Постанова

від 27.03.2012 по справі 0870/1083/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року (09 год. 38 хв.) Справа № 0870/1083/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Бобер І.В.,

за участю представника позивача Деревянко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Чорметремонт» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

09.02.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заявою Приватного підприємства «Чорметремонт» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, проведеної з 28.12.2011 по 29.12.2011, та складання за її результатами акту №2/2310/32547337 від 06.01.2012; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052310 від 26.01.2012 про визначення суми грошового зобов`язання позивачу, прийняте відповідачем.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 10.02.2012 її було залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 24.02.2012.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову, про які йшлося в ухвалі від 10.02.2012.

Ухвалою від 27.02.2012 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 12.03.2012.

В судовому засіданні 12.03.2012 представником позивача було заявлене клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, проведеної з 28.12.2011 по 29.12.2011, та складання за її результатами акту №2/2310/32547337 від 06.01.2012.

Ухвалою від 12.03.2012 позовну заяву в частині вимог щодо визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, проведеної з 28.12.2011 по 29.12.2011, та складання за її результатами акту №2/2310/32547337 від 06.01.2012 - залишено без розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 26.01.2012 №0000052310 позивачу визначено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 19441,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 4860,25 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі Акту від 06.01.2012 №2/2310/32547337 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Чорметремонт» (код ЄДРПОУ 32547337) з питань правомірності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес Строй» (код ЄДРПОУ 33836740) за лютий 2010 року (далі - Акт перевірки).

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача необґрунтованим та незаконним у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.03.2012 оголошувалась перерва до 19.03.2012

У судове засідання 19.03.2012 представник відповідача не прибув. У зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 23.03.2012.

23.03.2012 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.03.2012.

У судовому засіданні 27.03.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову, зокрема зазначивши, що висновки, яких дійшов відповідач в Акті перевірки, свідчать про нереальність угод позивача із ТОВ «Бізнес Строй» (код ЄДРПОУ 33836740) постачання за якими відбулося в лютому 2010 року. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.03.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та ТОВ «Бізнес Строй» були укладений договір від 04.01.2010 №2/2010.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Бізнес Строй» виконало роботи по капітальному і поточному ремонту об`єктів заводу «Дніпроспецсталь», орієнтована вартість робіт за договором була визначена в сумі 130000,00 грн., у т.ч. ПДВ 21666,66 грн.

На підставі посвідчення серія НОМЕР_1 , згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України та наказу ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 28.12.2011 №1861 співробітниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес Строй» (код ЄДРПОУ 33836740) за лютий 2010 року. За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт перевірки.

Згідно із висновками Акту перевірки перевіркою встановлено, що позивачем порушені п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся, у розмірі 19441,00 грн.

В обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач посилається на те, що у ТОВ «Бізнес Строй»» відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність в цілому. Тобто, всі операції купівлі-продажу ТОВ «Бізнес Строй» не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». ТОВ «Бізнес Строй» провадило діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі Акту перевірки 26.01.2012 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000052310, яким позивачу визначено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 19441,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 4860,25 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для повного та всебічного дослідження обставин справи необхідною є оцінка правильності висновків Акту перевірки.

Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.

Між позивачем та ТОВ «Бізнес Строй» був укладений договір від 04.01.2010 №2/2010, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за плату виповнить роботи з капітального та поточного ремонту об`єктів заводу «Дніпроспецсталь».

На виконання вказаного договору ТОВ «Бізнес Строй» виконало роботи по капітальному і поточному ремонту об`єктів заводу «Дніпроспецсталь», на підтвердження чого позивачем надані відповідні податкові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти прийому виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо.

Суб`єкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

Суд вважає, що спірний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Так, на виконання умов вищезазначеного договору позивач отримав виконання підрядних робіт, які зазначені у договорі, сплатив їх вартість, про що свідчать первинні документи.

В періоді, який перевірявся, спірні правовідносини регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов`язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов`язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Зазначені норми поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм ст. 44 та ст. 61 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов`язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред`явлені до перевірки документи (договір, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі, довідки про вартість виконаних робіт тощо) є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеною юридичною особою.

В Акті перевірки не визначено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарських операцій оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

В обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач посилається на те, що правочин між позивачем та ТОВ «Бізнес Строй» порушує публічний порядок, а відтак, в силу вимог ст. 228 ЦК України є нікчемним. Разом з тим, наведене в Акті перевірки обґрунтування наявності підстав для застосування ст. 228 ЦК України, не відповідає змісту цієї норми. Так, відповідач в Акті перевірки ставить під сумнів реальність вчиненого правочину, тобто намагається спростувати факт виконання робіт ТОВ «Бізнес Строй». Проте, нереальність певного правочину та правові наслідки його вчинення встановлена ст. 234 ЦК України, а згідно із ч. 2 цієї статті фіктивний правочин є оспорюваним, а не нікчемним. Відтак, єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між позивачем та ТОВ «Бізнес Строй» може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено протилежне, то правочин між позивачем та ТОВ «Бізнес Строй» відповідає вимогам чинного законодавства України, при його укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов; предметом правочину є товари, що не обмежені в цивільному обороті України; правочин реально сторонами виконаний роботи виконано, грошові кошти сплачуються. В Акті перевірки не наведено жодного належного доказу протилежного. За вказаних обставин, висновки відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спор.

Через наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 128, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Чорметремонт» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 26.01.2012 №0000052310.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 02.04.2012.