Постанова

від 20.09.2023 по справі 640/22871/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30, тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Аверкова В.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року Справа № 640/22871/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Безименної Н.В., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року у справі

за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправною бездіяльність Відповідача по відношенню до Позивача та зобов`язати Відповідача подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про повернення Позивачу помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю в розмірі 146 713,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з продажем Позивачем 26.06.2018 нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, за яку він сплачував земельний податок протягом спірного періоду, з дати переходу права власності на нерухоме майно до покупця також перейшло право власності на земельну ділянку.

Позивач зазначив, що оскільки протягом спірного періоду ним сплачувався податок за землю, яка не перебувала у його власності, сплачена сума грошових зобов`язань з податку на землю в розмірі 146713,13 грн, на його думку, є помилково сплаченою та підлягає поверненню йому.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Суд зазначив, що подією, з якою пов`язується припинення обов`язку сплати орендної плати за орендовану земельну ділянку на якій розташований об`єкт нерухомого майна, є реєстрація права власності на такий об`єкт нерухомого майна за особою, іншою, ніж орендар відповідної земельної ділянки.

Разом з тим суд зауважив, що 26.06.2018 ТОВ «Бравас В» набуло право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці площею, яка перебувала у постійному користуванні позивача, а отже з цієї дати у ТОВ «Бравас В» виник імперативно встановлений податковим законом обов`язок сплачувати податок за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним нерухоме майно. З цієї ж дати припинилися договірні відносини щодо постійного користування цією земельною ділянкою попереднім власником об`єкта нерухомого майна - Позивачем, а відповідно, анулювався і його обов`язок по внесенню орендної плати за вказану земельну ділянку.

При цьому суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Волинській області не було виконано вимоги Податкового кодексу України щодо підготовки висновку про перерахування надмірно сплачених сум, а у свою чергу позивач здійснив усі дії, що надають йому право на повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з плати за землю.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером № 0710100000:11:020:0068 в АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого д Позивач) припинилося лише 28.12.2018.

Тому до вказаної дати, на переконання Апелянта, Позивач був платником земельного податку щодо вказаної ділянки.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022, від 11.01.2023 та від 04.08.2023 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду залишити без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

6. 18.08.2023 від Позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач є правонаступником прав та обов`язків акціонерного товариства «Укрсоцбанк», відповідно до протоколу №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019, рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019, передавального акту від 11.10.2019, Статуту АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ № 000404 від 28.06.1995 АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Позивач, передано у постійне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою вул. Шопена, 22-А, м. Луцьк, прощею 0,17 га.

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26.06.2018, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1444, ПАТ «Укрсоцбанк» (продавець) продано у власність ТОВ «Бравас С» (покупець) нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Шопена, 22-А, м. Луцьк (адміністративний будинок, 2 гаражі).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.01.2019 № 151765428 право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0710100000:11:020:0068 площею 0,1740 га, що знаходиться за адресою вул. Шопена, 22-А, м. Луцьк припинено в АТ «Укрсоцбанк» 28.12.2018 відповідно до рішення органу місцевого самоврядування - Луцької міської ради, серія та номер 49/8, виданий 29.11.2018.

26.03.2021 Позивач звернувся до ГУ ДПС у Волинській області з вимогою надати висновок на повернення помилково та/або надміру сплаченого ним податку на землю та повернути помилково сплачені суми податку на землю у розмірі 149143,11 грн.

Листом ГУ ДПС у Волинській області за наслідками розгляду вказаного звернення АТ «Укрсоцбанк» було повідомлено, що згідно з договором купівлі-продажу нерухового майна від 26.06.2018 АТ «Укрсоцбанк» продав у власність ТОВ «Бравас-В» нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Шопена, 22-А, м. Луцьк. За даними державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,17 га, на якій знаходилась зазначена нерухомість, була надана у постійне користування АТ «Укрсоцбанк» згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ №000404 від 28 червня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №66. Відповідно до статей 269, 286 Податкового кодексу України набуття однією особою права власності на будівлю не позбавляє права користування земельною ділянкою у попереднього власника будівлі, а є лише підставою для переоформлення права користування на нового власника будівлі. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0710100000:11:020:0068 площею 0,1740 га, що знаходиться за адресою вул. Шопена, 22-А, м. Луцьк припинено АТ «Укрсоцбанк» 28 грудня 2018 року. Враховуючи викладене, у АТ «Альфа-Банк» припиняється обов`язок декларувати податкові зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за 2018 рік, починаючи з дати припинення права постійного користування землею (28 грудня 2018 року). Одночасно повідомлено, АТ «Альфа-Банк» 31 березня 2021 року на поштову адресу відповідача було надіслано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік, без належних на те підстав, уточнено «до зменшення» плату за землю в розмірі 149143,11 грн з червня 2018 року, Луцькою ДПІ ГУ ДПС у Волинській області було повідомлено про неможливість внесення в ІСТ «Податковий блок» уточнюючої декларації за 2018 рік, надісланої засобами поштового зв`язку АТ «Альфа-Банк», оскільки згідно статті 102 Податкового кодексу України перевищено строк давності для подання уточнюючого документу «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» « 20 лютого 2018 року + 1095 днів». Згідно ІТС «Податковий блок» в ІКПП АТ «Альфа-Банк» переплата по земельному податку з юридичних осіб станом на 20 квітня 2021 року відсутня.

9. Позивач, вважаючи, що Відповідач порушив його право на отримання сплачених ним сум з податку на землю, звернувся до суду з цим позовом.

10. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (далі - Порядок № 1146).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

У п. 287.7 ст. 287 ПК України передбачено, що в разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У частинах першій та другій статті 120 ЗК України визначено, що в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 та 126 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною третьою статті 7 Закону № 161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно з абзацом 8 частини першої статті 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 ПК України регламентовано умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Так, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до п.п. 5-7 Порядку № 1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та пені (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (крім грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування).

Водночас, з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 822/2696/17 (К/9901/44579/18), від 05.11.2018 у справі № 822/2695/17 (К/9901/49866/18).

12. Таким чином, подією, з якою пов`язується припинення обов`язку сплати орендної плати за орендовану земельну ділянку на якій розташований об`єкт нерухомого майна, є реєстрація права власності на такий об`єкт нерухомого майна за особою, іншою, ніж орендар відповідної земельної ділянки.

13. Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів звертає увагу на те, що 26.06.2018 АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Позивач, було відчужено (продано) належне йому на праві власності нерухоме майно, що розташовано на земельній ділянці, яка станом на той час перебувала в користуванні АТ «Укрсоцбанк».

Тобто, відповідно до вищенаведених законодавчих норм, право користування вказаною земельною ділянкою перейшло до нового власника розташованого на ній нерухомого майна.

Відповідно, й обов`язок зі сплати земельного податку за таку ділянку також набув новий власник розташованого на ній нерухомого майна.

14. Отже, сплачений Позивачем земельний податок щодо означеної земельної ділки за період з 26.06.2018 у розмірі 146 713,13 грн є помилково сплаченим та підлягає поверненню йому за процедурою, визначеною законодавством.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з вказаною процедурою податковий орган повинен подати до ГУ ДКСУ в Волинській області відповідний висновок про повернення Позивачу помилково сплачених сум податку.

Тож, оскільки Відповідач покладеного на нього обов`язку не виконав, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право Позивача на повернення помилково сплачених коштів, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

15. Доводи Апелянта про те, що відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером № 0710100000:11:020:0068 в АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого д Позивач) припинилося лише 28.12.2018, судова колегія відхиляє з огляду на вищезазначене.

16. Аналізуючи всі доводи Апелянта, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

17. Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

18. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

19. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Волинській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року - без змін.

20. Розподіл судових витрат.

Судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 20 вересня 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Н.В. Безименна

О.М. Оксененко