Ухвала

від 20.09.2023 по справі 160/11742/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа №160/11742/22

адміністративне провадження №К/990/31079/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №160/11742/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, нарахування та стягнення індексації грошового забезпечення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування грудня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації його грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

- стягнути з відповідача на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 81056,27 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.08.2018 у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- стягнути з відповідача на його користь індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 17.08.2018 у загальній сумі 24763,28 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо застосування грудня 2015 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення окладу (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року закрито провадження у справі №160/11742/22 в решті позовних вимог.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

11 вересня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №160/11742/22.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, судові рішення у цій справі підлягають перегляду у касаційному порядку за наявності умов, установлених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у системному зв`язку з підставами, визначеними частиною четвертою статтею 328 КАС України.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій приймають кардинально різні рішення в аналогічних справах щодо виплати індексації-різниці грошового забезпечення військовослужбовцям, без урахування актуальної правозастосовної практики Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Судом установлено, що зазначені скаржником у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню.

Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величіні у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22 та інших.

Судом установлено, що доводи скаржника є достатньо мотивованими і потребують перевірки, а касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, - застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, а саме: щодо застосування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №160/11742/22.

2. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/11742/22.

3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: Л.О. Єресько

С.М. Соколов