Рішення

від 20.09.2023 по справі 400/9937/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 р. № 400/9937/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Державної екологічної інспекції України, пров. Новопечерський 3, корпус 2,Київ,01042,

про:стягнення 266 645,72 грн,ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо поновлення позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області за період з 21.02.2023 по 01.08.2023 на суму 266645,72грн.

Позивач обґрунтовує позов тим, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 визнано протиправним наказ Державної екологiчної iнспекцiї України вiд 20 липня 2021 року №94-тр/р та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року. Однак станом на день подання позову постанова суду не виконана, позивача не поновлено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, тому відповідач повинен нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 21.02.2023 по 01.08.2023 на суму 266645,72грн.

Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що листом від 08.08.2022 позивачу були запропоновані посади, але він не надав своєї згоди, що унеможливлює своєчасне виконання рішення суду. З посиланням на постанови ВС № 369/10046/18 від 10.10.2019, № 522/13736/15 від 10.10.2019, № 910/4518/16 від 30.01.2019, №752/25588/17 від 11.06.2020 відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки у позивача відсутнє право вимагати виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ст.262 КАС України, без проведення судового засідання в порядку письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив :

20.07.2021 Держекоінспекція України прийняла наказ № 94-тр/р про звільнення, ОСОБА_1 з посади начальника Держекоінспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, у зв`язку з ліквідацією територіального органу.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження наказів та поновлення його на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2002 по справі №400/6412/21 визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021 року № 94-тр/р про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області; визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 20 липня 2021 року №76-0 Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021року № 94-тр/р Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року, та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37992292) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2021 року по 07 липня 2022 року в сумі 105 204 (сто п`ять тисяч двісті чотири) грн. 36 коп. з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів.

На виконання вказаного судового рішення Миколаївським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи від 20.07.2022.

Відповідач у відзиві зазначив, що з метою виконання рішення суду 08.08.2022 надіслали позивачу лист із запропонованими посадами, але позивач не надав згоди на посади зазначені у листі.

Позивач у позові зазначає, що він звертався до відповідача із заявами про поновлення його на посаді, але відповідач відмовлявся виконувати рішення суду.

Але сторони не надали суду докази на підтвердження вищезазначених доводів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2022, яке набрало законної сили, по справі № 400/4729/22 стягнуто середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 08.07.2022 по 10.10.202 суду в розмірі 154010,89 гривень .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 по справі № 400/1444/22 (не набрало законної сили) стягнуто середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 11.10.2022 по 20.02.2023 в розмірі 209178,97грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2 ст.235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З наведених норм вбачається, що відповідач зобов`язаний був добровільно виконати рішення суду про поновлення позивача на посаді, оскільки це його законодавчо встановлений обов`язок та самостійно визначити відповідну посаду для позивача.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, згідно статті 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою підставою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України « Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 (адміністративне провадження № К/9901/21219/18) зазначено, що: «у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником».

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, юридичну особу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (37992292) припинено.

За таких обставин, належним відповідачем у цих правовідносинах буде саме Державна екологічна інспекція України.

Відповідач не надав суду наказ про поновлення або призначення позивача на рівнозначну посаду.

Отже, відповідач доказів виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді суду не надав.

За таких обставин, оскільки постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 в частині поновлення позивача на посаді не виконано, то згідно зі ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про доходи від 01.04.2021 заробітна плата ОСОБА_1 за попередні два місяці роботи (липень серпень 2020 року), становить 18389,39 грн. Середньоденна заробітна плата складає 2298,67 грн (18389,39/8 -(кількість робочих днів, фактично відпрацьованих позивачем в ліпні-серпні 2020 року).

Загальна тривалість затримки виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду склала робочих дня 116 (з 21.02.2023 по 01.08.2023).

Сума середнього заробітку позивача за час затримки виконання рішення суду складає 266 645,72 гривень (2298,67 грн. *116).

Таким чином, наведений позивачем розрахунок суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в розмірі 266 645,72 грн. відповідає вимогам Порядку №100.

Посилання відповідача на практику Верховного Суду не приймається судом до уваги, оскільки правовідносини не є тотожними.

В постановах ВС по справі № 369/10046/18 від 10.10.2019, № 522/13736/15 від 10.10.2019, №752/25588/17 від 11.06.2020 вирішувалось питання строку пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, який обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права

А в постанові ВС по справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, тому при зверненні до суду з такими вимогами необхідно сплачувати судовий збір .

Посилання відповідача на те, що відповідач не повинен сплачувати середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, оскільки позивач працював на посаді Державної екологічної інспекції у Миколаївські й області, тому ця установа і повинна сплачувати спірні суми не приймається судом до уваги, оскільки установа в якій працював позивач ліквідована та боржником з виконання рішення суду по справі №400/6412/21є саме Державна екологічна інспекція.

Посилання відповідача на те, що Державна екологічна інспекція України не здійснює виплату заробітної плати працівникам, які не є її посадовими особами не приймається судом до уваги, оскільки в постановах ВС, на які посилається відповідач визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою. Факт перебування, або не перебування позивача у трудових відносинах не може досліджуватись в цій справі, оскільки предметом позову в цій справі є стягнення середнього заробітку відповідно до ст.236 КзпП, як міра відповідальності відповідача за невиконання рішення суду.

Відповідач не надав суду доказів виконання рішення суду, а саме прийняття наказу про поновлення на посаді або призначення позивача на рівнозначну посаду, не зазначив, що унеможливлює виконання рішення суду за наявністю вакансій по рівнозначній посаді.

Тому позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та підлягають поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, буд.3, копус 2,Київ 42,01042 37508533) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, Київ, 42,01042, код 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 21.02.2023 по 01.08.2023 на суму 266645,72грн.(двісті шістдесят шість тисяч шістсот сорок п`ять грн.72 коп).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, буд.3, копус 2,Київ 42,01042 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2666,46грн.( дві тисячі шістсот шістдесят шість грн.46коп.), сплачений квитанцією № №0.0.3134528217.1 від 08.08.2023).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко