. 13.3 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, а також не складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП. На переконання позивача, відповідачами не створено відповідної комісії для проведення демонтажу спірних конструкцій, не складені акти такого демонтажу, не вчинена фотофіксація під час демонтажу. Крім того, демонтаж вчинено без представників поліції, які мають бути присутніми за п. 13.3.4 Правил, та які мають підписати акт, складений у двох примірниках та вручений власнику.

Також, позивач вказував про очевидність порушення відповідачами п. 13.2.2 Правил благоустрою та зі змісту приписів від 08.09.2021 та від 09.09.2021 не вбачається зазначення необхідного строку демонтажу, що виключає обставини ухилення позивача від проведення в добровільному порядку демонтажу гаражів. Крім того, на думку позивача, вказані приписи не відповідали вимогам п. 20.2.1 Правил.

При цьому, позивач зазначає про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки на місці знесених (демонтованих) гаражів на теперішній час активно відбувається будівництво багатоповерхового будинку, встановлений паркан, що підтверджує наданими до заяви фото. Як наслідок, такі обставини для позивача мають наслідки докладання значних зусиль, звернення до суду із позовом до забудовника та понесення додаткових витрат для відновлення прав та інтересів.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та зазначив, що перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів позивача щодо дій суб`єкта владних повноважень зі складання доручень від 27.09.2021 №064-6054 та від 08.11.2021 №064-7037 в частині розпорядження щодо демонтажу металевих гаражів, зазначених в таблицях, що знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28, наявності порушень Правил благоустрою, є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті. Тому, спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Позивачем належним чином не обґрунтовано, у чому полягатиме порушення його прав та інтересів та не наведено мотивів і аргументів, чим ускладниться можливість їх захисту у разі невжиття заходів забезпечення позову в розрізі предмету цього спору, оскільки доводи щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів є лише припущеннями заявника, які не підтверджені достатніми доказами.

Посилання позивача на фотознімки, які на його думку, свідчать про те, що на місці знесених (демонтованих) гаражів на теперішній час активно відбувається будівництво багатоповерхового будинку, встановлений паркан, є безпідставним, оскільки з наданих позивачем фотознімків неможливо встановити адресу забудови, час здійснення будівельних робіт, земельну ділянку, на якій такі роботи здійснюються, тощо.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем у заяві про забезпечення позову не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та свободам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, таке базується на його припущеннях.

Посилання позивача у заяві про забезпечення позову на порушення відповідачами вимог, зокрема, абз. 6 п. 13.3.1, п. 13.3 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, а також інших порушень, на які вказує позивач, не є очевидними ознаками протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо демонтажу гаражів.

Як правильно вказав суд першої інстанції, перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів позивача щодо дій суб`єкта владних повноважень зі складання доручень від 27.09.2021 №064-6054 та від 08.11.2021 №064-7037 в частині розпорядження щодо демонтажу металевих гаражів, зазначених в таблицях, що знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28, наявності порушень Правил благоустрою, є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті.

Водночас, колегія суддів наголошує, що в силу приписів статті 150 КАС України такі порушення не можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а відповідно до статей 244, 245 КАС України, в разі їх підтвердження у встановленому законом порядку, останні можуть бути підставою для задоволення позову.

Позивачем не наведено очевидності протиправності оскаржених позивачем доручень та вчинення відповідачами протиправних дій, а без дослідження всіх обставин та доказів у справі на цій стадії судового розгляду задоволення вимог викладених у заяві про забезпечення позову зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

Встановлення наявності/відсутності підстав для прийняття оскаржуваних доручень та дій відповідачів є можливим лише під час розгляду справи по суті на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, а не виключно на підставі поданих позивачем доказів в межах інституту забезпечення позову.

Тож, доводи позивача щодо наявності очевидних ознак протиправності рішень суб`єкта владних повноважень є помилковими, оскільки в контексті спірних правовідносин та викладених доводів останні можуть бути встановлені лише в межах розгляду справи по суті.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову є обґрунтованою та відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у цій справі.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Надія-Авто" по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

В.П. Мельничук