Рішення

від 20.09.2023 по справі 460/18458/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2023 року м. Рівне№460/18458/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Діброва-Зв`язок" доХарківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Діброва-Зв`язок" звернулось до суду з позовом до Харківської митниці провизнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів №UА807000/2023/000177/2 від 18.04.2023.

Ухвалою суду від 02.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 07.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 12.09.2023 витребувано у позивача додаткові докази та запропоновано подати письмові пояснення.

Згідно з позовною заявою, вимоги ТОВ Виробничо-торговельної фірми "Діброва-Зв`язок" ґрунтуються на тому, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів, зокрема нетканого полотна TEXFIL TECHNICZNY 60 STANDARD NATURALNY з синтетичного волокна без покриття, не просоченого, не дубльованого. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок чого було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву Харківська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України, контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей. Зазначає, що під час здійснення митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2023/004284 (23UA807200004284U7) спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів. Вказує, що у наданій декларантом позивача декларації країни відправлення №23PL361010E0923122 від 12.04.2023 та у CMR №283013 від 12.04.2023 зазначено код товару 56039290, що не відповідає коду товарів, зазначеному у поданій до митного оформлення ЕМД № UA807200/2023/004284 від 18.04.2023 (код 56031290), таким чином коди не співпадають вже в розділі товарної під позиції (6 знаків). Звертає увагу, що декларантом наданий Рахунок транспортних витрат №598 від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар, а саме від ФОП ОСОБА_1 . Транспортування товару згідно з наданого до митного оформлення CMR здійснювалося зовсім іншим суб`єктом господарювання - PE VEREMKO EDUARD. Тож, декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат, в наданій довідці на оплату транспортних послуг відсутня інформація, щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості. Зауважує, що вищевказане може свідчити про не підтвердження такої складової митної вартості як транспортні витрати. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом подано додаткові документи, але в недостатній кількості. Сторона відповідача вказує, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Ствердила, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

18.09.2023 від представника позивача до суду надійшли витребовувані документи та додаткові пояснення. Долучено Договір-Заявку №004-2023 від 07.04.2023 та Платіжну інструкцію №173 від 20.04.2023. Вказано, що оскільки оплата здійснювалася на підставі Договору-заявки №004-2023 від 07.04.2023 (що підтверджується інформацією зазначеною у Платіжній інструкції №173 від 20.04.2023 в графі "призначення платежу") - рахунок на оплату вартості послуг перевезення вантажу, ФОП ОСОБА_2 позивачу не надавав. Що стосується долучених позивачем митному органу Договору-заявки №002-2023 про перевезення вантажу від 02.02.2023 та Рахунку на оплату транспортних витрат №598 від 06.03.2023, зауважує, що при митному оформленні агент з митного оформлення помилково приєднав до ЕМД зазначені документи, які стосувалися іншої поставки. В той-же час, відповідачем в запиті-повідомленні митного органу не конкретизовано, які саме документи викликають сумніви. Відповідач лише вказав що "... в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частитні другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості...". Такі дії відповідача позбавили декларанта можливості виявити допущену помилку в наданих документах та своєчасно її виправити.

Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, то відповідно до вимог ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

26.01.2023 між компанією TEXTON S.A. (далі постачальник) та ТОВ ВТФ "Діброва-Зв`язок" (далі покупець) укладено Контракт №4, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник передає право власності, а покупець прийме та оплатить товар неткане полотно ПП спанбонд (далі товар), відповідно до умов цього договору. Поставка товару відбувається окремими партіями в асортименті та ціні, визначеній відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 Контракту). Дата кожної окремої поставки товару визначається на підставі Інвойсів, відповідно до замовлень покупця, але не пізніше дев`яноста днів з дати надходження коштів на банківський рахунок постачальника (п.1.3 Контракту). Згідно із пунктом 2.2. Контракту, сума контракту складає 500000 доларів США. Вартість окремого постачання фіксується в Інвойсі. Згідно з пунктом 5.1 Контракту, доставка товарів здійснюється на умовах FCA-Згєж (Інкотермс-2000). Відповідно до пункту 6.1 Контракту, будь-які розрахунки між сторонами здійснюються в доларах США. Оплата кожної окремої партії товару здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у рахунку. Постачальник, заявляючи про готовність виготовити замовлений товар, надсилає покупцю рахунок-фактуру, а покупець оплачує його в повному обсязі. (п.6.2 Контракту). (а.с.14-15)

Відповідно до Замовлення №3 від 03.04.2023 до Контракту №4 від 26.01.2023, сторони визначили матеріали, що передаються постачальником (код товару 56039290), в кількості 1800 кг (30000м2), ціна USD/кг 2,43. (а.с.17)

06.04.2023 постачальником (продавцем) товару було оформлено позивачу рахунок-проформу №15/RROF/2023 на партію товару (код товару 56039290) на загальну суму 4379,47 USD. (а.с.18)

06.04.2023 ТОВ ВТФ "Діброва-Зв`язок" сплатило на банківський рахунок продавця 4379,47 USD на виконання умов Контракту №4 від 26.01.2023. (а.с.19)

12.04.2023 сторони узгодили Інвойс №42/TEX/2023, відповідно до якого загальна кількість товару (код товару 56039290) складає 1802,25 кг, загальна вартість товару становить 4379,47 USD (2,43 USD за одиницю). (а.с.20)

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №283013 від 12.04.2023 зазначено код товару 56039290, а транспортування здійснювалося згідно Інвойсу №42/TEX/2023, перевізником - PE VEREMKO EDUARD. (а.с.22)

Згідно з Довідкою про транспортні витрати від 12.04.2023, перевізником є ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); транспортні витрати автомобілем рено державний номер НОМЕР_2 по доставці вантажу по маршруту Zgierz, Польща п.п. Угринів складає - 12000,00 грн. П/п Угринів м.Рівне, м.Харків, Україна складає 22000,00 грн. Вантаж не страхувався. (а.с.24)

З долученого представником позивача Договору-Заявки №004-2023 від 07.04.2023, судом встановлено, що такий укладено між ТОВ Виробничо-торговельною фірмою "Діброва-Зв`язок" та ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на перевезення вантажу за маршрутом Zgierz (Польща) м.Рівне, м.Рівне м.Харків (Україна), дата завантаження та замитнення 11-12.04.2023, автомобіль Рено НОМЕР_2 , сума до оплати 34000,00 грн. (а.с.74)

Відповідно до Платіжної інструкції №173 від 20.04.2023, ТОВ ВТФ "Діброва-Зв`язок" оплатило ФОП ОСОБА_2 34000,00 грн. В призначенні платежу вказано: оплата за перевезення вантажу, згідно договору-заявки №004-2023 від 07.04.2023. (а.с.73)

18.04.2023 до митного оформлення було подано митну декларацію №UA807200/2023/004284 (23UA807200004284U7). (а.с.27)

У графі 31 зазначено Неткане полотно TEXFIL TECHNICZNY 60 STANDARD NATURALNY, з синтетичного волокна, без покриття, не просочено, не дубльований. Поверхнева щільність 60 г/м2, розмір 75 см * 450 mb. Спанбонд TEXFIL виробляється різної щільності (13 г/м2 150 г/м2) в залежності від призначення та способу виробництва. Товщина спанбонду TEXFIL впливає на його повітропроникність, жорсткість, теплоізоляційні властивості та ін. Виготовляється зі 100% поліпропіленового полімеру шляхом його розплавлення з наступним термоскріпленням. Спанбонд TEXFIL використовується в багатьох промислових галузях, таких як меблева, при виробництві взуття та ін. Арт. 421001010001W. - 1802,25 кг., 89 рулонів. Торговельна марка TEXTON. Виробник TEXTON Spolka Akcyjna. Країна виробництва PL. Загальна вартість товару визначена на рівні 4379,47 USD, за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору). Експортер - TEXTON Spolka Akcyjna; умови поставки: FCA PL Zgierz.

В графі 33 Код товару згідноУКТ ЗЕДвказано: 56031290.

Фактурна митна вартість товару визначена на рівні 4379,47 USD. Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 172151,09 грн (з урахуванням витрат на транспортування).При визначенні митної вартості товару, декларантом обрано перший метод - за ціною договору.

Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи (графа 44): сертифікат якості Wz129/WzW/016/2023 від 12.04.2023, пакувальний лист Wz129/WzW/016/2023 від 12.04.2023, рахунок-проформа 15/PROF/2023 від 06.04.2023, рахунок фактура (інвойс) №42/TEX/2023 від 12.04.2023, автотранспортна накладна CMR №283013 від 12.04.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AR0366120 від 12.04.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 12.04.2023, прейскурант №б/н від 12.01.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору Замовлення №3 до Контракту 4 від 03.04.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №4 від 26.01.2023, договір про надання послуг митного брокера №06-02-23/1 від 06.02.2023, договір про перевезення №002-2023 від 02.02.2023, заява про купівлю валюти 0408006 від 06.04.2023, маркування від 09.02.2023, рахунок транспортних витрат 59 від 06.03.2023 та копія експортної митної декларації (країни відправлення) №23PL361010E0923122 від 12.04.2023.

Митницею було направлено декларанту позивача електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) рахунок на оплату транспортних послуг; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) ДМВ (Декларацію митної вартості). (а.с.28)

Стороною позивача не надано суду жодного належного і допустимого доказу того, що ним у відповідь на електронні повідомлення митниці направлялися відповідачу додаткові документи і інформація.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №UA204020/2022/027270 відповідачем 18.04.2023 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000177/2 (а.с.30), відповідно до якого загальна сума митної вартості товару становить 8975,2 USD (вартість за одиницю 4,98 USD на кількість 1802,25), проти задекларованої позивачем 4707,62 USD. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом 6.

В обґрунтування причин через, які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено на підставі вимог ст.ст.54, 55, 57, 58-63 МКУ (графа 33) зазначено:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (зокрема наявні рішення про коригування митної вартості ідентичних/подібних товарів по даному підприємству; декларантом надана довідка на транспортні витрати, від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданого до митного оформлення CMR; декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат (в наданій довідці на оплату транспортних послуг відсутня інформація, щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості; також декларантом не надано рахунок на здійснення транспортних послуг та договір транспортних послуг, що свідчить про можливість до додання всіх складових до розрахунка митної вартості; код товару який зазначений у декларації країни відправлення та CMR не співпадає з кодом товару, який зазначений у митній декларації, яка подана до митного оформлення, тощо) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, та відмовою декларанта надати додаткові документи, щодо митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного рішення з врахуванням спрацювання ризику АСУР є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін МД №UA204020/2023/2815 від 24.01.2023. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає 4,98 USD/кг.

Харківською митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000196, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA807200/2023/004284 від 18.04.2023 (а.с.29) з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000177/2 від 18.04.2023.

Позивачем до митного оформлення подано МД №UA807200/2023/004294, за якою товар випущено у вільний обіг під фінансову гарантію декларанта. При цьому, в такій митній декларації, код визначення методу митної вартості в графі 43 - визначено як 1/6, а в графах 47-48 наведено подробиці розрахунків, які свідчать, що позивач не погодився з резервним методом визначення митної вартості і з самою митною вартістю (а.с.31).

Вважаючи протиправним рішення Харківської митниці про корегування митної вартості товарів №UА807000/2023/000177/2 від 18.04.2023, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем не вказано ні про те, що надані декларантом документи містять розбіжності, ні про наявність ознак підробки, ні про те, що надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Фактично в основу оскаржуваного рішення покладено лише те, що на думку митного органу, декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат (в наданій довідці на оплату транспортних послуг відсутня інформація, щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості).

У відзиві ж на позовну заяву, відповідач покликається на те, що сума за перевезення товару у Рахунку та у Довідці про транспортні витрати не співпадає. Митний орган зазначив, що декларантом наданий Рахунок транспортних витрат №598 від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар, а саме від ФОП ОСОБА_1 . Транспортування товару згідно з наданого до митного оформлення CMR здійснювалося зовсім іншим суб`єктом господарювання - PE VEREMKO EDUARD.

Судом встановлено, що відповідно до Договору-заявки №002-2023 про перевезення вантажу від 02.02.2023, який було долучено декларантом до митного органу, перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Згідно з Рахунком транспортних витрат №598 від 06.03.2023 (що також було долучено декларантом до митного органу), перевезення вантажу за маршрутом Zgierz (Польща) м/п. Устилуг, авто IVECO НОМЕР_3 становить - 31000,00 грн.

Суд не вбачає, що зазначені документи стосуються поставки товару в межах спірних правовідносин.

Суд бере до уваги пояснення представника позивача, з приводу долучених позивачем митному органу Договору-заявки №002-2023 про перевезення вантажу від 02.02.2023 та Рахунку на оплату транспортних витрат №598 від 06.03.2023, у яких зазначено, що при митному оформленні агент з митного оформлення помилково приєднав до ЕМД зазначені документи, які стосувалися іншої поставки, а допущену помилку в наданих документах не було своєчасно виявлено для її виправлення.

Суд зауважує, що для митного оформлення відповідачу було подано, зокрема: автотранспортну накладну CMR №283013 від 12.04.2023 та документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 12.04.2023.

Як вже встановлено судом, відповідно до CMR №283013 від 12.04.2023, транспортування товару здійснювалося згідно Інвойсу №42/TEX/2023, перевізником - PE VEREMKO EDUARD. З долученого представником позивача Договору-Заявки № 004-2023 від 07.04.2023, судом встановлено, що такий укладено між ТОВ Виробничо-торговельною фірмою "Діброва-Зв`язок" та ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на перевезення вантажу за маршрутом Zgierz (Польща) м.Рівне, м.Рівне м.Харків (Україна), дата завантаження та замитнення 11-12.04.2023, автомобіль Рено НОМЕР_2 , сума до оплати 34000,00 грн.

А згідно з Довідкою про транспортні витрати від 12.04.2023, перевізником є ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); транспортні витрати автомобілем рено державний номер НОМЕР_2 по доставці вантажу по маршруту Zgierz, Польща п.п. Угринів складає - 12000,00 грн. П/п Угринів м.Рівне, м.Харків, Україна складає 22000,00 грн. Вантаж не страхувався. Відповідно до Платіжної інструкції № 173 від 20.04.2023, ТОВ ВТФ "Діброва-Зв`язок" оплатило ФОП ОСОБА_2 34000,00 грн. В призначенні платежу вказано: оплата за перевезення вантажу, згідно договору-заявки №004-2023 від 07.04.2023.

Судом встановлено, що 12000,00 грн, які зазначені в Довідці про транспортні витрати від 12.04.2023, включено позивачем до митної вартості.

Отже, вказаною довідкою підтверджено інформацію, щодовартості трансопртних витрат за межами митної території України, тому відповідні покликання відповідача є безпідставними.

За наведеного слідує, що позивачем до митного оформлення додатково помилково подано документи (Договір-заявку №002-2023 про перевезення вантажу від 02.02.2023 та Рахунок на оплату транспортних витрат №598 від 06.03.2023), які стосувалися іншої поставки.

В той же час, декларантом було подано належні доменти про транспортні витрати, а саме CMR №283013 від 12.04.2023 та Довідку про транспортні витрати від 12.04.2023. Вказані документи не містять жодних розбіжностей з іншими документами, поданими позивачем до митного оформлення.

Суд зауважує, що у спірному рішенні відповідачем не зазначено документи, надання яких необхідне для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що усі подані позивачем документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

Посилання відповідача на спрацювання системи АСАУР не може бути належним обґрунтуванням для безумовної відмови в оформленні товару.

Так, у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19 Верховний Суд дійшов правового висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Що стосується наявності в системі ЄАІС інформації про вищу митну вартість подібних товарів, то суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того, на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому вказано про наявність рішень про коригування митної вартості ідентичних/подібних товарів по даному підприємству та зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості та, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Більше того, за митною декларацією №UA204020/2023/002815 від 24.01.2023, яка взята за основу для визначення митної вартості товару імпортованого позивачем, застосовувався метод визначення митної вартості 6, тобто резервний.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціну одних товарів до інших і жодним чином не обґрунтував своє рішення, хоча вищенаведені поставки відрізняються зокрема, і за кількістю товару і за датою поставок, і за методом визначення митної вартості.

За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Щодо покликань відповідача про те, що код товару в митній декларації країни експорту та CMR не співпадає з кодом товару, який зазначений у митній декларації, яка подана до митного оформлення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у поданій до митного оформлення ЕМД №UA807200/2023/004284 від 18.04.2023, код товару - 56031290, в той час як у інших документах (Інвойсі, CMR) зазначено код товару 56039290.

Згідностатті 67 Митного кодексу Україниукраїнська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. ВУКТ ЗЕДтовари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Так, згідно з УКТЗЕД, код товару 5603 12 90 00: Матеріали неткані, просочені або непросочені, з покриттям або без покриття, дубльовані або недубльовані: - із синтетичного або штучного волокна: - - з поверхневою щільністю понад 25 г/м 2, але не більш як 70 г/м 2: - - - інші.

Код товару 5603 92 90 00: Матеріали неткані, просочені або непросочені, з покриттям або без покриття, дубльовані або недубльовані: - інші: - - з поверхневою щільністю понад 25 г/м 2, але не більш як 70 г/м 2: - - - інші.

Обидві позиції віднесені до Розділу XI (50-63) Текстильнi матерiали та текстильнi вироби групи 56 Вата, повсть i нетканi матерiали; спецiальна пряжа; шпагати, мотузки, троси та канати i вироби з них. Товарна позиція 5603 згідно з УКТЗЕД має назву Матеріали неткані, просочені або непросочені, з покриттям або без покриття, дубльовані або недубльовані і включає відповідні товарні підпозиції, категорії і підкатегорії (з 5603 11 10 00 по 5603 93 90 00).

При цьому, суд зауважує, що ні один, ні інший код товару не надає покупцю жодних преференцій, а тому саме по собі декларування за одним із вказаним кодів не спливає ні на рівень митних платежів, ні на митну вартість, а відтак зазначена неточність не могла розглядатись як підстава для коригування митної вартосту товарів.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2147,20 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Діброва-Зв`язок" до Харківської митниці - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про корегування митної вартості товарів № UА807000/2023/000177/2 від 18.04.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Харківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Діброва-Зв`язок" судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2147,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 вересня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Діброва-Зв`язок" (вул.Курчатова,18а, офіс 302,Рівне,33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 22563407)

Відповідач - Харківська митниця (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл.,61003, ЄДРПОУ/РНОКПП 44017626)

Суддя Н.В. Друзенко