Справа № 495/7681/22
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
13 вересня 2023 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої - одноособово судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Бучка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна лікарня» Білгород-Дністровської районної ради, Третя особа Білгород-Дністровське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання незаконним та скасування повторного акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась 30 вересня 2022 року до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна лікарня» Білгород-Дністровської районної ради, Третя особа Білгород-Дністровське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання незаконним та скасування повторного акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії.
Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що її мати - ОСОБА_2 працювала лікарем-рентгенологом у Білгород-Дністровській ЦРЛ з 16.11.1992 року. Починаючи з 01.08.1997 року вона перейшла на посаду завідувача рентген-кабінету.
КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» внесена до переліку лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 першої хвилі. Згідно робочого графіку робочі дні ОСОБА_2 у жовтні були 01.10.21 р., 04-08.10.21 р., 18-22.10.21 р., останній робочий день ОСОБА_2 був 22.10.2021 року. В цей день о першій половині дня було підтверджене захворювання на COVID-19 рентген-лаборанта рентген-кабінету ОСОБА_3 . Того ж дня ОСОБА_2 здала тест на вказане захворювання і результ виявився позитивним. На той час потерпіла почувала себе задовільно, а 28.10.2021 року вона вже була госпіталізована, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Відповідно до клінічного діагнозу, смерть настала в наслідок коронавірусної інфекції. Діагноз: 1. Коронавірусна інфекція, 2. Двобічна пневмонія, виражений набряк легенів і головного мозку і супутні захворювання.
КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» 30.11.2021 наказом №57-аг, зі змінами внесеними наказами від 14.12.21 року №62-аг, від 13.04.22 р. №15-аг, від 18.04.2022 р. №17-аг, від 16.05.2022 р. №19-аг за фактом смерті ОСОБА_2 призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку/гострого професійного захворювання із смертельним наслідком.
30.05.2022 року було затверджено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 26.11.2021 року в КНП «Білгород-Дністровський ЦРЛ». Відповідно до Акту даний випадок гострого захворювання пов`язаний з виробництвом.
Після того, як вказаний Акт будо направлено до Фонду соціального страхування потерпілим - дітям померлої ОСОБА_2 - позивачам по справі - надійшов лист про те, що Акт Н-1/П від 30.05.2022 року скасовано з причин виникнення сумнівів щодо оцінки письмових доказів та нерівномірними позиціями членів комісії під час голосування.
Наступним було проведено повторне розслідування за результатами якого було складено Акт Н-1/НП від 03.08.2022 року, де вказано неправдиві відомості щодо того, як саме сталося виявлення події професіонального захворювання, а саме «22.10.2022 р., після закінчення робочого дня ОСОБА_2 мала погане самопочуття, тому пройшла дослідження методом імунохроматографічного аналізу із застосуванням швидкого тесту на антиген Covid-19». Тест виявився позитивним. А наступного дня потерпіла звернулася до сімейного лікаря.
Вказані відомості виключають сам факт того, що у рентген-кабінеті захворіла іще одна людина, при чому раніше, ніж потерпіла ОСОБА_2 , цей факт не вказано навмисно. Адже метою складання нового Акту Н-1/ НП будо відмовити у підтвердженні факту професійного захворювання, а внаслідок - отримання потерпілими страхової виплати.
Також у новому Акті відсутні покази свідків, в тому числі рентген-лаборанта рентген-кабінету ОСОБА_4 , які могли б підтвердити факт захворювання ОСОБА_2 професійним захворюванням саме на робочому місці, і саме при виконанні своїх службових обов?язків.
Враховуючи вищезазначене, позивачка ОСОБА_1 просить визнати незаконним та скасувати рішення комісії, викладене в Акті спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 26.11.2021 року КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ», складеного за формою Н-1/НП; визнати випадок захворювання ОСОБА_2 на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричинену коронавірусом, що стався в рентген-кабінету КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» - пов`язаним з виробництвом.
В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 та адвокат Хайнацька І.О., яка діє в її інтересах, позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна лікарня» Білгород-Дністровської районної ради не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
В судове засідання представник третьої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області не з`явився, проте надав на адресу суду відзив, згідно якого заперечував проти задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, адже відповідно до медичної карти ОСОБА_2 , остання 30.03.2021 року письмово відмовилась від щеплення проти короновірусної хвороби (Covid-19). Окрім того, за результатами проведеного епідеміологічного розслідування можливе джерело інфікування за місцем роботи не встановлено. Комісією були виконані вимоги діючого законодавства, отже, висновки, зазначені в оспорюваному акті відповідають обставинам справи.
В судове засідання представник третьої особи - Управління Пенсійного фонду України в Одеській області не з`явився, однак надав на адресу суду відзив, згідно якого заперечував проти задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, надавши правову оцінку доводам сторін, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 працювала лікарем-рентгенологом у Білгород-Дністровській ЦРЛ з 16.11.1992 року. Починаючи з 01.08.1997 року вона перейшла на посаду завідувача рентген-кабінету.
Те, що померла ОСОБА_2 є матір`ю позивачки підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.07.1981 року Білгород-Дністровським відділом РАЦС Одеської області, актовий запис №569 та Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 14.02.2019 року Малиновським районним у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №301.
КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» внесена до переліку лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 першої хвилі. Згідно робочого графіку робочі дні ОСОБА_2 у жовтні були 01.10.21 р., 04-08.10.21 р., 18-22.10.21 р., останній робочий день ОСОБА_2 був 22.10.2021 року. В цей день о першій половині дня було підтверджене захворювання на COVID-19 рентген-лаборанта рентген-кабінету ОСОБА_3 . Того ж дня ОСОБА_2 здала тест на вказане захворювання і результ виявився позитивним. На той час потерпіла почувала себе задовільно, а 28.10.2021 року вона вже була госпіталізована, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Відповідно до клінічного діагнозу, смерть настала в наслідок коронавірусної інфекції. Діагноз: 1. Коронавірусна інфекція, 2. Двобічна пневмонія, виражений набряк легенів і головного мозку і супутні захворювання.
КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» 30.11.2021 наказом №57-аг, зі змінами внесеними наказами від 14.12.21 року №62-аг, від 13.04.22 р. №15-аг, від 18.04.2022 р. №17-аг, від 16.05.2022 р. №19-аг за фактом смерті ОСОБА_2 призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку / гострого професійного захворювання із смертельним наслідком.
30.05.2022 року було затверджено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося / сталася) 26.11.2021 року в КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ».
Як вбачається з зазначеного вище акту, на підставі карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання (форма 357/0), висновку епід. розслідування та висновку медичного клінічного Центру професійного здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України» від 29.12.2021 року №122/15, з урахуванням причин, обставин, матеріалів розслідування гострого професійного захворювання, яке сталося 26.11.2021 року в КНП Білгород-Дністровська ЦРЛ з завідувачкою, лікарем-рентгенологом рентгенкабінету ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , комісія дійшла висновку, що даний випадок гострого професійного захворювання підпадає під дію абз.15 (однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів (контакт з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань при лікуванні, догляді, надання медичної допомоги пацієнтам із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або робота з ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок яких виникло гостре професійне захворювання) п.52 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року №337 (далі - Порядок), визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-1/П (пов`язаний).
Однак, Наказом №22-аг від 07.06.2022 року КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» Білгород-Дністровської районної ради зазначений вище акт було скасовано та визначено вважати таким, що втратив чинність.
Відповідно до Довідки №6828/01-2 від 03.11.2021 року, виданої Білгород-Дністровським районним відокремленим підрозділом ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ», зараження ОСОБА_2 відбулося поза межами КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» Білгород-Дністровської районної ради.
Наступним було проведено повторне розслідування за результатами якого було складено Акт Н-1/НП від 03.08.2022 р. де були зазначені відомості щодо того, як саме сталося виявлення події професіонального захворювання, а саме «22.10. 2022 р., після закінчення робочого дня ОСОБА_2 мала погане самопочуття, тому пройшла дослідження методом імунохроматографічного аналізу із застосуванням швидкого тесту на антиген Covid-19». Тест виявився позитивним. А наступного дня потерпіла звернулася до сімейного лікаря. Вказані відомості виключають сам факт того, що у рентген-кабінеті захворіла іще одна людина, при чому раніше, ніж потерпіла ОСОБА_2 , цей факт, на думку позивачки, не вказано навмисно. Адже метою складання нового Акту Н-1/ НП, як зазначає позивачка, було відмовити у підтвердженні факту професійного захворювання, а внаслідок - отримання потерпілими страхової виплати.
Також позивачка зазначає, що у новому Акті відсутні покази свідків, в тому числі рентген-лаборанта рентген-кабінету ОСОБА_4 , які могли б підтвердити факт захворювання ОСОБА_2 професійним захворюванням саме на робочому місці, і саме при виконанні своїх службових обов?язків.
Відповідно до висновку спеціаліста №147/147-12 від 21.12.2021 року, виданого Медичним клінічним центром професійного здоров`я, причинно-наслідковий зв`язок між виявленим у ОСОБА_2 хворобою, що призвело до летального випадку - «Гостра респіраторна вірусна хвороба Covid-19 (U07.1) - відсутній.
Згідно Акту повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 26.11.2021 року в КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» Білгород-Дністровської районної ради, визнано, що з урахуванням причин, обставин, матеріалів розслідування гострого професійного захворювання, яке сталося 26.11.2021 року в КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» Білгород-Дністровської районної ради з завідувачкою, лікарем-рентгенологом рентгенкабінету ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , комісія дійшла висновку, що даний випадок гострого професійного захворювання не підпадає під дію абз. 15 (однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів (контакт з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань при лікуванні, догляді, надання медичної допомоги пацієнтам із випадками гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або робота з ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок яких виникло гостре професійне захворювання) п.52 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року №337 (далі - Порядок), визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-1/П (не пов`язаний).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно із статтею 171 КЗпП України, роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності регулюються постановами Кабінету Міністрів України, які регулюють деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та затверджують відповідні Порядки.
Відповідно до пункту 33 Порядку №337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом.
Відповідно до п. 6 Порядку заклад охорони здоров`я зобов`язаний невідкладно передати з використанням засобів зв`язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою згідно з додатком 1:
- підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу;
- територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного випадку (далі - робочий орган Фонду).
Пунктом 7 Порядку визначено, що заклад охорони здоров`я повинен провести необхідні дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) і визначити ступінь його сп`яніння.
Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу (пункт 9 Порядку).
Відповідно до пункту 30 Порядку розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.
Відповідно до п.33 Порядку, комісія зобов`язана:
- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);
- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;
- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;
- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.
Обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, а також обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, визначені п.п.52, 53 Порядку.
Згідно пункту 54 Порядку, контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.
Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.
Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.
Таким чином, у разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держпраці та робочі органи Фонду має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі й за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.
Згідно пункту 55 Порядку, посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.
Пунктом 58 Порядку передбачено, що протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.
За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку.
Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії).
Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.
Таким чином, за змістом наведених вище вимог Порядку, встановлення причинного зв`язку між захворюванням, на яке захворіла мати позивачки - ОСОБА_2 , та її смертю, перебуває виключно в компетенції відповідної комісії, яка призначається у встановленому порядку.
Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, суд не може перебирати на себе функції уповноваженої спеціальної комісії, встановлювати факт і робити висновки про те, чи є причиною смерті матері позивачки - ОСОБА_2 відповідне захворювання та чи пов`язане воно з виробництвом. Враховуючи, що суд не є спеціальним суб`єктом щодо встановлення факту пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку або відповідного захворювання з виробництвом, в задоволенні позовних вимог позивачки ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.
Згідно ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 1, 10-12, 60, 88, 141, 209, 212-215, 224-226 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна лікарня» Білгород-Дністровської районної ради, Третя особа Білгород-Дністровське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання незаконним та скасування повторного акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст даного рішення виготовлено та проголошено 21.09.2023 року о 15 годині 30 хвилин.
Суддя:
Суд | Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2023 |
Оприлюднено | 22.09.2023 |
Номер документу | 113611515 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Шевчук Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні