Постанова

від 19.09.2023 по справі 580/1571/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1571/23 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Епель О.В., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.10.2022 №21-17/VIII щодо відмови позивачу у приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 7121289200:01:001:0715, площею 0,1154 га;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо безоплатної передачі шляхом приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 7121289200:01:001:0715, площею 0,1154 га.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

31 липня 2023 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі комбінату побутового обслуговування, що знаходиться на першому поверсі одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 198, 2 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 з прибудовою "а", прибудовою "а-1", котельнею "а-2" та сараєм "Б". Будівлі належать позивачеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 26.01.2018 року, який посвідчений і зареєстрований цього ж дня за № 271 приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М .

Вищезазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7121289200:01:001:0715 площею 0,1154, власником якої є Шевченківська сільська рада Звенигородського району Черкаської області та належать до земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

01.06.2021 між відповідачем (Орендодавець) та позивачем (Орендар), укладений договір оренди земельної ділянки, предметом якого є вищезазначена земельна ділянка комунальної власності.

Відповідно до умов цього договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі із кадастровим номером 7121289200:01:001:0715, площею 0,1154 га, нормативна грошова оцінка якої становить 143279,08 грн. Договір укладений терміном на 49 років.

Позивачем 09.07.2021 (вх. від 09.07.2021 № Г-399/09-13) подано до відповідача заяву про передачу безоплатно у власність вищезазначеної земельної ділянки.

Шевченківська сільська рада Звенигородського району Черкаської області листом від 09.08.2021 №270/02-12 повідомила позивача, що у відповідності до ч. 1 ст. 118 ЗК України на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється приватизація земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у власності громадян. Оскільки позивач є власником нежитлової будівлі комбінату побутового обслуговування, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,1154 га кадастровий номер 7121289200:01:001:0715 за адресою: АДРЕСА_1 , яка є землями комунальної власності та має цільове призначення 03.07- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, тому подані ним документи не відповідають вимогам ст. 118 Земельного кодексу України. Також відповідач зазначив, що земельна ділянка надана позивачеві саме для обслуговування будівель торгівлі, на якій фактично знаходиться нежитлова будівля (кафе), тому безоплатно у власність земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі вищенаведеними нормами чинного законодавства не передбачено.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №580/6157/21, яке набрало законної сили 20.01.2022, зобов`язано Шевченківську сільську раду Звенигородського району Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2021 (вх. від 09.07.2021 № Г-399/09-13) про безоплатну передачу у власність земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням висновків суду.

Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №580/6157/21 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 09.07.2021 (вх. від 09.07.2021 № Г-399/09-13) про безоплатну передачу у власність земельної ділянки та прийнято рішення від 05.10.2022 №21-17/VIII, яким відмовлено позивачу у приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 7121289200:01:001:0715, площею 0,1154 га.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність регулюються статтею 121 ЗК України, в якій визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Також законодавством передбачено певний алгоритм безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме, на підставі частини 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік земель, які належать до таких, які можуть бути безоплатно передані громадянам у власність.

Оспорювана земельна ділянка з кадастровим номером 7121289200:01:001:0715, площею 0,1154 га із земель житлової та громадської забудови комунальної власності Шевченківської сільської ради призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.7. згідно класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок), склад угідь: забудовані землі, у тому числі землі, які використовуються у комерційних цілях, відсутні у даному вичерпному переліку, встановленому Земельним кодексом України.

Дана земельна ділянка передана позивачу в оренду, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, договором від 01.06.2021 року, терміном на 49 років.

Відповідно до п. 5 ст. 9 Закону України «Про оренду землі» орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах згода на продаж земельної ділянки надається шляхом прийняття організатором земельних торгів рішення про їх проведення та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Статтею 116 КЗ України закріплено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що згідно норм чинного законодавства позивач має право набути відповідну земельну ділянку у власність виключно на підставі договору куплі-продажу за результатами аукціону.

Крім того, ч. 1 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадянин заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність передує отримання подання клопотання із розробленою відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 09.07.2021 подано до відповідача заяву про передачу безоплатно у власність вищезазначеної земельної ділянки, до якої було додано: - копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.01.2018; - копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно; - копію договору оренди землі від 01.06.2021 з розрахунком орендної плати, актом приймання-передачі та кадастровим планом; - копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права на земельну ділянку.

Таким чином, всупереч вимог ст. 118 ЗК України ОСОБА_1 до заяви від 09.07.2021 не подано розробленої відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 7121289200:01:001:0715, площею 0,1154 га, тому рішення відповідача від 05.10.2022 №21-17/VIII є правомірним та скасуванню не підлягає.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Епель О.В.

Суддя Оксененко О.М.