Постанова

від 20.09.2023 по справі 400/930/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/930/20

Головуючий І інстанції: Лісовська Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту судового рішення - 15.03.2023р.) у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Комунального некомерційного підприємства «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

25.02.2020р. ГУ ДСНС України у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративного позовом до КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради, в якому просило суд застосувати до відповідача, який розташований за адресою: Миколаївська область, смт.Братське, вул.Чернишевського,49, заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи цього об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 16.12.2019р. по 17.12.2019р. позивачем було проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки КНП «Братська центральна районна лікарня» та складено акт від 17.12.2019р. №159, в якому зафіксували 12 порушень, які, в свою чергу, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у задоволенні позову ГУ ДСНС України у Миколаївській області відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач 17.04.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2023р. та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

27.04.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

01.09.2023р. судом апеляційної інстанції, у відповідності до правових позицій Верховного Суду, з метою повного, всебічного і об`єктивного розгляду даної справи, направлено письмовий запит на адресу учасників справи, яким витребувано наступну інформацію (відомості):

- у яких саме відділеннях (приміщеннях, будівлях) відповідача продовжують існувати порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що загрожують життю і здоров`ю людей;

- які саме з виявлених та неусунутих порушень реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей та яким доказами чи критеріями це підтверджується;

- документально підтверджений факт наявності чи відсутності у КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради на момент ухвалення рішення суду першої інстанції та на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у тому обсязі, які можуть створювати реальну загрозу здоров`ю та життю громадян, і зумовлюють необхідність застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель за відповідними адресами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачем - ГУ ДСНС України у Миколаївській області 12.12.2019р. прийнято наказ за №612, яким призначено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ДСНС, у тому числі відповідача.

У період з 16.12.2019р. по 17.12.2019р. співробітниками ГУ ДСНС України у Миколаївській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), за результатами якого було складено акт від 17.12.2019р. №159, в якому було зафіксовано ряд суттєвих порушень.

Ряд виявлених перевіркою порушень є особливо небезпечним, адже створює загрозу життю та здоров`ю людей. Актом перевірки від 17.12.2019р. №159 також встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:

- не проведено оброблення дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі терапевтичного відділення, головного корпусу, харчоблоку, пральні засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п.2.5 розділу II ППБ України);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщенні харчоблоку не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено п.1.6 розділу IV ППБ України);

- приміщення терапевтичного відділення, головного корпусу обладнати системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі (порушено п.1.2 розділу V ППБ України);

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів, а саме в електрощитових терапевтичного відділення, головного корпусу не встановлені сертифіковані протипожежні двері II-го типу (порушено п.2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України);

- під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення терапевтичного відділення, головного корпусу не було обладнано автоматичною пожежною сигналізацією у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) (порушено п.1.2 розділу V ППБ України);

- не виконано захист будівлі та споруди головного корпусу, терапевтичного відділення від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, із складанням відповідних актів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд» (порушено п.1.21 розділу IV ППБ України);

- пожежні плоско складальні рукава не розгорнуті та не складено наново в «гармошку» або ж подвійну скатку, тримати приєднаними до крана та ствола (не рідше одного разу на 6 місяців) (порушено вимоги с.т55 КЦЗ України, п.2.3(3) розділу V ППБ України);

- не проведено технічне обслуговування та перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (не рідше 1 разу на рік із зазначенням фактичного тиску води, при нормованому не менше 2,5 л/с) (порушено п.2.2 (9) розділу V ППБ України);

- територію КНП «Братська центральна районна лікарня» не було забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння у відповідності до ДБН В.2.5-74:2013 (порушено п.2.1 розділу V ППБ України);

- приміщення головного корпусу, терапевтичного відділення (крім котельні) не було обладнано системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожеж у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», (порушено п. 1.2 розділу V ППБ України,);

- експлуатацію систем протипожежного захисту не проведено у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014, зокрема, умови освітлення евакуаційних виходів в будівлі головного корпусу, терапевтичного відділення не відповідають вимогам будівельних норм, зокрема над евакуаційними виходами з будівлі не встановлені світлові покажчики «ВИХІД», які повинні забезпечувати освітлення евакуаційних виходів не менше 60 хвилин у разі відключенні електромережі, (порушено п.2.31 розділу III ППБ України);

- не надано відомості щодо показників пожежної небезпеки матеріалів, з яких виконано облицювання стін актової зали підвального приміщення вхід в терапевтичне відділення та стіни на сходових клітках, які мають бути не вище Г2, В2, Д2, Т2 (порушено п. 2.17 розділу III ППБ України).

Відповідно до акту від 23.02.2023р., складеного за результатами огляду (обстеження) усунення порушень щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, залишилися неусуненими 7 порушень із 12, а саме:

- приміщення терапевтичного відділення, головного корпусу обладнати системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі (порушено п.1.2 розділу V ППБ України);

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів, а саме в електрощитових терапевтичного відділення, головного корпусу не встановлені сертифіковані протипожежні двері II-го типу (порушено п.2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України);

- під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення терапевтичного відділення, головного корпусу не було обладнано автоматичною пожежною сигналізацією у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) (порушено п.1.2 розділу V ППБ України);

- територію КНП «Братська центральна районна лікарня» не було забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння у відповідності до ДБН В.2.5-74:2013 (порушено п.2.1 розділу V ППБ України);

- приміщення головного корпусу, терапевтичного відділення (крім котельні) не було обладнано системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожеж у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», (порушено п. 1.2 розділу V ППБ України,);

- експлуатацію систем протипожежного захисту не проведено у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014, зокрема, умови освітлення евакуаційних виходів в будівлі головного корпусу, терапевтичного відділення не відповідають вимогам будівельних норм, зокрема над евакуаційними виходами з будівлі не встановлені світлові покажчики «ВИХІД», які повинні забезпечувати освітлення евакуаційних виходів не менше 60 хвилин у разі відключенні електромережі (порушено п.2.31 розділу III ППБ України);

- не надано відомості щодо показників пожежної небезпеки матеріалів, з яких виконано облицювання стін актової зали підвального приміщення вхід в терапевтичне відділення та стіни на сходових клітках, які мають бути не вище Г2, В2, Д2, Т2 (порушено п. 2.17 розділу III ППБ України).

Наведені вище обставини і стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив із того, що оскільки заклад має велике соціальне значення, заходи на усунення виявлених порушень дійсно були здійснені, і значна частина порушень була усунута, а решта порушень не несуть прямої загрози життю та здоров`ю людей, які користуються приміщенням лікарні, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень, у даному випадку, є недоцільним.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх частково необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки і відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V.

У відповідності до ч.5 ст.4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) чи реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

При цьому, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював таке призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

За змістом ч.ч.6,7 ст.7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового чи позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого було виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або ж часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як передбачено п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Згідно з ч.1 ст.68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями ст.70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск, а також реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів відносно захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або ж непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню і майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або ж часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, ухваленим у справі за позовом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого було виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, у розглядуваному випадку спірним є питання доцільності обрання виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації усіх приміщень КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради, які розташовані за адресою: вул. Чернишевського, 49, смт. Братське, Миколаївська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті перевірки.

Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у світлі доводів учасників справи та наявних в матеріалах цієї справи доказів, суд апеляційної інстанції погоджується із тим, що захід реагування у вигляді повного (або ж часткового) зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим лише у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, поняття «загрози життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, що лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, серед інших, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Вказаний припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При обранні відповідного заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування, але й ті, які існують на момент ухвалення судового рішення та, у даному випадку, на момент його апеляційного перегляду.

У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку із чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.10.2019р. у справі №810/4274/17, від 21.02.2020р. у справі №815/6365/17, від 30.09.2020р. у справі №580/34/19, від 01.12.2021р. у справі №826/9226/16 та від 16.06.2022р. у справі №640/10140/20.

На підставі вказаного, колегія суддів зауважує, що особливістю даного спору є те, що суб`єктом господарювання, що перевірявся посадовими особами ГУ ДСНС України у Миколаївській області на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є заклад охорони здоров`я - КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради, а рішення суду про відмову у застосуванні заходів реагування, яке наразі є предметом апеляційного перегляду, прийняте в умовах дії «воєнного стану».

Загальновідомим є той факт, що вторгнення російської федерації в Україну зумовило досить критичне навантаження на систему охорону здоров`я, що пов`язано не тільки зі знищенням та руйнуванням медичних закладів, а й відповідно підвищенням попиту громадян на різні види медичної допомоги, що не були пріоритетними до війни. З іншої сторони, у зв`язку з появою досить великої кількості внутрішньо переміщених громадян, у тому числі в Миколаївській області (відповідач розташовується в північній частині Миколаївської області, а саме смт. Братське, яка, відповідно, є відносно безпечною порівняно із іншими південними регіонами), безперебійна робота закладів охорони здоров`я є важливою в умовах війни.

З огляду на викладене, вирішуючи питання відносно застосування запропонованого позивачем заходу реагування, судова колегія вважає за необхідне проаналізувати та дослідити, які саме з числа встановлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки залишилися неусунутими відповідачем і, з урахуванням цього, вирішити питання доцільності обрання заходу реагування, який був би пропорційним наслідкам, до яких можуть призвести такі порушення.

Так, матеріалами справи підтверджується та, серед іншого, підтверджується і заявою ГУ ДСНС України у Миколаївській області, направленою у відповідь на запит суду апеляційної інстанції від 01.09.2023р., що за змістом Акту від 23.02.2023р., складеного за результатами огляду (обстеження) усунення порушень стосовно дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, залишилися неусуненими 7 порушень із 12, а саме:

- приміщення терапевтичного відділення, головного корпусу обладнати системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі (порушено п.1.2 розділу V ППБ України);

- під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів, а саме в електрощитових терапевтичного відділення, головного корпусу не встановлені сертифіковані протипожежні двері II-го типу (порушено п.2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ України);

- під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення терапевтичного відділення, головного корпусу не було обладнано автоматичною пожежною сигналізацією у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) (порушено п.1.2 розділу V ППБ України);

- територію КНП «Братська центральна районна лікарня» не було забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння у відповідності до ДБН В.2.5-74:2013 (порушено п.2.1 розділу V ППБ України);

- приміщення головного корпусу, терапевтичного відділення (крім котельні) не було обладнано системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожеж у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушено п. 1.2 розділу V ППБ України);

- експлуатацію систем протипожежного захисту не проведено у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014, зокрема, умови освітлення евакуаційних виходів в будівлі головного корпусу, терапевтичного відділення не відповідають вимогам будівельних норм, зокрема над евакуаційними виходами з будівлі не встановлені світлові покажчики «ВИХІД», які повинні забезпечувати освітлення евакуаційних виходів не менше 60 хвилин у разі відключенні електромережі (порушено п.2.31 розділу III ППБ України);

- не надано відомості стосовно показників пожежної небезпеки матеріалів, з яких виконано облицювання стін актової зали підвального приміщення вхід в терапевтичне відділення та стіни на сходових клітках, які мають бути не вище Г2, В2, Д2, Т2 (порушено п.2.17 розділу III ППБ України).

У той же час, на підставі поданих відповідачем доказів і письмових пояснень, колегією суддів з`ясовано, що 07.06.2023р. КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради укладено з ТОВ «Охорона мастерс сервіс» договір №183, предметом якого є надання в порядку та в строки, передбачені цим Договором, послуг з кодом ДК 021-2015:45310000-3 - «Електромонтажні роботи (45312100-8 - Встановлення пожежної сигналізації) «Встановлення пожежної сигналізації. Система керування евакуюванням «Технічне переоснащення інженерних систем будівлі поліклініки та будівлі хірургічного корпусу в КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради за адресою: вул. Чернишевського,49, смт. Братське, Миколаївської області». Замовник, у свою чергу, зобов`язується в порядку та строки, передбачені цим Договором, прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.п.3.1 та 4.1 цього Договору, строк виконання робіт визначено до 01.10.2023р. Після закінчення робіт в повному обсязі складається акт про прийняття в експлуатацію, в якому підписуються обидві сторони Договору і підприємство, з яким буде укладений Замовником договір про технічне обслуговування та централізоване спостерігання за системою пожежної сигналізації.

Також, варто звернути увагу на те, що у матеріалах справи наявний договір про надання послуг від 03.07.2023р. №235, укладений між відповідачем та ТОВ «Карфаген-19», предметом якого є надання виконавцем послуг з поточного ремонту / заміни окремих дверних блоків в електрощитові в приміщення головного та поліклінічного корпусу КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради, що розташований за адресою: вул. Чернишевського, 49, смт. Братське, Миколаївської області (код ДК 021:2015-45420000979 Столярні та теслярні роботи). При цьому, замовник зобов`язується прийняти завершений об`єкт, а також повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором.

Зазначений договір, як свідчить п.5.1, набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін, реєстрації у Замовника та дії до 31.12.2023р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Здавання послуг Виконавцем і приймання їх результатів Замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, що передбачено п.4.2 цього Договору.

Окрім того, відповідачем було укладено із ТОВ «Охорона захист» договір за №16/23/ОЗ/ПС на спостереження пультом централізованого спостереження та технічного обслуговування системи протипожежної автоматики. Додатком до цього Договору визначено акт прийому-передачі системи протипожежної автоматики в експлуатацію.

У той же час, за п.2.3 Договору №16/23/ОЗ/ПС, Виконавець надає послуги за цим Договором цілодобово.

Що ж стосується показників пожежної небезпеки матеріалів, з яких виконано облицювання стін актової зали, підвального приміщення та стін на сходових клітинах, то у листі КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради від 11.09.2023р. за №474 зазначено про те, що останній проведення таких робіт вважає недоцільним так, як планується їх демонтувати взагалі під час проведення поточного ремонту.

Виходячи з наведених фактичних обставин справи, судова колегія вважає, що відповідачем, в даному випадку, дійсно було вчинено певні дії, спрямовані на усунення виявлених порушень.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи та, фактично, не заперечується сторонами, на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем усунуто лише частину виявлених під час перевірки порушень.

Проаналізувавши зміст укладених відповідачем договорів від 07.06.2023р. та 03.07.2023р., а також лист від 11.09.2023р. №474, колегія суддів наголошує, що зазначені докази жодним чином не спростовують наявність порушень станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, а свідчать лише про наміри відповідача виконати певні роботи в майбутньому та не свідчать про повне усунення ним порушень. При цьому, відповідних вказаним Договорам актів прийому-передачі виконання робіт (надання послуг) матеріали даної справи не містять, а Договір №16/23/ОЗ/ПС взагалі не містить дати його укладення та підпису уповноваженого представника відповідача.

У контексті викладеного, слід зазначити, що сам по собі факт укладання цих договорів не свідчить про усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені вище обставини, доходить висновку про те, що в терапевтичному відділенні, а також головному корпусі КНП «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради фактично на цей час продовжують існувати порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що загрожують життю і здоров`ю людей. Як уже зазначалося, дані об`єкти належать до категорії об`єктів з масовим перебуванням людей, а їхній протипожежний стан не відповідає вимогам законодавства щодо створення безпечних умов для перебування хворих на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 20.07.2023р. у справі №460/12426/21.

Судова колегія також вважає, що розгляд справи знаходиться у площині виявлення наявності підстав для застосування судом заходів реагування, які, у свою чергу, встановлені під час розгляду справи за позовом органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки про застосування заходів реагування. Водночас, виходячи з суті виявлених ГУ ДСНС України у Миколаївській області під час перевірки порушень, вони є такими, що дійсно створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим з урахуванням того, що згідно з КЦЗ України, пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Однак, встановлені у справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, адже стосуються, зокрема, протипожежних норм.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, враховуючи, що на час розгляду цієї справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем не усунуто в повному обсязі, судова колегія вважає обґрунтованим твердження апелянта про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, відповідно, є обґрунтованими вимоги позивача про застосування до відповідача певних заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкту, оскільки виявлені перевіркою порушення, у разі виникнення пожежної небезпеки, будуть нести реальні, а не вірогідні негативні наслідки.

Доводи ж відповідача про те, що за час військової агресії РФ проти України КНП «Братська центральна районна лікарня» прийняла на лікування та, як наслідок, продовжує приймати близько 2000 військовослужбовців, а також про те, що в ній обслуговуються ще й жителі двох громад із загальною кількістю населення близько 17000 осіб, колегія суддів оцінює критично та, з огляду на предмет адміністративного позову, вважає такими, що навпаки свідчать на користь наведених вище висновків суду апеляційної інстанції, оскільки мова йде в тому числі і про безпеку вказаних вище осіб, які знаходяться на лікуванні.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень, тобто вказаний захід має, з-поміж іншого, і спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

На переконання колегії суддів, заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень (за відповідною адресою) КНП «Братська центральна районна лікарня», яка до речі мала досить багато часу (більше ніж 3 роки!) на усунення порушень, не є санкцією за порушення вимог законодавства із питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який, враховуючи збільшення навантаження та кількості осіб (у тому числі військовослужбовців), які обслуговуються вказаною вище лікарнею, спрямований насамперед на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та відповідно ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Тобто, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, а позовні вимоги ГУ ДСНС України у Миколаївській області підлягають задоволенню частково.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи учасників справи, адже судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або ж зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове, яким частково задовольнити позовні вимоги ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року - скасувати та прийняти нове, який адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі терапевтичного відділення та головного корпусу Комунального некомерційного підприємства «Братська центральна районна лікарня» Братської районної ради, розташованого по вул.Чернишевського,49, смт.Братське, Миколаївська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 20.09.2023р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко