Рішення від 26.03.2025 по справі 420/15732/22

Справа № 420/15732/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332236 від 30.10.2022, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» обґрунтовує тим, що за результатами розгляду справи, на підставі акту перевірки від 07.09.2022, яким встановлено позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена приписами ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідачем прийнято спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, яку позивач вважає протиправною з огляду на те, що останній не є перевізником, а тому не є суб`єктом відповідальності за вказане порушення. Крім того, зазначає, що обладнання тахографом транспортного засобу має бути у разі здійснення міжнародних перевезень, що при цьому, не мало місце у спірних правовідносинах.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М. від 07.11.2022 вказану позовну заяву ТОВ «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М. від 17.11.2022 позовну заяву ТОВ «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ - ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови від 03.10.2022 - повернуто позивачеві.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу ТОВ «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

21 березня 2023 року справа № 420/15732/22 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду (вх. №8615/23) та за результатом автоматизованого розподілу між суддями була передана судді Скупінській О.В. для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №420/15732/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» та залишено без руху позовну заяву з наданням позивачу строку на усунення недоліків, а саме надання до суду оригіналу позовної заяви з додатками для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.04.2023 прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ»; відкрити провадження у адміністративній справі та проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку статті 262 КАС України. Витребувано від Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332236 від 03.10.2022.

18.04.2023 до суду (вх.№ЕП/12982/23) від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що не заперечується позивачем, є складом правопорушення за наслідками якого відповідачем правомірно застосована санкція. Щодо належного перевізника, посилається на пояснення представника позивача Захарова О.М., у яких останній зазначив, що саме ТОВ «ОЗТ-Південь» був перевізником за актом перевірки. Підкреслює, що тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб відсутній, крім того, дані щодо користувача не внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а відтак притягнуто до відповідальності належного суб`єкта. Щодо зазначення в товарно-транспортній накладній автомобільним перевізником ПП «Фарм Сервіс» вказує, що у графі «автомобільний перевізник» може зазначатись не лише автомобільний перевізник, але й експедитор, у зв`язку з чим, ТТН не є документом, на підставі якого достеменно можливо встановити автомобільного перевізника. Крім того, відповідач вказує на необґрунтоване визначення витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови задоволено повністю.

Вирішуючи спір, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки VOLVO, модель FH 12.420, тип вантажний сідловий тягач Е, повна маса 18000 кг, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його власником є ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ».

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки CODER, модель S 338423 SP, тип Спеціалізований напівпричіп Н/ПР самоскид Е, повна маса 34000 кг, реєстраційний номер НОМЕР_2 , його власником є ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ».

Матеріали справи містять товарно-транспорту накладну від 06.09.2022 № 06-7, що надана до суду Державною службою України з безпеки на транспорті разом із відзивом на позовну заяву, відповідно до якої наявна інформація: автомобіль: VOLVO НОМЕР_1 ; причіп/напівпричіп: НОМЕР_2 ; вид перевезень: авто; автомобільний перевізник: ПП «Фарм Сервіс»; водій: ОСОБА_1 ; замовник: ПП «Фарм Сервіс» (39254550); вантажовідправник: ПП «Фарм Сервіс»; пункт навантаження: вул. Лесі Українки, с. Ягодинка, Хорошівський район; пункт розвантаження: смт Велика Долина; вантаж наданий для перевезення, отримав водій/експедитор Субій С. П.

Відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області у період з 05.09.2022 по 11.09.2022, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 02.09.2022, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт від 07.09.2022 № 339463 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого проведено перевірку автомобіля VOLVO/CODER, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 (далі Акт перевірки).

У Акті перевірки у графі номер дорожнього листа, що належить (найменування автомобільного перевізника, його місцезнаходження) зазначено: «ПП «Фарм Сервіс» (39254550) Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, б. 90; ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ» Одеська область, Малиновський район, м. Одеса, вул. Балківська, б. 84».

Під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III), а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених у статті 48 цього Закону, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа. Пояснення водія про причини порушень: на підприємстві не відреагували на моє попередження.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ», посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову від 03.10.2022 № 332236 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої, ураховуючи те, що ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ» (автомобільний перевізник), допущено 07.09.2022, а/д М-05, Київ-Одеса, 452 км + 811, (Підстава: Акт від 07.09.2022 № 339463), відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону № 2344-III, постановлено стягнути з ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. від 11 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/15732/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови.

10.12.2024 до суду (взх.№ 72755/24) від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення до позову, в яких зазначено, що транспортні засоби - вантажний сідловий тягач марки VOLVO НОМЕР_1 та причіп/напівпричіп: НОМЕР_2 було передано в найм від ТОВ «ОЗТ - ПІВДЕНЬ» до ТОВ «Ю ДЖИ ТІ МОНТАЖ» згідно Договору найму (оренди) транспортного засобу № 01/06/2018-2 від 01 червня 2018 року. У свою чергу, ТОВ «Ю ДЖИ ТІ МОНТАЖ» передавало вказані орендовані транспортні засоби у користування ПП «ФАРМ СЕРВІС», на підтвердження чого надало копії договору з усіма додатками та додатковими угодами.

12.12.2024 до суду (вх.№ ЕС73990/24) від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, позивач або орендар повинні були звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Проте, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували факт передачі транспортного засобу в користування іншому суб`єкту господарювання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Так, спірні правовідносини виникли, у зв`язку із винесенням Укртрансбезпекою оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі Закон №2344-III), а саме: відсутність на момент перевірки документів, передбачених положеннями статті 48 Закону № 2344-III протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, щодо юридичної особи, яка, як встановлено судами попередніх інстанцій, не є автомобільним перевізником вантажу в розумінні цього Закону, та відповідно не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частиною сімнадцятою статті 6 Закону № 2344-IIІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 6 Закону № 2344-IIІ у разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Частиною дев`ятнадцятою статті 6 Закону № 2344-IIІ передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Згідно з частиною двадцятою статті 6 Закону № 2344-IIІ автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Так, Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 (далі Інструкція № 385).

За правилами пункту 1.3 Інструкції № 385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Водночас за визначенням, наведеним у пункті 1.4 Інструкції № 385 перевізники це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

У постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд вже зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія у разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340.

Зокрема, як встановлено судом, під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону № 2344-III, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, а саме: абзац 3 частини першої перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, - відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

Своєю чергою абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас спірним у цій справи є питання чи є ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ» автомобільним перевізником у розумінні положень Закону № 2344-III та, відповідно особою, на яку покладається відповідальність за недотримання вимог статті 48 цього Закону в частині наявності при перевезенні вантажу документів, передбачених Інструкцією № 385 (протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу).

Абзацом 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил № 363 перевізник фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 норми законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, акцентував, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Також, у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб`єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія.

Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постанові від 12.10.2023 у справі № 280/3520/22.

Тобто, положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21).

При цьому, на основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який в розумінні частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

У постанові від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а за схожих обставин справи Верховний Суд зауважив, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої частиною першої статті 60 Закону № 2344-III.

Так, із обсягу встановлених судом фактичних обставин даної справи вбачається, що посадовими особами Укртрансбезпеки 07.09.2022 було здійснено перевірку транспортного засобу марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепу марки CODER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ», за результатами якої складено Акт перевірки.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 03.10.2022 № 332236 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановлено, що ТОВ «ОЗТ ПІВДЕНЬ» 07.09.2022 на а/д М-05 Київ-Одеса, 452 км + 811, допущено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, на підставі чого відповідачем застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф.

Судом з`ясовано та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 06.09.2022 № 06-7, на підставі якої надавались послуги з перевезення вантажу транспортним засобом марки VOLVO НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , перевізником виступало ПП «Фарм Сервіс».

Також, позивачем надано суду копії Договору найму (оренди) транспортного засобу № 01/06/2018-02 від 01.06.2018, укладеного між ПП «ФАРМ СЕРВІС» та ТОВ «Ю ДЖИ ТІ МОНТАЖ», Додатки №1-8 до Договору найму (оренди), Акти приймання-передачі до Договору найму (оренди), Додаткові угоди до Договору найму (оренди), які у своєї сукупністю свідчать, що належні позивачу транспортні засоби - вантажний сідловий тягач марки VOLVO НОМЕР_1 та причіп/напівпричіп: НОМЕР_2 , було передано в найм від ТОВ «ОЗТ - ПІВДЕНЬ» до ТОВ «Ю ДЖИ ТІ МОНТАЖ», котре у подальшому передавало їх у користування ПП «ФАРМ СЕРВІС».

Отже, наведене свідчить, що ТОВ «ОЗТ - ПІВДЕНЬ» у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником, у розумінні Закону № 2344-III, що виключає його відповідальність, передбачену статтею 60 цього Закону.

Також, позивач, заперечуючи правильність визначення відповідачем автомобільного перевізника під час здійснення перевезення вантажу, у тому числі, посилається на товарно-транспорту накладу від 06.09.2022 № 06-7, відповідно до якої наявна інформація: автомобільний перевізник ПП «Фарм Сервіс», замовник ПП «Фарм Сервіс», вантажовідправник ПП «Фарм Сервіс».

Так, суд зазначає, що особа, яка має відповідати за вчинене правопорушення у контексті спірних правовідносин є автомобільний перевізник, визначити якого можна на підставі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. Водночас, в обсязі встановлених фактичних обставин таким документом, на думку суду, є вищевказана товарно-транспортна накладна.

Відповідно до абзацу 1 пункту 11.1. Глави 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

У свою чергу, Розділом 1 указаних Правил визначено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до абзацу 2 пункту 11.1. Глави 11 Правил № 363 товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Так, інформацію про перевізника та/або експедитора має бути зазначено в товарно-транспортній накладній.

Проте загальними нормами Правил № 363 визначено, що товарно-транспортна накладна документ на вантаж, а не документ, який визначає автомобільного перевізника.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Частинами першою, другою статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з частиною другою статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Тобто, законодавець пов`язує наявність статусу автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів саме із наявністю договору про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Законними підставами використання транспортного засобу є використання транспортних засобів, які належать перевізнику на праві власності або згідно права користування, яке опосередковується укладенням відповідних договорів.

Отже, для підтвердження наявності статусу «автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажу» у розумінні частини першої статті 33 Закону № 2344-III необхідно встановити дві ознаки: 1) наявність договору про перевезення вантажу транспортним засобом; 2) використання транспортного засобу на законних підставах.

Одночасне встановлення двох із наведених умов є підставою стверджувати, що відповідний суб`єкт є автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажу у розумінні частини першої статті 33 Закону № 2344-III.

Частинами першою, другою статті 50 Закону № 2344-III передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Положення статті 50 Закону № 2344-III кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якої за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з пунктом 3.1 глави 3 Правил № 363 договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі Замовники).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 3.4 глави 3 Правил № 363 договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов`язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів. Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) майбутній Замовник. Після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах Перевізник зобов`язаний направити Замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження.

Пунктом 3.5 глави 3 Правил № 363 передбачено, що у Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 10.1 глави 10 Правил № 363 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Відповідно до пункту 3 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі Реєстр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197 (далі Порядок № 1197) підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: 1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; 2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; 3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; 4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); 5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; 6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1197 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

Відповідно до пункту 3 Розділу 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2020 № 779 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2020 за № 1337/35620 (далі Порядок № 779) до ЄДРТЗ уноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі об`єкти обліку).

За приписами пункту 6.2. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.08.2010 № 379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861 (далі Інструкція № 379) за письмовою заявою власника транспортного засобу фізичної особи, зразок якої наведено в додатку 14 до цієї Інструкції, про надання права керування цим транспортним засобом іншій фізичній особі (за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) працівниками Центру оформляється та видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві.

Відповідно до пункту 6.3. Інструкції № 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Отже, відомості щодо належного власника транспортного засобу можна отримати із ЄДРТЗ, а щодо права користування, то відповідні відомості підтверджуються укладанням договорів, що опосередковують передання транспортного засобу у користування відповідній особі.

Таким чином, автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах, проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Дійсно надання такої послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, оскільки такі дані не завжди можуть збігатися.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідної товаро-транспортної накладної, перевізником і власником вантажу є ПП «ФАРМ СЕРВІС».

Відповідно, до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Крім того, позивачем надано суду копії Договору найму (оренди) траспортного засобу № 01/06/2018-02 від 01.06.2018, укладеного між ПП «ФАРМ СЕРВІС» та ТОВ «Ю ДЖИ ТІ МОНТАЖ», Додатки №1-8 до Договору найму (оренди), Акти приймання-передачі до Договору найму (оренди), Додаткові угоди до Договору найму (оренди), які у своєї сукупністю свідчать, що належні позивачу транспортні засоби - вантажний сідловий тягач марки VOLVO НОМЕР_1 та причіп/напівпричіп: НОМЕР_2 було передано в найм від ТОВ «ОЗТ - ПІВДЕНЬ» до ТОВ «Ю ДЖИ ТІ МОНТАЖ», яке передавало їх у користування ПП «ФАРМ СЕРВІС».

Отже, наведене свідчить, що ТОВ «ОЗТ - ПІВДЕНЬ» у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-III, що відповідно виключає його відповідальність, передбачену статтею 60 цього Закону.

Таким чином, за встановлених обставин, суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності спірної постанови Укртрансбезпеки про застосування до адміністративно-господарського штрафу №332236 від 30.10.2022, та, як наслідок, наявності підстав для її скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332236 від 30.10.2022, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ».

3. Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення складено 26.03.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 08.01.2025 р. по 24.01.2025 р., а також на лікарняному з 03.02.2025 р. по 21.02.2025 р., та з 26.02.2025 р. по 07.03.2025 р., включно.

Суддя Харченко Ю.В.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови - задовольнити.

26.03.25.