Постанова

від 07.09.2023 по справі 910/3458/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. Справа№ 910/3458/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Г.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 07.09.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 (повний текст підписано 22.02.2023)

у справі № 910/3458/22 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОР-БІЛДІНГ"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАЛКОН ФІНАНС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС"

про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України №3324/5 від 20.09.2021 р. "Про задоволення скарги"

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, скаржник, Міністерство) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3324/5 від 20.09.2021 "Про задоволення скарги".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає наказ прийнятим всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, норм іншого законодавства України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/3458/22 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України, №3324/5 від 20.09.2021 "Про задоволення скарги".

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що станом на час розгляду Міністерством юстиції України скарги, була наявна інформація про передачу прав на нерухоме майно іншій особі, тому, під час прийняття рішення за результатами розгляду скарги відповідач повинен був врахувати наявність вказаної інформації, яка стосувалася спірного майна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 по справі № 910/3458/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що скаржником був дотриманий порядок розгляду скарги, оголошення про розгляд скарги було розміщене 10.09.2021, також заінтересованих осіб було повідомлено у додатковий спосіб.

Також скаржник зазначає, що оскаржуване рішення держреєстратором прийняте з порушеннями: пп. 1,2 ч.3 ст. 10 , ч.1 ст. 23 Закону та пунктів 14, 40, 61 Порядку № 1127.

Скаржник звертає увагу, що станом на 20.09.2021 до ЄДРПОУ не вносились зміни до відомостей про внесення до статутного капіталу ТОВ "БП ДОР-БІЛДІНГ» майнового комплексу за актом від 13.09.2021.

Клопотання учасників апеляційного провадження

26.04.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.06.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.07.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

03.08.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та клопотання учасників апеляційного провадження

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/3458/22 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 витребувано справу № 910/3458/22 у Господарського суду міста Києва, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги.

29.03.2023 справа № 910/3458/22 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/3458/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 задоволено клопотання Міністерства юстиції України про відкладення розгляду справи № 910/3458/22 на іншу дату. Відкладено розгляд справи № 910/3458/22 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 на 08.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату. Відкладено розгляд справи № 910/3458/22 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 на 20.07.2023.

У зв`язку із перебуванням суддів Суліма В.В. та Алданової С.О. у відпустці та, враховуючи приписи ст. 32 ГПК України щодо сталості складу суду, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 03.08.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 задоволено клопотання Міністерства юстиції України про відкладення розгляду справи на іншу дату. Відкладено розгляд справи № 910/3458/22 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 на 07.09.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Учасники апеляційного провадження у судове засідання 07.09.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлялися належним чином.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників учасників апеляційного провадження не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Щодо клопотання скаржника про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається зі змісту вищевказаного клопотання, в обґрунтування поважності причин неявки представника скаржника в судове засідання, останній зазначає про великий обсяг справ у яких головні та провідні спеціалісти Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) беруть участь і діють від імені Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України і Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у зв`язку із чим скаржник з об`єктивних причин не може забезпечити явку особи, яка діятиме від його імені у справі № 910/3458/22.

Проте, колегія суддів зазначає, що участь представника/ів скаржника в інших справах не може бути вагомою підставою для відкладення розгляду справи, зважаючи на те, що колегією суддів вже неодноразово задовольнялись клопотання скаржника про відкладення розгляду справи №910/3458/22 з тих чи інших підстав.

Судова колегія зазначає, що вирішуючи питання про необхідність відкладення розгляду справи №910/3458/22, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно вставлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 22.03.2021 між ОСОБА_1 (далі - продавець) та INDUSTRIES LLC, Грузія (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС», відповідно до якого продавець передає у власність покупцю за плату частку в статутному капіталі ТОВ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС»(ідентифікаційний код 41989165) у розмірі 100% статутного капіталу, що складає 10 000 000,00 грн., а покупець зобов`язався сплатити за неї на користь продавця 14 000 000,00 гривень (ціна продажу) протягом 7 днів, з моменту підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі.

22.03.2021 між ТОВ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС» (далі - іпотекодавець) та ОСОБА_1 (далі - іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. в реєстрі за №311 від 22.03.2021, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про іпотеку: 41110906 від 22.03.2021.

Згідно п.п. 1.1 -1.3. іпотечного договору, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку об`єкт нерухомого майна - комплекс майновий за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279033665247, для виконання зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС» від 22.03.2021, укладеного між ОСОБА_1 та IVERIA INDUSTRIES LLC, за умовами якого іпотекодавець зобов`язаний до 01.04.2021 сплатити іпотекодержателю плату за продаж частки в сумі 14 000 000,00 грн.

Пунктом 4.8. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право набути у власність предмет іпотеки на наступний день після спливу строку усунення порушень основного зобов`язання в письмовій вимозі, надісланій іпотекодавцю згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку» і якщо в цей строк вказані порушення не будуть усунені іпотекодавцем або письмова вимога буде залишена іпотекодавцем без задоволення.

Як стверджує позивач у позовній заяві, IVERIA INDUSTRIES LLC (Грузія) не виконало свої зобов`язання за договором купівлі-продажу від 22.03.2021 по сплаті грошових коштів до 01.04.2021, і позивач звернулась до державного реєстратора Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича для вчинення реєстраційної дії з реєстрації переходу права власності до іпотекодержателя ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки у позасудовому порядку шляхом звернення стягнення на майно, надавши пакет документів відповідно до діючого законодавства України.

28.05.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишиним Віктором Степановичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 58416844 від 28.05.2021 про реєстраціцю права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - комплекс майновий, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279033665247.

На підставі вищевказаного рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності за № 42200428 від 26.05.2021 за ОСОБА_1 .

Підстава для державної реєстрації: вимога про усунення порушення, серія та номер: б/н, виданий 12.04.2021, видавник: ОСОБА_1 ; поштове повідомлення, серія та номер: 0101910085620, виданий 15.04.2021 р., видавник: укрпошта; опис, серія та номер: 0101910085620, виданий 13.04.2021, видавник: укрпошта; договір іпотеки, серія та номер: 311, виданий 22.03.2021р., видавник: приватний нотаріус Незнайко Є.В.

09.07.2021 ТОВ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС» звернулось до Міністерства юстиції України із скаргою на реєстраційні дії, проведені щодо майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279033665247 за ОСОБА_1 державним реєстратором Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федишиним Віктором Степановичем. В обґрунтування скарги скаржник послався на те, що ні він, як майновий поручитель, ні боржник не отримували письмову вимоги іпотекодержателя ОСОБА_1 у порядку ст. 35 Закону про іпотеку.

За результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України прийнятий наказ № 3324/5 від 20.09.2021 «Про задоволення скарги», відповідно до якого вирішено:

1.Скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС» від 09.07.2021 задовольнити в повному обсязі.

2.Скасувати рішення від 28.05.2021 № 58416844, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федишиним Віктором Степановичем.

3.Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федишину Віктору Степановичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

4.Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5.Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Інформаційні системи».

Вказаний наказ прийнятий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України (далі також - Колегія) від 14.09.2021 за результатами розгляду скарги ТОВ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС» від 09.07.2021.

Позивач звернулась з даним позовом до суду про визнання протиправним та скасування наказу №3324/5, у зв`язку з тим, що вважає наказ прийнятий всупереч вимогам п. 2 ч.8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, норм іншого законодавства України. Крім того, позивачка посилається на ту обставину, що на час прийняття оскаржуваного наказу № 3324/5 за спірним об`єктом нерухоме майно було зареєстроване за іншою особою - ТОВ «БП ДОР-БІЛДІНГ» і ця інформація була доведена до відома Колегії Міністерства юстиції України.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч.3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Частиною 9 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 9 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, (надалі - Порядок 1128), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту.

Пунктом 2 Порядку 1128 (у редакції чинній станом на час розгляду скарги) встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 8 Порядку 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9 Порядку 1128).

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги) (пункт 10 Порядку 1128).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду (пункт 11 Порядку 1128).

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (п.13 Порядку 1128).

За результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п.14 Порядку 1128).

Рішення, дії або бездіяльність суб`єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (п.19 Порядку).

Відповідно до ч.8 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи розгляд скарги Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, територіальних органів Міністерства юстиції відбувся 14.09.2021, а рішення Міністерства юстиції України, у формі наказу про задоволення скарги прийнято 20.09.2021.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, що 14.09.2021 до моменту прийняття рішення про задоволення скарги представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Я.С.Серпутько звернувся до Міністерства юстиції України з клопотання про відкладення розгляду скарги, а також надав письмові пояснення по суті скарги ТОВ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС» від 09.07.2021, в яких повідомив, що 28.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ФАЛКОН ФІНАНС» укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яловою Н.О. та внесений до реєстру за номером 3750, а 13.09.2021 ОСОБА_1 передала нерухоме майно до статутного капіталу ТОВ «БП ДОР-БІЛДІНГ» за актом приймання - передачі від 13.09.2021.

Відповідні документи щодо передачі прав на нерухоме майно іншій особі представник позивача разом із поясненням по суті скарги надав на адресу Міністерства юстиції України 14.09.2021 в засідання Колегії.

Вказаний факт підтверджується наявністю клопотання та пояснення в матеріалах скарги, наданих відповідачем суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведені вище обставини, слід дійти висновку, що станом на час розгляду Міністерством юстиції України скарги була наявна інформація про передачу прав на нерухоме майно іншій особі, тому, під час прийняття рішення за результатами розгляду скарги відповідач повинен був врахувати наявність вказаної інформації, яка стосувалася спірного майна.

Також, вищевикладене підтверджує і ТОВ «ВЕРІТАС ЕНД ІНВІКТУС», скаргу якого було задоволено відповідачем оспорюваним наказом, зокрема, у відзиві на позовну заяву поданому до суду першої інстанції третя особа вказує, що при подачі скарги ним було навмисно приховані обставини, про які зазначає позивач у позовній заяві.

Водночас, відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо того, що станом на 20.09.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських форсувань не вносились зміни до відомостей про юридичну особу, щодо ТОВ «БУДІВЕЛЬНЕ ШДПРИЄМСТВО «ДОР-БІДІНГ», які б підтверджували збільшення статутного капіталу зазначеного товариства, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних ость-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Ч.8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч.5 ст.37;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

Інформація, щодо державної реєстрації цього права міститься в Державному реєстрі речових прав, а не в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських форсувань.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного Наказу від 20.09.2021 відбулась державна реєстрація права власності на нерухоме майно за іншою особою, ніж зазначена в рішенні, що оскаржується.

Зазначене підтверджується актом приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «БПІ ДОР-БІЛДІНГ» від 13.09.2021 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.09.2021, що наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на вищевказані обставини, Міністерство юстиції України було зобов`язане на підставі п.2 ч.8 ст.37 Закону України відмовити у задоволенні скарги, проте в порушення вимог ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прийняло оскаржуваний наказ.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №810/328/18.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/3458/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/3458/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/3458/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Міністерством юстиції України.

4. Матеріали справи №910/3458/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 18.09.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

В.В. Сулім