Ухвала

від 15.09.2023 по справі 761/33670/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33670/23

Провадження № 1-кс/761/21911/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника керівника другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро, Дніпропетровської області, громадянина Держави Ізраїль, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200; ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні №72023000410000034 від 11.08.2023,-

ВСТАНОВИВ:

15.09.2023 у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 в частині визначення розміру застави з 190 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 509 960 000 гривень, до 2 189 927 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 877 765 263,20 гривень.

На обґрунтування клопотання зазначено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, у ході досудового розслідування з урахуванням встановлених у даному кримінальному провадженні обставин вчинення кримінальних правопорушень та здобутих доказів 02.09.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Крім того, 02.09.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 31.10.2023, при цьому визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 190 000 (сто дев`яносто) тисяч прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 509 960 000 грн.

У подальшому, 14.09.2023 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні таких кримінальних правопорушень, а саме: в організації підробки документів на переказ та інших засобів доступу до банківських рахунків, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200 КК України; в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; в набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені організованою групою, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

У зв`язку з виникненням після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу обставин, що вказуються на виникнення фактичних нових ризиків, з`явилася необхідність у зміні запобіжного заходу в частині збільшення застави, визначеної в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва, з 190 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 509 960 000 грн, до 2 189 927 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 877 765 263,20 грн виходячи з наступного.

Наразі існують наступні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового слідства та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, необхідно врахувати, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів.

У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, оскільки наявні у матеріалах досудового розслідування дані та докази в їх сукупності підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.09.2023, не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов`язків та не забезпечить дієвість кримінального провадження. За таких обставин, розмір застави ОСОБА_8 необхідно змінити у розмірі не менше ніж розмір завданої шкоди у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023, а саме з 509 960 000 гривень до 5 877 765 263,20 гривень. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання. Просив змінити застосований ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.09.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в частині визначення розміру застави з 190 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 509 960 000 гривень, до 2 189 927 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 877 765 263,20 гривень.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на відсутність у кримінальному процесуальному законодавстві України положень про зміну розміру застави при залишенні без змін основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У зв'язку з чим, на думку сторони захисту, підстави для розгляду клопотання та його задоволення, відсутні. При цьому сторона захисту посилалася як на відсутність доказів, що стали підставою повідомлення ОСОБА_8 про підозру, зміни раніше повідомленої підозри, так і на нікчемність доказів, що обгрунтовують ризики, зазначені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання надав пояснення про відсутність події інкримінованого йому кримінального правопорушення, та у зв'язку з цим і відсутність підстав для перебування під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що першим відділом детективів захисту економіки у сфері надання фінансових послуг БЕБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000410000034 від 11.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200 КК України.

02.09.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

02.09.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 31.10.2023, при цьому визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 190 000 (сто дев`яносто) тисяч прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 509 960 000 грн.

14.09.2023 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200; ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Статтею 200 КПК України порядок розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу не встановлений.

На підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч. 2 ст. 22 КПК України), які мають здійснюватися у формі однакових судових процедур, можна зробити висновок, що в даному випадку клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи обмежувальних заходів.

Доводи, викладені у клопотанні, та документи, надані на підтвердження цих доводів, переконливо свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 200; ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч.3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. В клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленого йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Слідчий суддя при вирішенні питання про зміну підозрюваному ОСОБА_8 міри запобіжного заходу враховує, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.09.2023 підозрюваному вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави вигляді 190 000 (сто дев`яносто тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 509 960 000 (п`ятсот дев`ять мільйонів дев`ятсот шістдесят тисяч) гривень.

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_8 вже обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативно внесеною заставою.

Прокурор стверджує, що після прийняття 02.09.2023 рішення про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу встановлено, що 07.09.2023 детективами Національного антикорупційного бюро України у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025- VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, що вказуються на виникнення фактичних нових ризиків, з`явилася необхідність у зміні запобіжного заходу в частині збільшення застави, визначеної в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва.

Слідчим суддею встановлено, що ризики, заявлені стороною обвинувачення та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Злочини, у яких підозрюється ОСОБА_8 передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі.

Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_8 має громадянство Держави Ізраїль, що надає цому право безперешкодно переміщатися за межі території України.

Вищевказані обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_8 дій, направлених на знищення, спотворення та приховання речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 існує та обумовлений тим, що на даний час органом досудового розслідування проводяться та заплановано проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

На теперішній час досудове розслідування кримінального провадження триває, у тому числі планується проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою встановлення інших осіб, що можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у їх вчиненні за попередньою змовою групою осіб, які до теперішнього часу слідством не встановлені, а тому наявний ризик незаконного впливу останнім на таких осіб.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, практики ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , характеризуючі матеріали надані прокурором, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, два з яких віднесено до категорії особливо тяжких злочинів.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя дійшов висновку про доцільність визначити підозрюваному ОСОБА_8 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі.

З урахуванням вищенаведеного слід визначити підозрюваному ОСОБА_8 заставу у розмірі 1 450 000 (один мільйон чотириста п`ятдесят тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 891 800 000 (три мільярди вісімсот дев`яносто один мільйон вісімсот тисяч) гривень, оскільки такий розмір застави, на думку слідчого судді є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність змінити раніше обраний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_8 , у вигляді тримання під вартою, з альтернативно внесеною заставою, в частині розміру застави, а саме: збільшити розмір застави у розмірі 3 891 800 000 (три мільярди вісімсот дев`яносто один мільйон вісімсот тисяч) гривень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання,- задовольнити частково.

Змінити застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 вересня 2023 відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в частині визначення розміру застави.

Визначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 1 450 000 (один мільйон чотириста п`ятдесят тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 891 800 000 (три мільярди вісімсот дев`яносто один мільйон вісімсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали складено 19.09.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1