Ухвала

від 19.09.2023 по справі 420/4528/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4528/23

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування наказу від 05.01.2023 року №2,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач - Одеська митниця, на зазначене судове рішення подав апеляційну скаргу, однак без дотримання вимог ч.5 ст.296 КАС України, а саме без документу про сплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 року, дану апеляційну скаргу було залишено без руху, апелянту надано строку для усунення недоліків.

Зазначену ухвалу апелянт отримав через Електронний Суд 05.09.23 (15:28).

Однак, протягом встановленого судом строку недоліку скарги не усунув, доказу сплати судового збору не надав.

При цьому, 14.09.2023р. від апелянта до апеляційного суду надійшло клопотання, у якому посилаючись на відсутність у Одеської митниці можливості надати доказ оплати судового збору через відсутність в умовах воєнного стану бюджетних надходжень на оплату судового збору, просить про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків. Також, скаржником до клопотання надано витяг з виписки Одеської митниці за 11.09.2023 р., що на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 відсутні кошти та копії листів-звернень до Державної митної служби по іншим судовим справам.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд зазначає, що приписами ч.1 ст.133 КАС України передбачено можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена вище норма кореспондує з приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно ч.1 якої визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, а також якою закріплені умови для такого відстрочення або розстрочення.

Отже, процесуальним законом та Законом України «Про судовий збір» регламентовано право суду в тому числі на відстрочення сплати судового збору, при цьому єдиною підставою для такого зокрема відстрочення є врахування судом незадовільного (тяжкого) майнового стану сторони.

Водночас, заявник такого клопотання має обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або наявність значних труднощів в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, тощо.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Між тим, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, заявник не надав доказів у підтвердження своїх доводів неможливості сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги скаржник, не підтвердив існування обставин для відстрочення оплати судового збору у розумінні вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Тобто, апелянтом не підтверджено неможливість своєчасно та у повному обсязі сплатити судовий збір.

З огляду на наведене вище, клопотання апелянта в частині відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Отже, апелянт має надати суду доказ сплати судового збору на виконання вимог ст. 296 КАС України.

З приводу продовження строку для усунення недоліків, суддя-доповідач зазначає, що згідно ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на приписи наведеної норми, враховуючи доводи апелянта щодо неможливості усунення недоліку апеляційної скарги в межах наданого судом строку, суд вважає за можливе продовжити скаржнику строк для усунення недоліку апеляційної скарги на визначений строк.

Керуючись ст.ст. 121, 325, 328 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Одеської митниці задовольнити частково.

Продовжити Одеській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі апеляційного суду від 05.09.2023р. по справі № 420/4528/23, які полягають у наданні до суду доказу сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги на строк у 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Танасогло