Постанова

від 13.09.2023 по справі 910/16501/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. Справа№ 910/16501/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Слободяник І.П.;

від відповідача: не з`явились;

від третіх осіб: 1) не з`явились;

2) не з`явились;

3) не з`явились;

4) не з`явились;

5) не з`явились,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 року (повний текст складено 20.07.2022)

у справі № 910/16501/21 (суддя - Турчин С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_3 ,

2) ОСОБА_4 ,

3) Компанія Аселон Інвестмент Лімітед,

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації»,

5) ОСОБА_5 ,

про витребування частки в статутному капіталі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про витребування у добросовісного набувача ОСОБА_2 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» у розмірі 6,87% статутного капіталу, який становить 293 732,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/16501/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме: витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_2 та передати у власність ОСОБА_1 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» у розмірі 6,87% статутного капіталу зазначеного Товариства, розмір якого на дату звернення до суду становить 293 732 грн. в натурі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 року у справі № 910/16501/21 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/16501/21 змінено, шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції постанови. В решті апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/16501/21 без змін. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу призначено до розгляду на 07.03.2023.

17.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» надійшла заява про долучення доказів, що підтверджуються розмір понесених ТОВ «Український науковий інститут сертифікації» судових витрат.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 20.02.2023 для розгляду заяви визначено колегію суддів у складі головуючого - Сулім В.В., суддів: Буравльов С.І., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 відкладено розгляд заяви до 05.04.2023.

03.04.2023 справу № 910/16501/21 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарького суду міста Києва від 06.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023.

12.07.2023 справа № 910/16501/21 повернулася до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 розгляд заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу призначено на 13.09.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2023 просив зменшити розмір судових витрат до 5 000, 00 грн.

Представник відповідача та представники третіх осіб у судове засідання 13.09.2023 не з`явилися. Про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 року.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду заяви за відсутності представників відповідача та представників третіх осіб.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, в обґрунтування своєї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» посилається на те, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесла третя особа 4 на стадії апеляційного розгляду справи становить 110 000, 00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заперечуючи проти задоволення заяви про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу ОСОБА_1 зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» порушено положення статті 124 ГПК України, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу не наведено розрахунок витрат, які він очікував понести; не надано жодного доказу щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості та не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; не надано доказів обгрунтованості збільшення витрат на правничу допомогу з 50 000 грн до 110 000 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» заявило до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі, який не відповідає ч. 4 ст. 12 ГПК України, оскільки: справа, що розглядається не є складною час витрачений адвокатом на виконання робіт із супроводу справи в Північному апеляційному господарському суді складався з відзиву на апеляційну скаргу, який на 80-90% копіює документи подані ТОВ «Український науковий інститут сертифікації» під час розгляду справи в суді першої інстанції та участі у декількох судових засіданнях

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6305, копію договору № 19/10/2022 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 19.10.2022, копію додаткової угоди № 1 до договору № 19/10/2022 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 19.10.2022, копію додаткової угоди № 2 до договору № 19/10/2022 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 15.02.2023, копію акту наданих послуг № 2 до договору № 19/10/2022 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 15.02.2023,копію рахунку на оплату № 2 від 15.02.2023 на суму 110 000, 00 грн, копію платіжного доручення № 64 від 15.02.2023.

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди № 1 до договору № 19/10/2022 сторони узгодили, що предмет договору, визначений п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору, включає супроводження інтересів клієнта у судовій справі № 910/16501/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування у добросовічного набувача ОСОБА_2 та передачу у власність ОСОБА_1 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» у розмірі 6,87 відсотків статутного капіталу зазначеного товариства, який становить 293 732 грн.

Сторони узгодили, що предмет договору, визначений в п. 1 даної угоди буде включати послуги з надання усних та письмових правових консультацій, роз`яснень, пропозицій, юридичних висновків з питань застосування законодавства України, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в судах, виконання всіх процесуальних дій, які належать виконати клієнту як учаснику справи (п. 2 додаткової угоди №1 до договору № 19/10/2022).

Згідно із п. 3.1 додаткової угоди № 1 до договору № 19/10/2022 винагорода за супровід справи при розгляді по суті складатиме (з розрахунку за одну справу):

- в суді першої інстанції - 70 000, 00 грн;

- в суді апеляційної інстанції - 50 000, 00 грн;

- в суді касаційної інстанції - 50 000, 00 грн.

Натомість, відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 до договору № 19/10/2022 враховуючи прийняття судом апеляційної інстанції рішень у судових справах № 910/16455/21 та № 910/16501/21 на користь клієнта та з урахуванням його правової позиції, підготовленої виконавцем, сторони дійшли згоди переглянути розмір винагороди виконавця, встановленої додатковою угодою № 1 від 19.10.2022 до договору.

Сторони узгодили, що винагорода виконавця за супроводження інтересів клієнта під час розгляду справ № 910/16455/21 та № 910/16501/21 у суді апеляційної інстанції складає у судовій справі № 910/16501/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування у добросовісного набувача ОСОБА_2 та передачу у власність ОСОБА_1 частку в статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» у розмірі 6,87 відсотків статутного капіталу зазначеного Товариства, який становить 293 732 грн щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 - 110 000, 00 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» порушено положення статті 124 ГПК України, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу заявником зазначено розмір витрат, які він очікує понести - 50 000 грн та зазначено, що цей розмір витрат є фіксованим розміром гонорару адвоката відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 від 19.10.2022 до договору № 19/10/2022 від 19.10.2022.

Також колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що не зважаючи на вимогу п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України Товариство з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» не надало жодного доказу щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, оскільки як вже було зазначено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації», згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, було надано докази в обгрунтування понесених витрат.

Щодо аргументів ОСОБА_1 про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації», в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України, не подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрта у зв`язку із розглядом справи судом апеляційної інстанції, то такі аргументи не знійшли своє підтвердження, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» надано копію акта наданих послуг № 2 від 15.02.2023 до договору № 19/10/2022 від 19.10.2022 про надання юридичних послуг та правової допомоги, в якому наведено перелік виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). При цьому суд враховує, що у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домоленості між сторонами догвоору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Обгрунтовуючи збільшення розміру судових витрат після винесення постанови по справі № 910/16501/21, заявник зазначає, що договором № 19/10/2022 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 19.10.2022 та додатковою угодою № 1, сторони не могли передбачити реальних обсяг послуг, які необхідні будуть третій особі 4 з метою повноцінного захисту її інтересів в межах апеляційного провадження. Так, на момент укладення відповідного договору, сторонам не були відомі: обсяг апеляційної скарги, її зміст та обгрунтованість доводів; наявність додаткових клопотань, щодо яких існуватиме необхідність надати відповідну правову позицію; кількість судових засідань, які будуть проведені в межах апеляційного провадження у справі; тривалість апеляційного провадження; успішність розгляду справи для товариства.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 викладено правову позицію, відповідно до якої положення ч. 5 ст. 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Згідно з практикою ЄСПЛ, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги позицію Верховного Суду викладену у постанові від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, в якій зазначив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, подані третьою особою документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Як зазначалося вище, обгрунтовуючи збільшення розміру судових витрат, заявник зазначив, що на день укладання договору № 19/10/2022 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 19.10.2022 та додаткової угоди № 1 сторони не знали про обсяг апеляційної скарги та наявність додаткових клопотань.

Заперечуючи збільшення розміру судових витрат ОСОБА_1 зазначив, що розмір заявлених витрат не є пропорційними до предмета спору.

Колегія суддів погоджується із доводами ОСОБА_1 щодо необгрунтованості збільшення розміру позовних вимог, оскільки заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» проти аргументів поданої апеляційної скарги є подібними доводам останнього, які наводились у суді першої інстанції щодо суті спору.

Також колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Так, проаналізувавши надані адвокатом Ковригою Миколою Миколайовичем відповідні послуги, а також подану ОСОБА_1 заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що з урахуванням критерію розумної необхідності таких витрат, їх пропорційності до складності справи, часу, об`єктивно необхідного для їх надання, викладених у відзиві доводів, які подібні до тих, що наводились представником третьої особи у попередній судовій інстанції, та співмірністю заявленої до відшкодування суми з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги є стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в загальній сумі 15 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науковий інститут сертифікації» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, оф. 320; код ЄДРПОУ 37038642) судові витрати на професійну правову допомогу адвоката під час розгляду справи Північним апеляційним господарським судом у розмірі 15 000, 00 грн. В іншій частині - відмовити.

2. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

3. Матеріали справи № 910/16501/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді С.І. Буравльов

Б.О. Ткаченко

Дата складення повного тексту 21.09.2023