Рішення

від 20.09.2023 по справі 380/3688/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3688/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (далі ГУ ПФУ у м. Києві, відповідач 2), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 14.10.2022 № 914210176386 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 12.10.2022, зарахувавши до страхового та пільгового трудового стажу за Списком 1 (Шахтарі) ОСОБА_1 періоди роботи з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.02.2021 по 10.02.2021 на ТОВ «Укргєосервіс» та періоди роботи з 16.02.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022 на Державному підприємстві «Торецьквугілля» ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 29.12.2022 № 914210176386 про відмову у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.12.2022, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 ( ОСОБА_2 , період роботи з 07.08.1998 по 23.06.1999 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 12.10.2022 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 13 (сервісний центр м. Торецьк) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Донецькій області із заявою № 2557 про проведення перерахунку пенсії із зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 20.09.2018 по 01.02.2021 та з 16.02.2021 по дату подання заяви. Розглянувши заяву позивача за принципом екстериторіальності, ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення № 914210176386 від 14.10.2022 про відмову у перерахунку пенсії за віком, у зв`язку з тим, що страхові внески за період з 20.09.2018 по 16.02.2021 не сплачені. 23.12.2022 позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян № 13 (сервісний центр м. Торецьк) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Донецькій області із заявою № 3330 про проведення перерахунку пенсії, із зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 07.08.1998 по 23.06.1999 та з 16.02.2021 по 30.06.2022. За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у м. Києві розглянуто заяву та рішенням № 914210176386 від 29.12.2022 у перерахунку пенсії за віком відмовлено у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 проведено автоматичний перерахунок пенсії з 01.04.2022 за наявними у системі персоніфікованого обліку даними. Позивач зазначає, що наявність у підприємства, де працював позивач заборгованості зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, у якому працює застрахована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, а застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхових внесків страхувальником.

Ухвалою від 01.03.2023 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.

Відповідач 2 ГУ ПФУ у м. Києві позову не визнав. 24.03.2023 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19911). Відповідач 2 зазначив, що відповідно до підсистеми «звернення» ОСОБА_1 звертався із заявою від 23.12.2022 № 3330 про перерахунок пенсії, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до ГУ ПФУ у Львівській області. За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення від 29.12.2022 № 914210176386 про відмову у перерахунку пенсії. Згідно рішення у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 23.12.2022 № 3330 відмовлено у зв`язку з автоматичним проведенням зазначеного перерахунку з 01.04.2022. Відтак, відповідач 2 просив у задоволені позову відмовити повністю.

11.04.2023 від відповідача 1 ГУ ПФУ у Львівській області надійшов відзив (вх. № 24954). Відповідач 1 зазначив, що 12.10.2022 позивач звернувся із заявою № 2557 щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 20.09.2018 по 16.02.2021 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 14.10.2022 № 914210176386 позивачу відмовлено у зарахуванні зазначеного стажу та здійснення перерахунку, у зв`язку з тим, що згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» форми ОК-5 за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків. Зазначає, що 01.04.2022 ОСОБА_1 проведено індивідуально масовий перерахунок по стажу відповідно до абз 3 ч.4 ст. 42 Закону 1058. При цьому страховий стаж становить 30 років 01 місяць 27 днів, обчислений по 31.03.2021, у тому числі за Списком № 1-10 років. З 01.03.2023 проведено індексацію пенсію відповідно до п.1 ст. 42 Закону 1058. Розмір пенсії обчислено із заробітку з 60 місяців за період роботи з 01.04.1987 по 31.03.1992 та за період з 01.03.2004 по 31.03.2014 відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу. Зазначає, що Головне управління діяло відповідно до діючого законодавства, тому законних підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.02.2021 по 10.02.2021 на ТОВ «Укргєосервіс» та періодів роботи з 16.02.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022 на Державному підприємстві «Торецьквугілля», за які щомісяця не сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок не було. Відтак, відповідач 1 просив у задоволені позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Суд встановив, що 12.10.2022 позивач звернувся із заявою до Управління ПФУ у м. Дзержинську Донецької області № 2557 про проведення перерахунку пенсії, у якій просив зарахувати до страхового та пільгового стажу періоди з 20.09.2018 по 01.02.2021, починаючи з 16.02.2021.

Вказана заява від 12.10.2022 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася ГУ ПФУ у Львівській області, який прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії № 914210176386 від 14.10.2022. Згідно рішення, за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 за період роботи з 20.09.2018 по 16.02.2021 не сплачені страхові внески. Права на проведення перерахунку пенсії відповідно до п.2 ст. 24 Закону - 1058 ОСОБА_1 немає.

23.12.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Донецькій області (м. Торецьк), у якому просив зарахувати до страхового та пільгового стажу у період з 16.02.2021 по червень 2022 року та період з 07.08.1998 по 23.06.1999.

Вказана заява від 23.12.2022 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася ГУ ПФУ у м. Києві, який прийняв рішення від 29.12.2022 № о/р 914210176386 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно до ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У цьому рішенні відповідач 2 зазначив, що ОСОБА_1 автоматично проведено перерахунок пенсії з 01.04.2022 із врахуванням страхового стажу по 31.03.2021 за наявними у системі персоніфікованого обліку даними. Після перерахунку страховий стаж складає 30 років 1 місяць 27 днів. У перерахунку пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 23.12.2022 № 3330 відмовлено у зв`язку з автоматичним проведенням зазначеного перерахунку з 01.04.2022.

Враховуючи наведене при вирішенні даної справи суд надає правову оцінку саме підставам прийняття відповідачами спірних рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до положень абзацу 1 п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.

Також право на пенсію за віком на пільгових умовах регулюється ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків, наведених Конституційним Судом України у рішенні № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018(746/15).

Суд установив, що позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.04.2014.

Отже, спірним питанням даної справи є питання про перерахунок раніше призначеної пенсії у зв`язку з поданням позивачем додаткових документів для перерахунку пенсії.

Положеннями ст. 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до ст. 98 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) установлено, що перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток й інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку. Якщо ж пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентується ст. 62 Закону № 1788-ХІІ.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

З дублікату трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 19.09.2018 щодо спірних періодів наявні такі записи:

- № 1: 20.09.2018 - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі у ООО «Укргєосервіс»;

-№2: 01.10.2018 - переведений гірником по ремонту гірничих виробок підземних з повним робочим днем на підземній роботі;

-№ 3: 10.02.2021 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України;

-№ 4: 16.02.2021 - прийнятий гірником з ремонту гірничих виробок підземних 3 розряду з повним робочим днем на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Записів щодо звільнення позивача з останньої посади трудова книжка не містить.

Суд зауважує, що вказані вище записи у трудовій книжці позивача здійснені належним чином та не мають дефектів їх вчинення, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до довідки про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, виданої державним підприємством «Торецьквугілля» 24.01.2020 № 5-71/178 працював на шахті «Південна» у період з 27.06.1998 по 01.08.1999 у якості гірника по ремонту гірничих виробків.

Отже, позивач належними та допустимими доказами підтвердив працевлаштування у спірний період.

Як уже було зазначено вище 12.10.2022 позивач звернувся із заявою до Управління ПФУ у м. Дзержинську Донецької області № 2557 про проведення перерахунку пенсії, у якій просив зарахувати до страхового та пільгового стажу періоди з 20.09.2018 по 01.02.2021, починаючи з 16.02.2021. Вказана заява від 12.10.2022 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася ГУ ПФУ у Львівській області, який прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії № 914210176386 від 14.10.2022.

Згідно рішення, за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 за період роботи з 20.09.2018 по 16.02.2021 не сплачені страхові внески. Права на проведення перерахунку пенсії відповідно до п. 2 ст. 24 Закону 1058 ОСОБА_1 немає.

Щодо спірного періоду роботи ОСОБА_1 та відсутності сплати страхових внесків, то суд вказує, що Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

За приписами ст. 1 Закону України №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у п.п. 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Як передбачено ч.ч. 4 - 6, 9, 10 ст. 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , суд встановив, що у період з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, з якої нараховувався та сплачувався ЄСВ; у період з 01.02.2021 по 10.02.2021 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, проте внески не сплачені, у період з 16.02.2021 по 30.03.2022 та з 01.06.2022 по 30.06.2022 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, проте ЄСВ не сплачено.

Відповідно до постанов Правління ПФУ від 10.06.2004 № 7-6 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», від 05.11.2009 № 26-1 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», від 08.10.2010 № 22-2 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та від 03.12.2013 № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено, що:

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 454):

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Отже, при поданні звітів страхувальниками вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом № ЗПЗ013А1, як працівнику по Списку № 1.

При цьому, під кодом ЗПЗ014А2 обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Відтак, підстав вважати, що позивач у спірний період не виконував роботи, передбачені за Списком № 1, у суду немає.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а, відтак, подання страхувальником звітності на невірний ідентифікаційний код працівника, на переконання суду, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд констатує, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 14.10.2022 № 914210176386 не відповідає критеріям, які визначені у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Отже, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного у цій справі рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 14.10.2022 № 914210176386 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та наявність підстав для його скасування.

Крім того, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.10.2022 про перерахунок пенсії від 12.10.2022, зарахувавши до страхового та пільгового трудового стажу за Списком 1 ОСОБА_1 періоди роботи з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.02.2021 по 10.02.2021 на ТОВ «Укргєосервіс» та періоди роботи з 16.02.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Щодо оскарження рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 29.12.2022 № 914210176386 про відмову у перерахунку пенсії, то суд зазначає таке.

Як уже було зазначено вище, 23.12.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Донецькій області (м. Торецьк), у якому просив зарахувати до страхового та пільгового стажу у період з 07.08.1998 по 23.06.1999. Вказана заява від 23.12.2022 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася ГУ ПФУ у м. Києві, який прийняв рішення від 29.12.2022 № о/р 914210176386 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно до ч.4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У цьому рішенні відповідач зазначив, що ОСОБА_1 автоматично проведено перерахунок пенсії з 1 квітня 2022 року із врахуванням страхового стажу по 31.03.2021 за наявними у системі персоніфікованого обліку даними. Після перерахунку страховий стаж складає 30 років 1 місяць 27 днів. У перерахунку пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 23.12.2022 № 3330 відмовлено у зв`язку з автоматичним проведенням зазначеного перерахунку з 01.04.2022.

Частиною 4 ст. 42 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Отже, наведені норми визначають право на перерахунок пенсії тим пенсіонерам, які після призначення пенсії продовжують працювати; в застрахованої особи, яка продовжила працювати після призначення їй пенсії, виникає право на перерахунок пенсій через 24 місяці страхового стажу або не раніше ніж через два роки після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. При цьому пенсіонеру, який продовжував працювати і набув стажу, достатнього для обчислення пенсії в мінімальному розмірі відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-IV (35 років для чоловіків чи 30 років для жінок або шахтар набув права на мінімальну пенсію), за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Враховуючи обставини цієї справи, позивач після призначення пенсії продовжив працювати.

Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, ГУ ПФУ у м. Києві виходило з того, що на день звернення з заявою про проведення перерахунку пенсії позивачем не набуто 24 місяці страхового стажу та не пройшло 2 календарні роки після його проведення. При цьому з рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 29.12.2022 № о/р 914210176386 суд встановив, що ОСОБА_1 автоматично проведено перерахунок пенсії з 01.04.2022, із врахуванням стажу по 31.03.2021, за наявними у системі персоніфікованого обліку даними.

Проте цей перерахунок не стосується перерахунку пенсії через додатково набутий пенсіонером стаж.

Звернення позивача 23.12.2022 зумовлене набуттям додаткового страхового стажу після призначення пенсії. Закон №1058-IV визначає право працюючого пенсіонера на перерахунок пенсії на підставі поданої ним заяви до органів Пенсійного фонду, виходячи із того, коли настало право на такий перерахунок, тобто у кожному конкретному випадку залежно від того, коли набуто 24 місяці страхового стажу після призначення (перерахунку) пенсії. Страховий стаж за окремі періоди 1998, 1999, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 років до розрахунку пенсії позивача врахований не був.

Як передбачено ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено ч. 3 ст. 24 названого Закону, періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац 10 ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV).

Пунктом 20 Порядку № 637 обумовлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до довідки про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, виданої державним підприємством «Торецьквугілля» 24.01.2020 № 5-71/178, позивач працював на шахті «Південна» у період з 27.06.1998 по 01.08.1999 у якості гірника по ремонту гірничих виробків.

Відповідно до довідки про перейменування підприємства, виданої державним підприємством «Торецьквугілля» від 24.01.2020 № 5-71/178 (у спірний період підприємство, у якому працював позивач, мало назву «Шахта «Південна» виробничого об`єднання «Дзержинськвугілля»).

Відтак, спірний період з 07.08.1998 по 23.06.1999 позивач працював на роботах, передбачених Списком № 1, а такий період підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.

При цьому відповідач 2 жодних суджень про зарахування чи незарахування періоду роботи у цей період у оскаржуваному рішенні не виклав.

Суд також констатує, що оскаржуване рішення відповідача від 29.12.2022 №о/р914210176386 «Про відмову у перерахунку пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не відповідає критеріям, які визначені у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Тому позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування цього рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі № 818/985/18 та від 26.12.2019 у справі № 810/637/18.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі й поданих вперше.

При цьому суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Оскільки в оскаржуваному рішенні відповідач не зарахував до періоду трудової діяльності позивача до пільгового страхового стажу, тому суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.12.2022, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 ОСОБА_1 , період роботи з 07.08.1998 по 23.06.1999 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.10.2022 № 914210176386 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: 85200, Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, с. Дружба; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 12.10.2022 про перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового та пільгового трудового стажу за Списком 1 ОСОБА_1 періоди роботи з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.02.2021 по 10.02.2021 на товаристві з обмеженою відповідальністю «Укргєосервіс», та періоди роботи з 16.02.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 29.12.2022 № о/р914210176386 «Про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: 85200, Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, с. Дружба; РНОКПП НОМЕР_2 ) про перерахунок пенсії від 23.12.2022, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 ОСОБА_1 період роботи з 07.08.1998 по 23.06.1999 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (адреса: 85200, Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, с. Дружба; РНОКПП НОМЕР_2 ) 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп. судових витрат у вигляді судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса: 85200, Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, с. Дружба; РНОКПП НОМЕР_2 ) 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп. судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20.09.2023.

Суддя Потабенко В.А.