Постанова

від 31.01.2024 по справі 580/5500/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5500/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Паламар П.Г.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі по тексту - відповідач, Шрамківська сільська рада) в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шрамківської сільської ради від 07.04.2023 року № 30-13/VІІІ «Про відмову»;

- зобов`язати Шрамківську сільську раду через Виконавчий комітет Шрамківської сільської ради розглянути повторно подане клопотання та прийняти рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року в задоволенні значеного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.03.2021 року Шрамківська сільська рада рішенням №6-41/VIII «Про розгляд заяв громадян» відмовила ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, за межами населеного пункту с. Демки, у зв`язку з тим, що на дану земельну ділянку уже наданий дозвіл на розробку проекту із землеустрою.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року по справі №580/4575/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2023 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати рішення Шрамківської сільської ради від 19.03.2021 №6-41/VIII Про розгляд заяв громадян в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки. Зобов`язано Шрамківську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.01.2021 та надати дозвіл їй на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 по справі №580/4575/21, на черговій сесії Шрамківської сільської ради повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 25.01.2021 року та прийнято рішення №30-13/УІІІ від 07.04.2023 року, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки (далі по тексту - оскаржуване рішення).

Відмова обґрунтована тим, що на земельну ділянку з кадастровим номером 7120683500:03:001:0022, площею 2,0 га було зареєстроване речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Межі земельної ділянки 7120683500:03:001:0022 майже повністю збігаються з умовними межами ділянки, нанесеними на викопіюванні громадянки ОСОБА_1 до клопотання від 28.01.2021 року. З викладеного вбачається, що дана земельна ділянка наразі належить до приватної власності, а не до комунальної, а отже Шрамківська сільська рада, з огляду на зміст ст. ст. 80, 83, 118, 122 станом на дату розгляду заяви позивачки немає повноважень щодо розпорядження даною земельною ділянкою (безоплатної передачі даної земельної ділянки у власність).

Також, відповідачем зазначено, що в Україні введено воєнний стан, з 24.02.2022 року, на підставі пп. 5 п. 27 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яку позивачка бажає отримати у власність, на даний час належить до приватної власності, а не до комунальної, тому Шрамківська сільська рада, з огляду на зміст ст. ст. 80, 83, 118, 122 ЗК України, немає повноважень щодо розпорядження даною земельною ділянкою.

Також, судом першої інстанції зазначено, що беручи до уваги встановлену Законом заборону надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, під час дії воєнного стану, оскаржуване рішення відповідає чинним положенням Закону та є обґрунтованим.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі по тексту - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про затвердження проекту землеустрою і надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

У частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:

а) надати дозвіл;

б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (абзац 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст. 122 ЗК України, а саме сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжується, зокрема і на час прийняття спірного рішення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» внесено зміни до Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, доповнено пунктом 27 такого змісту: «Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється» (підпункт 5 пункту 27 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану, земельні відносини регулюються положеннями Земельного кодексу України, з урахуванням особливостей внесених зокрема пп. 5 п. 27 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, які забороняють надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

Вказані приписи пп. 5 п. 27 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України набрали чинності, починаючи з 07.04.2022.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскільки оскаржуване рішення Шрамківської сільської ради від 07.04.2023 року № 30-13/УІІІ прийнято під час воєнного стану в Україні, тобто особливого правового режиму, та після набрання чинності вказаних змін до Земельного Кодексу України, відповідач, як орган місцевого самоврядування, у відповідності до статті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти та приймати рішення з урахуванням чинних законодавчих норм.

У свою чергу, доводи апелянта, що до спірних правовідносин застосовується законодавство, яке діяло на момент звернення ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради із відповідною заявою, тобто станом на 25.01.2021 року, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки дії відповідача та рішення Шрамківської сільської ради від 19.03.2021 року №6-41/VIII «Про розгляд заяв громадян в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки» оскаржувалася в межах справи №580/4575/21, та не є предметом даного спору.

Натомість, у межах справи, що розглядається, предметом оскарження є рішення Шрамківської сільської ради 07.04.2023 року № 30-13/VІІІ «Про відмову», яке прийнято відповідачем, після набрання чинності вищевказаними змінами до ЗК України, що мали бути враховані під час прийняття рішення відповідачем.

Також, безпідставними є посилання скаржника на те, що на момент звернення 25.01.2021 року із заявою зазначена підстава (зміни до ЗК України) - не існувала, оскільки неможливо скасовувати пряму дію закону в часі, навіть, якщо такий змінює умови надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.01.2021 року про надання дозволу має прийматися за законодавством, яке діє на час прийняття рішення, а тому зміни внесені до ЗК України, які передбачають заборони, є чинними та мають бути застосовані відповідачем під час прийняття рішення.

Подібні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 826/10971/16.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта про видачу земельних ділянок третім особам у місцевості на якій мала намір отримати земельну ділянку позивачка, оскільки рішенням суду по справі № 580/4575/21 зобов`язано Шрамківську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.01.2021 та надати дозвіл їй на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Демки, тобто на будь-яку земельну ділянку, а не за конкретним кадастровим номером.

Щодо доводів апелянта про повторну безпідставну відмову відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та обов`язок Шрамківської сільської ради розглянути повторно подане клопотання та прийняти рішення щодо надання вищевказаного дозволу, відповідно до рішення суду по справі № 580/4575/21, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вони не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки в даному випадку оскаржуване рішення містить чітку та вмотивовану відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, тобто відповідає ст. 118 ЗК України, у зв`язку із чинними змінами внесеними до ЗК України.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що з урахуванням вищевказаних правових норм, беручи до уваги встановлену ЗК України заборону надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідає чинним положенням Закону та є обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Крім того, земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, на даний час належить до приватної власності, а не до комунальної, а тому Шрамківська сільська рада, з огляду на зміст ст. ст. 80, 83, 118, 122 ЗК України, не мала повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, на яку претендує позивачка.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 31.01.2024 року