Ухвала

від 06.11.2023 по справі 120/108/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 120/108/23

адміністративне провадження № К/990/35635/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у справі № 120/108/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіндбад» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіндбад» звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 337297 від 11 серпня 2022 року у сумі 34 000 гривень;

- стягнути на користь ТОВ «Сіндбад» (Societatea cu Rгspundere Limitatг SINDBAD, унікальний ідентифікаційний код (СUІІО): 38822093, фіскальний код (IDNO): 1003609010837) судові витрати з сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті;

- стягнути на користь ТОВ «Сіндбад» (Societatea cu Rгspundere Limitatг SINDBAD, унікальний ідентифікаційний код (СUІІО): 38822093, фіскальний код (IDNO): 1003609010837) судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року, позов задоволено.

Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

24 жовтня 2023 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у справі № 120/108/23. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржені судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Із судових рішень вбачається, що предметом спору у цій справі є правомірність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 337297 у зв`язку з порушенням позивачем абзацу 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо відсутності у перевізника дозволу України.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутній висновок суду касаційної інстанції щодо правомірності застосування судами до правовідносин, які виникають під час перевірки іноземного перевізника, положень пунктів 26 та 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) в частині обов`язкового повідомлення такого порушника про розгляд справи, адже пунктом 25 Порядку № 1567 не визначено порядок розгляду справи, а лише зазначено, що посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. А відтак неповідомлення іноземного перевізника про розгляд справи про порушення з урахуванням вимог абзацу другого пункту 25 Порядку № 1567 не може вважатися порушенням процедури розгляду такої справи.

Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Слід зазначити, що Верховний Суд вже висловлювався з приводу застосування указаних норм права в постанові від 21 березня 2018 року в справі № 813/5802/15 щодо визнання протиправною та скасування постанови про застосування Управлінням Укртрансінспекції у Львівській області до перевізника адміністративно-господарського штрафу, де, проаналізувавши, зокрема, положення пунктів 25 та 26 Порядку № 1567, зазначив, що відповідно до вимог вказаного Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Проаналізувавши доводи заявника, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки формальне посилання на норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Крім того, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суд звертає увагу, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Вінницьким окружним адміністративним судом справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак рішення у цій справі можуть бути оскаржені до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що справа стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте, будь-якого обґрунтування щодо зазначено виключного випадку касаційна скарга не містить.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи та їх переоцінки, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у справі № 120/108/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіндбад» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Білак