Ухвала

від 20.09.2023 по справі 320/26061/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 вересня 2023 року м.Київ№ 320/26061/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши клопотання про забезпечення позову у адміністративній справі за Громадської організації "НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР АГРОЛІСОСАДІВНИЦТВА: ДОСЯГНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕВАГ" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадська організація "Право на безпечне майбутнє", ТОВ "Сінергія - Е" та ТОВ "Павловнія енерджі Україна" про визнання протиправним та нечинним нормативно - правового акту,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація "НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР АГРОЛІСОСАДІВНИЦТВА: ДОСЯГНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕВАГ" з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадська організація "Право на безпечне майбутнє", ТОВ "Сінергія - Е" та ТОВ "Павловнія енерджі Україна" про визнання протиправним та нечинним наказу від 03.04.2023 № 184 "Про затвердження переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів" з моменту його прийняття.

20.09.2023 засобами електронного зв"язку від позивача направив заяву про забезпечення позову шляхом шляхом зупинення дії Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 03.04.2023 № 184 «Про затвердження переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів» до винесення остаточного рішення у даній справі.

В обгрунтування вказує, що оскаржуваний наказ Міндовкілля зачіпає майнові/немайнові права, свободи та інтереси не тільки суб?єктів підприємницької діяльності в Україні, а й іноземних постачальників/інвесторів, які здійснюють свою діяльність в Україні, що не свідчить про прагнення Міндовкілля сумлінно дотримуватися зобов?язань, взятих на себе державою Україна відповідно до Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

ГО «НТЦ Агролісосадівництва» вважає, що наявні всі правові підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 03.04.2023 № 184 «Про затвердження переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 641/39697 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, оскільки, внесенням всіх видів та гібридів Павловнії до Переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів, Міндовкілля фактично, втрутилося у майнові/немайнові права учасників справи, майнові/немайнові права інших фізичних та юридичних осіб, які виникли у останніх як власників сортів Павловнії, набутих ними на підставі норм діючого законодавства України, що з точки зору позивача, є свавільним втручанням органу влади у майнові/немайнові права власників сортів Павловнії та інших суб?єктів підприємницької діяльності, що потребує адекватного захисту з боку суду.

На думку заявника, незастосування заходів забезпечення позову у межах спірних правовідносин створює очевидну небезпеку та ускладнення ефективного поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача та інших суб?єктів підприємницької діяльності, зокрема, учасників справи, за захистом яких він звернувся до суду, очевидними є ознаки протиправності оспорюваного наказу Міндовкілля та порушення прав, свобод та інтересів Позивача та інших учасників справи, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд важає за необхідне повернути її заявнику без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною 1 ст. 152 КАС України визначено, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, ч. 4 ст. 152 КАС України визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

За правилами ч.ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 8 ст. 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно п. 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

В силу абзаців 22-24 п.п. 15 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Вища рада правосуддя 04.09.2021 опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, пп.пп. 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 п.п. 15 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми "Електронний суд".

Отже, подання заяви до суду за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Судом встановлено, що заява від імені голови ГО "НТЦ Агролісосадівництва" Леонова Р.М. надійшла на електронну адресу Київського окружного адміністративного суду в електронній формі.

При цьому, заява від імені голови ГО "НТЦ Агролісосадівництва" Леонова Р.М. сформована та надіслана до Київського окружного адміністративного суду не за допомогою підсистеми "Електронний суд", а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до Київського окружного адміністративного суду з заявою, яка не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Відтак, заяву про забезпечення, подану від імені голови ГО "НТЦ Агролісосадівництва" Леонова Р.М. в електронній формі, не можна вважати такою, що підписана заявником, оскільки вона була направлена на електронну поштову адресу суду без використання підсистеми "Електронний суд".

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначеної норми процесуального закону висловлена Верховним Судом у постановах від 28.07.2022 у справі № 620/10864/21, від 16.02.2023 у справі № 320/16691/21, від 16.02.2023 у справі № 372/1425/22 та від 22.02.2023 у справі № 640/22119/21.

У вказаних судових рішеннях наголошено на тому, що обмеження, що пов`язані з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі, щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Враховуючи, що заяви про забезпечення позову не містять відомостей про підписання електронним цифровим підписом із застосуванням визначеного процесуальним законом засобу - Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи, а саме її підсистеми "Електронний суд", суд вважає за необхідне позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. 150 - 154, 167, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву Громадської організації "НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР АГРОЛІСОСАДІВНИЦТВА: ДОСЯГНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕВАГ" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадська організація "Право на безпечне майбутнє", ТОВ "Сінергія - Е" та ТОВ "Павловнія енерджі Україна" про забезпечення позову - повернути позивачу без розгляду.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Головенко О.Д.