Постанова

від 11.09.2023 по справі 760/9533/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 760/9533/22

номер провадження №22-ц/824/8460/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,учасники справи: представник позивача Ковриженко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс» - Агаєва Рустама Ровшановича

на рішення Солом`янського районного суду м. Києва 07 березня 2023 року /суддя Аксьонова Н.М./

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ковриженко О.О. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «АСА-ПЛЮС», в якому просив застосувати наслідки нікчемного правочину, а саме стягнути з відповідача ТОВ «АСА-ПЛЮС» на користь позивача суму в розмірі 844532,73 грн, а також судові витрати.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва 07 березня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 844532 (вісімсот сорок чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні 73 копійки та 24 441 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок одну) гривню 53 копійки в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат. /т. 2 а.с. 155-160/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Аса-Плюс» - Агаєв Р.Р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції порушено правову норму, закріплену в ч. 2 ст. 220 ЦК України та не враховано Постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9. В оскарженому рішенні жодним чином не враховано доказів, наданих відповідачем, що містяться в матеріалах справи, зокрема: заяву від 19.08.2022 № 206/01-16; заяву від 19.08.2022 № 205/01-16; лист від 03.11.2022 № 03/11/22/М. Суд першої інстанції не врахував той факт, що договір не було посвідчено нотаріально з підстав ухилення від посвідчення самим позивачем. Так, ТОВ «АСА-ПЛЮС» через приватного нотаріуса запросило ОСОБА_1 для нотаріального посвідчення договору, проте, позивач проігнорувала відповідне запрошення. Суд першої інстанції також не врахував того факту, що позивач не звертався до ТОВ «АСА-ПЛЮС» з якимись вимогами чи претензіями. Доказів таких звернень суду не надано. Натомість, позивач як покупець за договором вчиняв дії на підтвердження дійсності цього правочину, зокрема сплатив гарантійний платіж за договором, отримував інформацію, тощо, і тільки через рік після укладення та виконання договору покупець звернувся до суду. Таким чином, враховуючи те, що лише через рік після укладення договору, позивач заявив, що договір нікчемний і заявив це не відповідачу, а одразу шляхом подачі позову до суду, то такі дії покупця (позивача) підтверджують його недобросовісність як сторони за попереднім договором.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказував, що факти викладені в апеляції відповідача не відповідають дійсності. Спірний договір є юридично нікчемним в цілому, в силу порушення імперативних вимог щодо його обов`язкового нотаріального посвідчення. Отже, оспорюваний договір, розглядається з точки зору права як такий, що юридично не створив будь-яких правових наслідків. Доказів прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом багатоквартирного будинку матеріали справи не містять. Вказував, що відповідач не збудував багатоквартирний будинок та не передав квартиру у власність позивача, на будівельному майданчику, відведеному для будівництва житлового будинку, не ведуться жодні будівельні роботи, а будівельники та виконавці робіт на об`єкті відсутні. З огляду на викладене, вважав вірним висновок суду першої інстанції проте, що грошові кошти у сумі 844532.73 грн, які були сплачені позивачем за нікчемним правочином підлягають стягненню з відповідача ТОВ «АСА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 на підставі етапі 1212 ЦК України, як такі, що були набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Апелянт - директор ТОВ «АСА-ПЛЮС» в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, клопотав перед судом про відкладення розгляду справи у зв`язку з незадовільним станом здоров`я, яке апеляційним судом відхилено, оскільки подано представником ТОВ «АСА-ПЛЮС» Аніщенком С.О., який відповідно до довіреності може представляти ТОВ «АСА-ПЛЮС» в судах, яким і подано до канцелярії суду відповідне клопотання.

Тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 10 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості №06/07/21-2Е, відповідно до якого сторони зобов`язалися в майбутньому укласти договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості (далі - основний договір).

Пунктом 2.1. вказаного договору визначено, що продавець відповідно до умов основного договору зобов`язується передати у власність покупця об`єкт нерухомості, що розміщений в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість об`єкта нерухомості в розмірі та порядку, визначеними цим договором.

Будинок, в якому знаходиться об`єкт нерухомості, належить до проекту «Третя черга будівництва клубного містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 » та розміщується на земельній ділянці: кадастровий номер 8000000000:72:576:0014 та кадастровий номер 8000000000:72:576:0015, що знаходиться у власності продавця.

Відповідно до п. 2.3. попереднього договору визначено характеристики об`єкта нерухомості, а саме: житлова нерухомість, квартира, поверх 2, будівельний (проектний) номер 2-Е, загальна площа - 34,09 кв.м.

Згідно з пунктами 3.1., 3.3. вказаного договору закінчення будівництва та введення в експлуатацію будинку, в якому знаходиться об`єкт нерухомості забезпечується продавцем в термін: 2 квартал 2022 року. Сторони зобов`язались укласти основний договір у строк до 01 липня 2022 року.

Пунктом 4.1 визначено, що ціна основного договору є ціною об`єкту нерухомості та складає 844532,73 грн. без ПДВ, що еквівалентно сумі в 30 766,22 доларів США, виходячи із вартості 1 кв.м. у розмірі еквівалентному 902,50 доларів США.

У пункті 4.3. попереднього договору сторони визначили наступний порядок розрахунків за цим договором: покупець сплачує продавцю гарантійний платіж за об`єкт нерухомості в розмірі 844532,73 грн. без ПДВ, що еквівалентно сумі в 30 766,22 доларів США, виходячи із вартості 1 кв.м. у розмірі еквівалентному 902,50 доларів США в строк до 23 липня 2021 року.

Розрахунки за цим договором здійснюються за реквізитами продавця, зазначеними в даному договорі (п. 4.8. попереднього договору).

Відповідно до п.8.7. попереднього договору сторони домовились укласти цей договір у простій письмовій формі, що відповідає їх справжній волі і вважають цей договір укладеним з моменту з моменту скріплення його своїми підписами.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою ТОВ «АСА-ПЛЮС».

19 липня 2021 року позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» № НОМЕР_1 суму коштів в розмірі 844532,73 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №ІВ6850 від 19 липня 2021 року.

Судом також встановлено, що підписаний між сторонами попередній договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості №06/07/21-2Е від 10 липня 2021 року не був нотаріально посвідчений у встановленому законом порядку.

Як стверджує представник позивача у позові, відповідач не виконав своїх зобов`язань за попереднім договором, не збудував будинок та не передав квартиру у власність позивача, на будівельному майданчику, відведеному для будівництва житлового будинку, не ведуться жодні будівельні роботи, а будівельники та виконавці робіт на об`єкті відсутні, офісне приміщення відповідача зачинено та не працює. Оскільки попередній договір не є нотаріально посвідчений, він є нікчемним з моменту його укладення, а тому відповідач повинен повернути позивачу 844532,73 грн, які були ним сплачені, на підставі ч.1 ст.216 ЦК України.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч.1 ст.635 ЦК України, про те, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена,- у письмовій формі.

Така норма є імперативною, а тому додержання вимог щодо письмового оформлення попереднього договору є обов`язковим.

Відповідно до попереднього договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості №06/07/21-2Е від 10 липня 2021 року сторони мали намір у майбутньому укласти договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Про необхідність нотаріального посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна визначено також у ст. 55 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 ЦК України).

Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Враховуючи, що при укладенні попереднього договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості №06/07/21-2Е від 10 липня 2021 року сторонами не було додержано вимог закону щодо його нотаріального посвідчення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що такий договір є нікчемним з моменту укладення в силу закону.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац 1 частини першої статті 216 ЦК України).

Ураховуючи наведене, грошові кошти у сумі 844532,73 грн, які були ним сплачені позивачем 19 липня 2021 року за нікчемним правочином підлягають стягненню з відповідача ТОВ «АСА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 на підставі статті 1212 ЦК України, як такі, що були набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Доводи апеляційної скарги щодо ухилення ОСОБА_1 від нотаріального посвідчення договору не підтверджуються матеріалами справи. Так, попередній договір укладено у липні 2021 року, заява про нотаріальне посвідчення договору складена у листопаді 2022 року / т. 1 а.с. 147/ після звернення позивача до суду, доказів отримання такої заяви матеріали справи не містять.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

На підставі ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд першої інстанції також стягнув 15500 грн в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, 8445,33 грн - в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви та 496,20 грн - за подання заяви про забезпечення позову, що разом становить 24 441,53 грн. Доводи апеляційної скарги в цій частині відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс» - Агаєва Рустама Ровшановича на рішення Солом`янського районного суду м. Києва 07 березня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва 07 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: