Ухвала

від 29.08.2023 по справі 362/5264/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5264/23

Провадження 2/362/2095/23

У х в а л а

"29" серпня 2023 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням (будинком), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати, що рішення суду за цією заявою є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Проте, всупереч вимогам цивільно-процесуального законодавства України, позивач не зазначає, хто дійсно є законними представниками неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Спір між сторонами виник із приводу визнання неповнолітньої особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Але в порушення вказаних норм закону позивачем не залучено до розгляду у справі у якості третіх осіб відповідний орган опіки та піклування, а також не додано до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про доцільність визнання неповнолітньої особи такою, що втратила право користування житловим приміщення, або доказів звернення позивача до органу опіки та піклування з метою отримання такого висновку.

Без залучення органу опіки та піклування та ненадання висновку органу опіки та піклування позбавляє суд можливості повно та всебічно з`ясувати всі обставини справи та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Зазначаючи про належність засвідчення копії суд вказує, що копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Додані до позовної заяви документи всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України не завірені належним чином.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко