Ухвала

від 21.09.2023 по справі 904/4641/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/4641/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Горкунова Сергія Вячеславовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023р. (суддя Золотарьова Я.С., м. Дніпро, повний текст складено 21.06.2023 р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер Еко", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця Горкунова Сергія Вячеславовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення грошових коштів, у розмірі 97 533,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпітер Еко" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Горкунова Сергія Вячеславовича та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за агентським договором на надання послуг комерційного посередництва № 09.05.2022 від 09.05.2022 у розмірі 97 533,19 грн, з яких 84 135,00 грн - основна заборгованість, 7 203,34 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами, 5 330,45 грн - інфляційні втрати, 864,40 грн 3% річних та судовий збір.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023р. позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Горкунова Сергія Вячеславовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер Еко» суму основного боргу, у розмірі 84 135, 00 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 708, 55 грн., 3% річних, у розмірі 857, 49 грн. та судовий збір, у розмірі 2 281, 76 грн.. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Фізична особа-підприємець Горкунов Сергій Вячеславович, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4641/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Горкунова Сергія Вячеславовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023р. у справі №904/4641/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

20.09.2023р. матеріали справи №904/4641/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023р. скаржник, посилається на те, що лише 04.09.2023 р., він дізнався про те, що в рамках виконавчого провадження № 72676457 від 04.09.2023р., на його банківські рахунки було накладено арешт, а 05.09.2023р. представником відповідача, адвокатом Черненко Д.Ю. було здійснено ознайомлення з матеріалами справи №904/4641/22, та отримано копію вказаного рішення суду, особисто.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 13.06.2023р., повний текст рішення складено 21.06.2023р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 11.07.2023р..

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційну скаргу подано до суду 13.09.2023р., про що свідчить відбиток штампу Центрального апеляційного господарського суду на першому аркуші апеляційної скарги.

Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що копії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2022р. про відкриття провадження у даній справі, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023р. про закриття рідготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті судом першої інстанції було направлено Фізичній особі-підприємцю Горкунову Сергію Вячеславовичу на юридичну адресу: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштові відправлення з вказаними ухвалами суду апелянтом не отримано та було повернуто на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", наявними в матеріалах справи.

Копію оскаржуваного рішення судом першої інстанції було направлено Фізичній особі-підприємцю Горкунову Сергію Вячеславовичу 22.06.2023р., про що свідчить відповідна відмітка канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області на зворотньому боці останнього аркушу рішення, на юридичну адресу: 50048, м. Кривий Ріг, вул. Котляревського, буд. 15, кв. 62, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Разом з тим, слід зазначити, що вказана адреса була зазначена Фізичною особою-підприємцем Горкуновим Сергієм Вячеславовичем і в апеляційній скарзі.

Поштове відправлення з рішенням суду апелянтом не отримано та було повернуто на адресу суду 28.07.2022р. із відміткою "за закінченням терміну зберігання", наявним в матеріалах справи.

З цього приводу, слід відзначити, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судове рішення за належною адресою та яке повернулось до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023р. у справі № 904/4641/22 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 22.06.2023р., а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі.

Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Апеляційний суд вважає наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними, у зв`язку з чим відповідне клопотання не підлягає задоволенню.

Частинами 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2022р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2481,00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір, у розмірі 2 481 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 3 721,50 грн. (2 481,00 грн. х 150%).

Разом з тим, згідно платіжної квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН2884710 від 13.09.2023р., доданої до апеляційної скарги, Відповідач оплатив судовий збір лише у сумі 2684,00 грн.; недоплачена сума судового збору становить 1037 грн. 50 коп..

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та доплатити судовий збір у сумі 1 037,50 грн..

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі ст. 260 Господарського процесуального кодексу України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме для: надати суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску та доказів доплати судового збору, у розмірі 1 037,50 грн..

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити заявникові, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 259, 260 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горкунова Сергія Вячеславовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023р. у справі №904/4641/22 без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надати суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску та доказ доплати судового збору у розмірі 1 037,50 грн..

Роз`яснити скаржнику, що якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не буде подано в зазначений строк суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв