Рішення

від 20.09.2023 по справі 580/5500/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року справа № 580/5500/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся адвокат Назаренко І.С. в інтересах ОСОБА_1 (19822, Черкаська область, Золотоніський район, с. Демки) до Шрамківської сільської ради (19812, Черкаська область. Золотоніський район, с. Шрамківка, вул. Незалежності, 16) в якій позивач просить:

-визнати протиправними та скасувати Рішення Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 07.04.2023 року № 30-13/УІІІ Про відмову;

-зобов`язати Шрамківську сільську раду Золотоніського району Черкаської області через Виконавчий комітет Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області розглянути повторно подане клопотання та прийняти рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив надати позивачу дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за межами населеного пункту с. Демки.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки бажана земельна ділянка перебуває у приватній власності та не належить відповідачу на праві комунальної власності та введений в Україні воєнний стан. При цьому, вказує на необхідність закриття провадження з огляду на вирішення спору у справі №580/4575/21.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

19.03.2021 Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області рішенням №6-41/VIII «Про розгляд заяв громадян» відмовила позивачу у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за межами населеного пункту с. Демки у зв`язку з тим, що на дану земельну ділянку уже наданий дозвіл на розробку проекту із землеустрою.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 по справі №580/4575/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2023 року адміністративний позов задоволено повністю, вирішено:

-визнати протиправним та скасувати рішення Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 19.03.2021 №6-41/VIII Про розгляд заяв громадян в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки;

-зобов`язати Шрамківську сільську раду Золотоніського району Черкаської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.01.2021 та надати дозвіл їй на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 по справі №580/4575/21 на черговій сесії повторно розглянув клопотання позивача від 25.01.2021 року та прийняв рішення за №30-13/УІІІ від 07.04.2023року, яким відмовив в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

Відмова обгрунтована тим, що:

-на земельну ділянку з кадастровим номером 7120683500:03:001:0022, площею 2,0 га було зареєстроване речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Межі земельної ділянки 7120683500:03:001:0022 майже повністю збігаються з умовними межами ділянки, нанесеними на викопіюванні громадянки ОСОБА_1 до клопотання від 28.01.2021 року. З викладеного вбачається, що дана земельна ділянка наразі належить до приватної власності, а не до комунальної, а отже Шрамківська сільська рада, з огляду на зміст ст. ст. 80, 83, 118, 122 станом на дату розгляду Вашої заяви не має повноважень щодо розпорядження даною земельною ділянкою (безоплатної передачі даної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 );

-в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року на підставі пп. 5 п. 27 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Вказане рішення відповідача представник позивача вважає протиправним, а тому за захистом прав, свобод та інтересів позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про затвердження проекту землеустрою і надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

У частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (абзац 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст. 122 ЗК України, а саме сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Разом з тим суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжується, зокрема і начас прийняття спірного рішення.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану внесено зміни до Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, доповнено пунктом 27 такого змісту Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5 пункту 27 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України).

Аналіз зазначених положень вказує на те, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються положеннями Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, внесених зокрема пп. 5 п. 27 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, що забороняють зокрема надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

Вказані приписи пп. 5 п. 27 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України набрали чинності з 07.04.2022.

Суд зазначає, що оскільки оскаржуване рішення відповідача від 07.04.2023 року № 30-13/УІІІ під час воєнного стану та після набрання чинності вказаних змін до Земельного Кодексу України, відповідач, як орган місцевого самоврядування, у відповідності до статті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти та приймати рішення з урахуванням чинних законодавчих норм.

Доводи позивача, що до спірних правовідносин застосовується законодавство, що діяло на момент звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, суд вважає необґрунтованими, оскільки дії відповідача щодо рішень з дня подання заяви позивачем оскаржувалась в межах справи №580/4575/21 та не є предметом даного спору. Натомість, у межах справи, що розглядається, предметом оскарження слугує рішення відповідача, що прийняте після набрання чинності вищевказаними змінами до ЗК України, що мали бути враховані під час прийняття рішення відповідачем.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги встановлену Законом заборону надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, суд доходить висновку, що спірне рішення відповідає чинним положенням Закону та є обґрунтованим.

Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.12.2021, вбачається, що 23.12.2021 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7120683500:03:001:0022, площею 2,0 га за ОСОБА_2 .

При чому, згідно аналізу графічних матеріалів поданих гр. ОСОБА_3 до клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з бажаним місцем розташування земельної ділянки та межами земельної ділянки 7120683500:03:001:0022, останні повністю збігаються з межами ділянки ОСОБА_2 .

З викладеного вбачається, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, на даний час належить до приватної власності, а не до комунальної, а отже суд погоджується з доводами відповідача, що Шрамківська сільська рада, з огляду на зміст ст. ст. 80, 83, 118, 122 не має повноважень щодо розпорядження даною земельною ділянкою.

Суд враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Також суд вказує на безпідставність посиланні відповідача на необхідність закриття провадження у справі в наслідок вирішення спору у справі №580/4575/21, оскільки в даній справі вирішується спір щодо прийнятого рішення на виконання судового рішення у згаданій справі.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР