УХВАЛА
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа №120/108/23
адміністративне провадження №К/990/30629/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у справі №120/108/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіндбад"</a> (далі - ТОВ "Сіндбад") до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
УСТАНОВИВ:
У січні 2023 року ТОВ "Сіндбад" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, правонаступником якого є Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області як структурний підрозділ Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11 серпня 2022 року № 337297 у сумі 34 000 грн.
Крім того, позивач просив стягнути на його користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року, позов задоволено.
07 вересня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи судові рішення, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Заявник касаційної скарги зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо правомірності застосування судами до правовідносин, які виникають під час перевірки іноземного перевізника, положень 26 та 27 постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» в частині обов`язково повідомлення такого порушника про розгляд справи.
Проте касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України, заявником не додано документу про сплату судового збору.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Скаржник посилається на відсутність коштів на сплату судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що позивач у цій справі є юридичною особою і, звернувшись до суду в 2023 році, заявив одну позовну вимогу майнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривні.
Заявник касаційної скарги оскаржує рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено позов, зокрема визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 337297 від 11 серпня 2022 року у сумі 34 000 грн і 1,5 відсоток від указаної суми є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, заявнику касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 368 грн (200% від 2684 грн) за одну позовну вимогу майнового характеру.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху й установити скаржникові строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1 Відмовити у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору у справі №120/108/23.
2. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у справі №120/108/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіндбад"</a> до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2023 |
Оприлюднено | 21.09.2023 |
Номер документу | 113605088 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні