Рішення

від 19.09.2023 по справі 147/1055/23

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1055/23

Провадження № 2-а/147/11/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г. ,

із секретарем Прокопенко В. М.,

за участю:

представника позивача адвоката Конякіна М. С.,

представника відповідача Орищака І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій незаконними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2023 року представник позивача адвокат Конякін М. С. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить:

1.Визнати дії начальника Гайсинського РТЦК та СП полковника ОСОБА_2 , щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210КУпАП та винесення постанов у справах про адміністративне правопорушення №275 та №276 без дат незаконними;

2.Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №275 без дати, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;

3.Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №276 без дати, щодо притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 03 серпня 2023 року адвокат Конякін М. С., як захисник отримав дві постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без дати за номерами №275 та №276, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Підставою для винесення постанови №275 стало те, що 10.06.2023 о 09.45 год. ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку про явку 12.06.2023 о 09.00 год. до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП для проходження медичного огляду та уточнення облікових даних, проте ОСОБА_1 , будучи ознайомлений зі змістом повістки, відмовився від її отримання, що підтверджується Актом фіксування відмови від отримання повістки за №4227 від 10.06.2023. Також в постанові зазначається, що відповідно до ст. 65 КУ на громадян України покладено обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави та відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі ЗСУ, зобов`язані прибувати за викликом районного ТЦК та СП для проходження медичного огляду, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за №331/1/1496 від 12.06.2023 та №331/1/1501 від 12.06.2023. На думку особи яка притягає ОСОБА_1 до відповідальності його дії підпадають під санкцію ст. 210 КУпАП та накладає на нього штраф у розмірі 850 грн. Підставою для винесення постанови №276 стало те, що 22.06.2023 о 09.05 год. ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку про явку 23.06.2023 о 09.00 год. до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП для проходження медичного огляду та уточнення облікових даних, проте ОСОБА_1 , будучи ознайомлений зі змістом повістки, відмовився від її отримання, що підтверджується Актом фіксування відмови від отримання повістки за №4626 від 22.06.2023. Також в постанові зазначається, що відповідно до ст. 65 КУ на громадян України покладено обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави та відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі ЗСУ, зобов`язані прибувати за викликом районного ТЦК та СП для проходження медичного огляду, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за №331/1/1522 від 23.06.2023 та №331/1/1524 від 23.06.2023. На думку особи яка притягає ОСОБА_1 до відповідальності його дії підпадають під санкцію ст. 210 КУпАП та накладає на нього штраф у розмірі 850 грн. Висновок начальника Гайсинського РТЦК та СП полковником ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 було вчинене дане правопорушення є хибним, адже при розгляді справи про адміністративне правопорушення, начальник Гайсинського РТЦК та СП не дотримався встановленого порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. По-перше, нормами чинного КУпАП, а саме ч. 2 ст. 36 унормовано, що, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Матеріали щодо позивача складені відносно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягали об`єднанню в одне провадження. Посадова особа, яка розглядала матеріали про адміністративне правопорушення не об`єднала дані провадження, що призвело до подвійного штрафу, за різними постановами. По-друге, зі змісту спірних постанов, випливає, що з них неможливо знайти обставини що підлягають кваліфікації за ст. 210 КУпАП, адже в постановах йде мова про дві різні події одна це відмова від отримання повістки, а друга нез`явлення до ТЦК та СП за повісткою. Якщо особа не отримала повістку, то вона належним чином не була повідомлена про обов`язок з`явитися до ТЦК та СП. Таким чином, якщо в порушення ставиться саме неявка за викликом ТЦК та СП, під час особливого періоду, а повістка вручена свідчить про призов, тому спочатку передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.210-1 КУпАП. В зв`язку з цим для особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності не зрозуміла суть обвинувачення, що має бути поза розумним сумнівом. По-третє, посадова особа, яка притягує ОСОБА_1 до відповідальності не зазначає в постанові ніяких доказів вчинення правопорушення окрім Акту фіксування відмови від повістки та Акту фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці. На інші докази не посилається, зокрема на протоколи, хоча протоколи були складені в присутності захисника, але не вручені їхні копії. Також ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень в силу ст. 63 Конституції України при складенні протоколу, але на ці докази начальник Гайсинського РТЦК та СП не посилається, що призвело до неповноти розгляду даних справ. ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справ про адміністративне правопорушення і вказані справи розглянуті без участі позивача, що підтверджується фактом відсутності підпису про вручення йому постанов. Про наявність даних постанов ОСОБА_1 стало відомо від свого захисника, який отримав їх наручно 03.08.2023. З оскаржуваних постанов не вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до вимог чинного законодавства, було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавлено останнього прав, гарантованих Конституцією України та ст. 268 КУпАП. Розгляд справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП було проведено у його відсутність, що не тільки грубо суперечить вимогам чинного законодавства, але й позбавило позивача можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП в т. ч. право на захист. При прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного правопорушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Таким чином, будь-яких доказів того, що позивача належним чином було оповіщено про час та дату прибуття до Гайсинського РТЦК та СП про розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять і таких доказів відповідач суду не зможе надати, адже їх не існує, що повністю виключає вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.210 КУпАП. Відповідач не викликаючи позивача передчасно, без належних правових підстав, розпочав процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого постанови, які оскаржуються позивачем, винесенні з порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та за будь-яких доказів вини особи.

Позивач вважає що дії відповідача по винесенню постанов незаконними, оскаржувані постанови такими, що підлягають скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідач скористався правом регламентованим ст. 162 КАС України та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вимоги позивача безпідставні та не підлягають задоволенню. Зокрема, відповідач стверджує, що доводи позивача про накладення подвійного стягнення не є коректними, оскільки згідно з ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо, крім того загальна суму накладених стягнень за постановою №275 та постановою №276, складає 1700,00 грн., що не перевищує максимальної суми стягнення передбаченої санкцією ч. 2 ст. 210 КУпАП, яка встановлена в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Також на позивача було накладено стягнення за скоєння двох правопорушень за однією статтею КУпАП в межах санкції ч. 2 ст. 210 КУпАП, а ст. 210 КУпАП не передбачає застосування будь-яких додаткових стягнень. Твердження про відсутність обставин, що підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 210 КУпАП є неправильним, оскільки позивач був повністю обізнаним про необхідність виконати свій закріплений законодавством обов`язок, а саме прибути за викликом уповноваженої на те посадової особи начальника Гайсинського РТЦК та СП, оскільки позивач має зареєстроване місце проживання в Гайсинському районі, перебуває на військовому обліку в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 то вимога начальника щодо прибуття позивача є цілком законною. При цьому, позивач відмовившись від отримання повісток не був позбавлений можливості та обов`язку прибути до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП для проходження медичного огляду та уточнення облікових даних, більше того дії позивача є свідомим уникненням проходження медичного огляду шляхом відмови від отримання повістки з метою подальшого ухилення від призову на військову службу по мобілізації та небажанням виконувати свій конституційний обов`язок Згідно з Актами фіксування відмови від отримання повісток за №4227 від 10.06.2023 та №4626 від 22.06.2023, складеними посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу було роз`яснено зміст повісток та проінформовано про необхідність прибути в зазначені в повістках дати та про передбачену відповідальність згідно з КУпАП. Тобто, позивач як військовозобов`язаний не виконав встановлений законодавством обов`язок, та не з`явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду і уточнення облікових даних, що кваліфікується як адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП. Твердження позивача про невручення йому копій складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення спростовуються фактом наявності підписів позивача в графі про вручення другого примірника протоколу. Протоколи про адміністративне правопорушення, складені відносно позивача мають вказане час, дату та місце розгляду справи, а саме для протоколу за №5250 від 18.07.2023 це 14.30 год. 01.08.2023 в приміщенні Гайсинського РТЦК та СП, каб. 6 розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ; а для протоколу №5247 від 18.07.2023 це 15.00 год. 01.08.2023 в в приміщенні Гайсинського РТЦК та СП, каб. 6 розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ; та вказує на те, що позивач при ознайомленні зі складеними щодо нього протоколами про адміністративне правопорушення був обізнаний про час, дату та місце розгляду справи. Також позивачем не було виявлено незгоди з розглядом справ про адміністративне правопорушення за його відсутності. За вказаних обставин, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Конякін М. С., позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Окрім того, представником позивача було зазначено, що акт відмови від отримання повісток складено виключно за участі працівників другого відділу Гайсинського РТЦК та СП та працівників поліції, що неприпустимо, оскільки це зацікавлені особи. Натомість сторонніх свідків не було залучено. Наведені обставини ставлять під сумнів правомірність таких актів, і як наслідок щодо неналежності таких доказів. Також зазначив, що на момент ознайомлення з протоколами про адміністративні правопорушення графа в якій миститься інформація про час, дату та місце розгляду справи не була заповнена, і навпроти неї відсутній підпис ОСОБА_3 , що може свідчити про те, що такі записи в протоколах додано пізніше, аніж їх бачив позивач. При цьому наголосив, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справ про адміністративні правопорушення, що також свідчить про порушення процедури розгляду, визначеною законодавством, в тому числі із забезпеченням особі права на захист. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Орищак І. О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав наведених у відзиві, просив у його задоволенні відмовити. Зазначив, що відповідачем при винесенні оскаржених постанов не порушено процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, а позивач відмовився в участі у розгляді справ, хоча на момент складення протоколів час, дата та місце розгляду адміністративних матеріалів була заповнена. Стосовно доводів позивача щодо відсутності дат спірних постанов зазначив, що вони збігаються з датою реєстрації, а саме справи відносно позивача розглянуто 01.08.2023.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, згідно з постановою за справою про адміністративне правопорушення №275 від 01.08.2023, винесеної начальником Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 , судом встановлено, що до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн. у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст.210 КУпАП. Так, 10.06.2023 о 09.45 год. ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку про явку 12.06.2023 о 09.00 год. до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП для проходження медичного огляду та уточнення облікових даних, проте ОСОБА_1 , будучи ознайомлений зі змістом повістки, відмовився від її отримання, що підтверджується Актом фіксування відмови від отримання повістки за №4227 від 10.06.2023. Відповідно до ст. 65 КУ на громадян України покладено обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави та відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі ЗСУ, зобов`язані прибувати за викликом районного ТЦК та СП для проходження медичного огляду, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за №331/1/1496 від 12.06.2023 та №331/1/1501 від 12.06.2023. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно з ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період тому громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП (а.с. 9-10).

Згідно з постановою за справою про адміністративне правопорушення №276 від 01.08.2023, винесеної начальником Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 , судом встановлено, що до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн. у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст.210 КУпАП. Підставою для ухвалення постанови №276 стало те, що 22.06.2023 о 09.05 год. ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку про явку 23.06.2023 о 09.00 год. до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП для проходження медичного огляду та уточнення облікових даних, проте ОСОБА_1 , будучи ознайомлений зі змістом повістки, відмовився від її отримання, що підтверджується Актом фіксування відмови від отримання повістки за №4626 від 22.06.2023. Також в постанові зазначається, що відповідно до ст. 65 КУ на громадян України покладено обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави та відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі ЗСУ, зобов`язані прибувати за викликом районного ТЦК та СП для проходження медичного огляду, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за №331/1/1522 від 23.06.2023 та №331/1/1524 від 23.06.2023.

За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно з ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період тому громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП (а.с. 11-12).

Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність 12.06.2023 та 23.06.2023 прибути до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП для проходження медичного огляду та уточнення облікових даних, що підтверджується копіями розписок №15183 та Актами фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного від отримання повістки для проходження медичного огляду від 10.06.2023 (вх. №4227) та від 22.06.2023 (вх. №4626) (а.с.48-49, 58-59). Разом з тим, заслуговують на увагу доводи представника про те, що до складання акту були залучені виключно працівники другого відділу Гайсинського РТЦК та СП та працівники поліції, які є зацікавленими особами і не можуть бути свідками. Власне такі доводи представника позивача суд вважає обґрунтованими, адже повістка має бути вручена особисто або уповноваженими особами, повинен бути складений акт про відмову від отримання повістки із підписами уповноважених осіб та свідків.

Водночас суд звертає увагу на ту обставину, що складені акти відмови від отримання повісток, згідно зі змісту актів було прочитано вголос ОСОБА_1 , стороною позивача доказів в спростування протилежного не надано.

Згідно з копіями рапортів начальника відділення рекрутингу та комплектування другого відділу Гайсинського РТЦК та СП майора Ю. Свіріпи від 18.07. 2023 (вх. №5248 (а.с. 54) та від 18.07.2023 (вх. №5245) (а.с. 64) громадянин ОСОБА_1 не прибув за викликом, що зафіксовано Актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вх. №331/1/1496 від 12,06.2023 №331/1/1501 від 12.06.2023, №331/1/1522 від 23.06.2023 та №331/1/1524 від 23.06.2023 (а.с. 50-53, 60-63)

З матеріалів справи також встановлено, що 18.07.2023 ОСОБА_1 було доставлено до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП, де стрільцем помічником гранатометника роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_4 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом №258 від 24.04.2023, було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за вхідним №5250 від 18.07.2023. Згідно зі змісту протоколу ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022. В протоколі зазначено, зокрема, дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме о 14 год. 30 хв. 01.08.2023 в приміщення Гайсинського РТЦК та СП, каб. 6 розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 ознайомлений з протоколом не заперечував проти розгляду справи за його відсутності, також ним було отримано другий примірник протоколу про, що свідчать підписи у відповідній графі (а.с. 57).

Також, 18.07.2023 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за вхідним №5247 від 18.07.2023. Згідно зі змісту протоколу ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022. В протоколі зазначено, зокрема, дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме о 15 год. 00 хв. 01.08.2023 в приміщення Гайсинського РТЦК та СП, каб. 6 розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 ознайомлений з протоколом не заперечував проти розгляду справи за його відсутності, також ним було отримано другий примірник протоколу про, що свідчать підписи у відповідній графі (а.с. 65-66).

Згідно наданих пояснень за вх. №5246 від 18.07.2023 та №5249 від 18.07.2023 ОСОБА_1 відмовився від дачі показів відповідно до ст. 63 Конституції України. Пояснення написані власноруч, у присутності захисника Конякіна М. С. (а.с. 55-56).

03.08.2023 захисником ОСОБА_1 адвокатом Конякіним М. С. отримано копії спірних постанов №275 та №276, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, що не заперечується жодною із сторін.

Вказані постанови складені у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що також не спростовується сторонами.

Згідноз ст.5 ч.1 КАСУкожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. 2 ст.286КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Зокрема, суд враховує, що оскаржувані постанови винесені відповідачем у відсутність ОСОБА_1 та була отримані захисником адвокатом Конякіним М.С. 03.08.2023, позов подано 11.08.2023, тобто в строк передбачений ч. 2 ст. 286 КУпАП.

Згідно зі ст.55Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно дост. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Приписами ст. 210 КУпАП унормовано, що порушення призовниками,військовозобов`язаними,резервістами правилвійськового обліку- тягнеза собоюнакладення штрафувід тридцятидо п`ятдесятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першоюцієї статті,за якеособу вжебуло підданоадміністративному стягненню,а такожвчинення такогопорушення вособливий період- тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненого в особливий період.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу(ч. 2ст. 251 КУпАП).

Згідно зіст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 77 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

За приписами частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Приписами ст. 278 КУпАП унормовано, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно доч. ч. 1,2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, вказаним вимогам Кодексу Українипро адміністративніправопорушення спірні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в повній мірі не відповідають.

Відповідачем порушена процедура розгляду адміністративного матеріалу, зокрема, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 268 КУпАП. Відповідач обмежився лише формальним складанням постанов №275 та №276.

Доводи позивача є обґрунтованими в частині порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, та такими, що знайшли своє часткове підтвердження в ході судового розгляду.

Власне,положеннями ст.36КУпАП унормовано,що привчиненні однієюособою двохабо більшеадміністративних правопорушеньадміністративне стягненнянакладається закожне правопорушенняокремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Аналіз наведеної норми дає право дійти висновку, що у випадках, коли одночасно розглядаються справи про вчинення кількох проступків однією і тією самого особою, вирішується питання про поглинання чи приєднання адміністративних стягнень. У ч. 1 вказаної статті визначено, що в разі вчинення двох або більше адміністративних правопорушень стягнення накладається за кожен проступок окремо. Такий порядок застосування стягнень обумовлений тим, що справи про адміністративні правопорушення щодо однієї і тієї самої особи вирішують частіше за все різні посадові особи в межах своєї підвідомчості. Ситуація змінюється, якщо справи про кілька адміністративних проступків розглядає одна посадова особа. В таких випадках накладається одне основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з вчинених.

А тому враховуючи те, що матеріали щодо ОСОБА_1 на підставі протоколів про адміністративне правопорушення за вхідним №5247 від 18.07.2023 та за вхідним №5250 від 18.07.2023 складені відносно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд Гайсинського РТЦК та СП, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягали об`єднанню в одне провадження та накладенню одного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з вчинених. Оскільки правопорушення, що ставляться у вину позивачу кваліфіковано за ч. 2 ст. 210 КУпАП, та відповідно стягнення мало б бути накладене в межах санкції ч. 2 ст. 210 КУпАП з урахуванням особи винного та обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність. Однак, начальником Гайсинського РТЦК та СП справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.210 КУпАП та за ч. 2 ст. 210 КУпАП було розглянуто окремо та винесено дві окремі постанови за №275 та №276, що не відповідає вимогам КУпАП.

Доводи відповідача з цього приводу наведені у відзиві судом оцінюються критично, адже вони не ґрунтуються на вимогах закону, а саме ч. 2 ст. 36 КУпАП, в той час, як приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 7 КУпАП унормовано, що провадження всправах проадміністративні правопорушенняздійснюється наоснові суворогододержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Варто зазначити і те, що у спірних постановах не зазначені докази на підставі яких вони постановлені, в тому числі і на протоколи про адміністративні правопорушення, і на пояснення ОСОБА_1 в яких він відмовився від давання показань відповідно до ст. 63 Конституції України.

Підлягає врахуванню, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів та пояснень, захист.

Оскільки ОСОБА_3 не прибув на розгляд справи 01.08.2023, проте розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст.210КУпАП відбувся за його відсутності, з метою недопущення порушенню прав позивача на розгляд справи в його присутності, право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, уповноважена особа, яка постановила спірні постанови мала б переконатися про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справ відповідачем, однак зі змісту оскаржених постанов про таке повідомлення ОСОБА_1 не зазначено.

Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення від 18.07.2023, які складені у присутності представника адвоката Конякіна М. С., судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав зазначені протоколи без зауважень і був ознайомлений з часом, датою та місцем їх розгляду, а саме 14.30 год. Та 15.00 год. 01.08.2023 в кабінеті 6 приміщення Гайсинського РТЦК та СП , що знаходиться в АДРЕСА_1 . Однак, представник позивача - адвокат Конякін М. С. звернув увагу суду на ту обставину, що на момент ознайомлення зі змістом протоколу графа про час, дату та місце розгляду справи не була заповнена, оскільки інші відомості в протокол вказані шляхом технічного друку, в той час, як дата і час зазначені чорнильною ручкою, що на думку представника свідчить про заповнення дати і часу пізніше. В судовому засіданні представник відповідача стверджував про те, що графа з датою часом та місцем розгляду справ про адміністративні правопорушення були заповнені на момент ознайомлення з протоколами позивача та його представника. Окрім того зазначив, що в графі «заяви клопотання», зазначено клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 (зворот а.с. 57 та а.с. 66). Представник відповідача зазначає, що позивач відмовився від участі під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. Матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_1 інформації про дату, час та місце розгляду протоколів про адміністративні правопорушення відносно нього. Враховуючи наведене, в суду відсутня об`єктивна можливість встановити чи дійсно на день ознайомлення позивача про дату, час та місце розгляду адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 в протоколах були заповнені відповідні дані, натомість рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак ознайомившись зі змістом протоколів, суд погоджується з доводами відповідача про те, що підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколів спростовуються доводи позивача про те, що примірник протоколів не вручався позивачу.

Одночасно заслуговують на увагу доводи позивача про те, що в спірних постановах йде мова про дві різні події одна це відмова від отримання повістки (такі дії підпадають під кваліфікацію за ст. 210 КУпАП, а саме порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), а друга нез`явлення до ТЦК та СП за повісткою (такі дії підпадають під кваліфікацію ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію). У зв`язку з цим обгрунтовані є доводи позивача про те, що для особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності не зрозуміла суть обвинувачення, що має бути поза розумним сумнівом.

Стосовно доводів позивача про те, що оскаржувані постанови не містять дату розгляду справ, а дата реєстрації це не є датою розгляду справ, суд зазначає те, що за приписами ст. 83 КУпАП в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності має бути зазначена дату розгляду справи, натомість щодо реєстрації постанови відповідно до внутрішньї документації уповноваженого органу (посадової особи) у вимогаг зазначеної статті не йдеться.

Наведені вище обставини у своїй сукупності дають право для висновку, що постанови за справою про адміністративне правопорушення за №275 та №276 є неправомірними, прийнятими не в спосіб, який передбачений нормамиКУпАП, оскільки має місце порушення норм процесуального права при винесені оскаржуваних постанов.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ст.39ЗУ "Провійськовий обов`язокі військовуслужбу" призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Закон України"Промобілізаційну підготовкута мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно зі ст. 235 КУпАП, адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою КМУвід 28.07.2010№ 673«Про затвердженняпереліку поважнихпричин неприбуттячи несвоєчасногоприбуття військовозобов`язаногодо військовогокомісаріату дляпризову назбори» поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).

Таким чином, повістка являється лише засобом оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для медичного огляду чи уточнення даних. При цьому обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не повісткою, а Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

В силу положеньст.73ч.1КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ст.75ч.1 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, аст.76ч.ч.1,2КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності дій позивача по відмові від отримання повістки, як і відсутні докази на підтвердження наявності поважних причин неприбуття ОСОБА_1 за викликом до Тростянецького РТЦК та СП 12.06.2023 та 23.06.2023. Тобто встановлені обставини під час розгляду справи не дають можливості стверджувати, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, який йому ставиться у провину.

Під час винесення спірних постанов та під час розгляду справ відповідачем були грубо порушені права позивача (право особи знати про дату,час тамісце розглядусправи проадміністративне правопорушення,та в чому її звинувачують як складова частина конституційного права особи, яка притягується до відповідальності).

Разом з тим суть судового контролю під час розгляду даної справи полягає в тому, щоб оцінити підставу винесення спірної постанови саме на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення. Суд не повинен перебирати на себе не владні функції і фактично здійснювати замість компетентного органу (посадової особи) розслідування або ж дослідження доказів, які не були зібрані та не могли бути враховані ним до моменту винесення постанов.

Наведене вище не дає можливості, скасувавши постанови, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.

Статтею 62Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому суд дійшов висновку, оскільки при винесенні спірних постанов начальником Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником Стоколосом С. Л. від 01.08.2023 № 275 та №276 неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, вони ґрунтуються на припущеннях і в порушення прав позивача, чим порушено норми процесуального права, тому є протиправними та відповідно підлягають скасуванню.

Водночас, підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, як просить позивач, суд не знаходить і вважає, що виявлені судом порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача можуть бути усунені під час нового розгляду справи відповідачем, у зв`язку з чим справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.210-1КУпАП стосовно позивача ОСОБА_1 варто направити на новий розгляд до уповноваженої посадової особи Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Вимоги позивача про визнання дій начальника Гайсинського РТЦК та СП полковника ОСОБА_2 , щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210КУпАП та винесення постанов у справах про адміністративне правопорушення №275 та №276 без дат незаконними не узгоджуються з вимогами ч. 3 ст. 286 КУпАП, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, з урахуванням часткового задоволення позову, на користь позивача варто стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

На підставі викладеного, кручусь ст.ст.9,77,90,139,242-246,286 КАС України, статтями247,268,279,280,293 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій незаконними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Постанову №275 (№3257 від 01.08.2023), винесену начальником Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ч.2 ст.210КУпАП скасувати, і надіслати справу на новий розгляд до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Постанову №276 (№3256 від 01.08.2023), винесену начальником Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ч.2 ст.210КУпАП скасувати, і надіслати справу на новий розгляд до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Гайсинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, код ЄДРПОУ - 09804763, адреса місцезнаходження: вул. Паркова, буд. 73, м. Гайсин, Вінницька область, 23700.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2023 року.

Суддя О. Г. Борейко