Постанова

від 06.06.2024 по справі 380/3688/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/3688/23 пров. № А/857/19225/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, прийняте суддею Потабенко В.А. в м. Львові, у справі № 380/3688/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києвіпро визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (далі ГУ ПФУ у м. Києві, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Львівській області від 14.10.2022 № 914210176386 про відмову в перерахунку пенсії; зобов`язання ГУ ПФУ в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 12.10.2022, зарахувавши до страхового та пільгового трудового стажу за Списком 1 (Шахтарі) періоди роботи з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.02.2021 по 10.02.2021 на ТОВ «Укргєосервіс» та періоди роботи з 16.02.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022 на Державному підприємстві «Торецьквугілля»; визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 29.12.2022 № о/р НОМЕР_1 про відмову у перерахунку пенсії; зобов`язання ГУ ПФУ у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.12.2022, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 (Шахтарі), період роботи з 07.08.1998 по 23.06.1999 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 14.10.2022 № 914210176386 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.10.2022 про перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового та пільгового трудового стажу за Списком 1 ОСОБА_1 періоди роботи з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.02.2021 по 10.02.2021 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укргєосервіс», та періоди роботи з 16.02.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022 на Державному підприємстві «Торецьквугілля». Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 29.12.2022 № о/р НОМЕР_1 «Про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано ГУ ПФУ у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.12.2022, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 період роботи з 07.08.1998 по 23.06.1999 на Державному підприємстві «Торецьквугілля». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. судових витрат у вигляді судового збору. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у м. Києві на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. судових витрат у вигляді судового збору.

Суд зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу. Щодо спірних періодів, то записи у трудовій книжці позивача здійснені належним чином та не мають дефектів їх вчинення, що не заперечується відповідачем. Позивач належними та допустимими доказами підтвердив працевлаштування у спірний період. Зазначає, що порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Також, суд звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а, відтак, подання страхувальником звітності на невірний ідентифікаційний код працівника, на переконання суду, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

Позивач після призначення пенсії продовжив працювати. Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, ГУ ПФУ у м. Києві виходило з того, що на день звернення з заявою про проведення перерахунку пенсії позивачем не набуто 24 місяці страхового стажу та не пройшло 2 календарні роки після його проведення. При цьому з рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 29.12.2022 № о/р 914210176386 суд встановив, що ОСОБА_1 автоматично проведено перерахунок пенсії з 01.04.2022, із врахуванням стажу по 31.03.2021, за наявними у системі персоніфікованого обліку даними. Проте цей перерахунок не стосується перерахунку пенсії через додатково набутий пенсіонером стаж. Відтак, спірний період з 07.08.1998 по 23.06.1999 позивач працював на роботах, передбачених Списком № 1, а такий період підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1. При цьому відповідач 2 жодних суджень про зарахування чи незарахування періоду роботи у цей період у оскаржуваному рішенні не виклав. Таким чином, оскаржуване рішення відповідача від 29.12.2022 №о/р914210176386 «Про відмову у перерахунку пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не відповідає критеріям, які визначені у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України. Оскільки в оскаржуваному рішенні відповідач не зарахував до періоду трудової діяльності позивача до пільгового страхового стажу, тому суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.12.2022, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 ОСОБА_1 , період роботи з 07.08.1998 по 23.06.1999 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ в м. Києві подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ОСОБА_1 автоматично проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2022 із врахуванням страхового стажу по 31.03.2021 за наявними в системі персоніфікованого обліку даними.

Після перерахунку страховий стаж ОСОБА_1 складає 30 років 1 місяць 27 днів.

Відтак, прийнято рішення ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 23.12.2022 № 3330 відмовити, у зв`язку з автоматичним проведенням зазначеного перерахунку з 01.04.2022.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.04.2014.

12.10.2022 позивач звернувся із заявою до Управління ПФУ у м. Дзержинську Донецької області № 2557 про проведення перерахунку пенсії, у якій просив зарахувати до страхового та пільгового стажу періоди з 20.09.2018 по 01.02.2021, починаючи з 16.02.2021.

Вказана заява від 12.10.2022 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася ГУ ПФУ у Львівській області, який прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії № 914210176386 від 14.10.2022. Згідно рішення, за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 за період роботи з 20.09.2018 по 16.02.2021 не сплачені страхові внески. Права на проведення перерахунку пенсії відповідно до п.2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 немає.

23.12.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Донецькій області (м. Торецьк), у якому просив зарахувати до страхового та пільгового стажу у період з 16.02.2021 по червень 2022 та період з 07.08.1998 по 23.06.1999.

Вказана заява від 23.12.2022 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася ГУ ПФУ у м. Києві, який прийняв рішення від 29.12.2022 № о/р НОМЕР_1 «Про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У цьому рішенні пенсійний орган зазначив, що ОСОБА_1 автоматично проведено перерахунок пенсії з 01.04.2022 із врахуванням страхового стажу по 31.03.2021 за наявними у системі персоніфікованого обліку даними. Після перерахунку страховий стаж складає 30 років 1 місяць 27 днів. У перерахунку пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 23.12.2022 № 3330 відмовлено у зв`язку з автоматичним проведенням зазначеного перерахунку з 01.04.2022.

Спірним питанням даної справи є перерахунок раніше призначеної пенсії у зв`язку з поданням позивачем додаткових документів для перерахунку пенсії.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вимогами пунктів 1, 6 частини першоїстатті 92 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регламентуютьсяЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058).

Відповідно достатті 1 Закону № 1058страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно дозаконусплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цьогоЗакону.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті Закону № 1058страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абз. 1 ч. 2ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень абзацу 1 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначено ст. 114 Закону № 1058-IV.

Також право на пенсію за віком на пільгових умовах регулюється ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків, наведених Конституційним Судом України у рішенні № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018(746/15).

Згідно із частиною другоюстатті 24 Закону № 1058страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (далі Порядок № 637).

Згідно з пунктами 1 - 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості, зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.

Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках, а саме за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 у справі № 159/4178/16-а.

Як вбачається з записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 19.09.2018 щодо спірних періодів наявні такі записи:

- № 1: 20.09.2018 - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем на підземній роботі у ООО «Укргєосервіс»;

- №2: 01.10.2018 - переведений гірником по ремонту гірничих виробок підземних з повним робочим днем на підземній роботі;

- № 3: 10.02.2021 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України;

- № 4: 16.02.2021 - прийнятий гірником з ремонту гірничих виробок підземних 3 розряду з повним робочим днем на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Записів щодо звільнення позивача з останньої посади трудова книжка не містить.

Відповідно до довідки про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, виданої Державним підприємством «Торецьквугілля» 24.01.2020 № 5-71/178 працював на шахті «Південна» у період з 27.06.1998 по 01.08.1999 у якості гірника по ремонту гірничих виробків.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив працевлаштування у спірний період.

Щодо покликання ГУ ПФУ у Львівській області на те, що за період роботи з 20.09.2018 по 16.02.2021 не сплачені страхові внески. Права на проведення перерахунку пенсії відповідно до п. 2 ст. 24 Закону № 1058 ОСОБА_1 немає, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Положенням ч. 2 ст. 20 Закону № 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

За змістом ч. 1, 10, 12ст. 20 Закону № 1058страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 16ст. 106 Закону № 1058 виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового/трудового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки або зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страховим внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 11.10.2023 у справі № 340/1454/21, від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.

З даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , суд встановив, що у період з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, з якої нараховувався та сплачувався ЄСВ; у період з 01.02.2021 по 10.02.2021 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, проте внески не сплачені, у період з 16.02.2021 по 30.03.2022 та з 01.06.2022 по 30.06.2022 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, проте ЄСВ не сплачено.

Як встановлено судом, підставою для неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 20.09.2018 по 10.02.2021 та з 16.02.2021 по 12.10.2022 слугувало те, що підприємство, на якому працював позивач, подало звітність за спірний період на невірний ідентифікаційний номер позивача. Так, при поданні звітів страхувальниками вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом № ЗПЗ013А1, як працівнику по Списку № 1, відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 454).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 14.10.2022 № 914210176386 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції підставно зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.10.2022 про перерахунок пенсії від 12.10.2022, зарахувавши до страхового та пільгового трудового стажу за Списком 1 ОСОБА_1 періоди роботи з 20.09.2018 по 30.11.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.02.2021 по 10.02.2021 на ТОВ «Укргєосервіс» та періоди роботи з 16.02.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Щодо рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 29.12.2022 №о/р НОМЕР_1 про відмову у перерахунку пенсії, то колегія суддів зазначає таке.

У зазначеному рішенні ГУ ПФУ у м. Києві зазначив, що ОСОБА_1 автоматично проведено перерахунок пенсії з 1 квітня 2022 із врахуванням страхового стажу по 31.03.2021 за наявними у системі персоніфікованого обліку даними. Після перерахунку страховий стаж складає 30 років 1 місяць 27 днів. У перерахунку пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 23.12.2022 № 3330 відмовлено у зв`язку з автоматичним проведенням зазначеного перерахунку з 01.04.2022.

Частиною 4 ст. 42 Закону № 1058 передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Отже, наведені норми визначають право на перерахунок пенсії тим пенсіонерам, які після призначення пенсії продовжують працювати; в застрахованої особи, яка продовжила працювати після призначення їй пенсії, виникає право на перерахунок пенсій через 24 місяці страхового стажу або не раніше ніж через два роки після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. При цьому пенсіонеру, який продовжував працювати і набув стажу, достатнього для обчислення пенсії в мінімальному розмірі відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058 (35 років для чоловіків чи 30 років для жінок або шахтар набув права на мінімальну пенсію), за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Судом встановлено, що позивач після призначення пенсії продовжив працювати.

Також, з оспореного рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 29.12.2022 № о/р НОМЕР_1 судом встановлено, що ОСОБА_1 автоматично проведено перерахунок пенсії з 01.04.2022, із врахуванням стажу по 31.03.2021, за наявними у системі персоніфікованого обліку даними. Однак, цей перерахунок не стосується перерахунку пенсії через додатково набутий пенсіонером стаж. В той же час, звернення позивача 23.12.2022 зумовлене набуттям додаткового страхового стажу після призначення пенсії.

Згідно з частиною другою та третьою статті 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажудодатково зараховується по одному року (абзац 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058).

Відповідно до довідки про підтвердження виробничого стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, виданої державним підприємством «Торецьквугілля» 24.01.2020 № 5-71/178, позивач працював на шахті «Південна» у період з 27.06.1998 по 01.08.1999 у якості гірника по ремонту гірничих виробків.

У спірний період підприємство, у якому працював позивач, мало назву «Шахта «Південна» виробничого об`єднання «Дзержинськвугілля», що стверджується довідкою про перейменування підприємства, виданою Державним підприємством «Торецьквугілля» від 24.01.2020 № 5-71/178.

Таким чином, період з 07.08.1998 по 23.06.1999 позивач працював на роботах, передбачених Списком 1, а, відтак, такий період підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком 1.

Мотивів про зарахування чи не зарахування періоду роботи у цей період в оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ у м. Києві не виклав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що рішення ГУ ПФУ у м. Києві від 29.12.2022 №о/р914210176386 «Про відмову у перерахунку пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції підставно зобов`язав ГУ ПФУ у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.12.2022, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 ОСОБА_1 , період роботи з 07.08.1998 по 23.06.1999 на Державному підприємстві «Торецьквугілля».

Щодо твердження ГУ ПФУ у м. Києві про відсутність законних підстав для стягнення з пенсійного органу на користь позивача судових витрат, то за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 380/3688/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар