Рішення

від 20.09.2023 по справі 910/6418/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/6418/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива І К"

до Приватного підприємства "Хімтранссервіс"

про стягнення 4 664 278,25 грн.,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива І К" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Хімтранссервіс" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 4 664 278,25 грн., з яких: 3 045 406,00 грн. - попередня оплата, 432 447,65 грн. - пеня, 124 508,50 грн. - 3 % річних, 1 061 916,10 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що 24.12.2021 року між ним та відповідачем було укладено договір поставки № 241221/ХС, за умовами якого Підприємство зобов`язалося поставити, а позивач - оплатити та прийняти товар. Проте відповідач у визначений цим правочином строк та у повному обсязі погоджений сторонами товар покупцеві не поставив, а також у добровільному порядку не повернув здійснену позивачем попередню оплату, у зв`язку з чим, за останнім утворилась заборгованість та виникли підстави для стягнення штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі № 910/6418/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.05.2023 року. Крім того, цією ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення означеної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 31.05.2023 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.06.2023 року.

До початку підготовчого засідання 27.06.2023 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Підприємства (сформований у системі "Електронний суд" 26.06.2023 року), в якому відповідач заперечив проти задоволення вимог Товариства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2023 року відзив Підприємства на позовну заяву залишено без розгляду, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/6418/23 на 30 днів, а також закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6418/23 до судового розгляду по суті на 26.07.2023 року.

Проте судове засідання у вказаній справі, призначене на 26.07.2023 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року судове засідання у справі № 910/6418/23 призначено на 30.08.2023 року.

У судовому засіданні 30.08.2023 року представник позивача повідомив, що докази на підтвердження розміру понесених Товариством витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2023 року в даній справі позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 3 045 406,00 грн. попередньої оплати, 432 447,65 грн. пені, 44 054,09 грн. 3 % річних, 136 301,01 грн. інфляційних втрат, а також 54 873,13 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Водночас означеним рішенням призначено судове засідання для вирішення питання про витрати Товариства на професійну правничу допомогу на 13.09.2023 року, а також зобов`язано позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення ним заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

07.09.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 01.09.2023 року № 03/К (направлене на адресу суду засобами поштового зв`язку 04.09.2023 року), до якого Товариство долучило копію укладеного 03.10.2022 року між ним та адвокатом Вдовиченко Марією Іванівною договору про надання правової допомоги (далі - Договір) з Додатком № 1 до нього, копію акту від 31.08.2023 року прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за Договором з Додатком до цього акту (який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт та кількість витраченого часу на їх виконання), копії рахунків на оплату від 03.10.2022 року № 8 на суму 10 000,00 грн. та від 02.06.2023 року № 2 на суму 15 000,00 грн., а також виписки з банківського рахунку адвоката Вдовиченко Марії Іванівни, які свідчать про оплату позивачем 04.10.2022 року та 02.06.2023 року грошових коштів на підставі виставлених рахунків у розмірі 10 000,00 грн. та 15 000,00 грн. відповідно.

Сторони про дату, час і місце розгляду питання про розподіл понесених Товариством судових витрат у справі № 910/6418/23 були завчасно повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку своїх повноважних представників у призначене судове засідання 20.09.2023 року не забезпечили.

Розглянувши у судовому засіданні 20.09.2023 року заяву позивача про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві Товариство вказувало, що попередній (орієнтовний) розмір його судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, складає від 110 000,00 грн., у тому числі судовий збір у сумі 69 964,20 грн.

Разом із тим, у клопотанні від 01.09.2023 року № 03/К позивач також не зазначив конкретної суми витрат на оплату професійної правничої допомоги, які Товариство просило стягнути з Підприємства за результатами розгляду спору в справі № 910/6418/23. У той же час, за змістом наданого позивачем акту від 31.08.2023 року загальний розмір гонорару адвоката за виконання Договору склав 30 368,00 грн.

На підтвердження витрат на послуги адвоката до клопотання від 01.09.2023 року № 03/К Товариство долучило копію укладеного між ним та адвокатом Вдовиченко Марією Іванівною Договору з Додатком № 1.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено копію акту від 31.08.2023 року прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за Договором з Додатком до цього акту (який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт та кількість витраченого часу на їх виконання), копії рахунків на оплату від 03.10.2022 року № 8 на суму 10 000,00 грн. та від 02.06.2023 року № 2 на суму 15 000,00 грн., а також виписки з банківського рахунку адвоката Вдовиченко Марії Іванівни, які свідчать про оплату позивачем 04.10.2022 року та 02.06.2023 року грошових коштів на підставі виставлених рахунків у розмірі 10 000,00 грн. та 15 000,00 грн. відповідно.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість наданої правової допомоги за даним Договором визначається в актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які складаються і підписуються сторонами по мірі надання послуг за Договором з врахуванням обсягу наданої правової допомоги і консультацій.

У пункті 3.2 Договору його сторони домовились, що розмір гонорару адвоката визначається в додатку до цього Договору. Розрахунок розміру гонорару наводиться в акті виконаних робіт (наданих послуг).

За умовами пункту 3.3 цієї угоди клієнт компенсує адвокату суму фактичних витрат, пов`язаних з виконанням обов`язків за цим Договором, зокрема, витрати на нотаріальне посвідчення документів, оплату судового збору, державного мита, інших обов`язкових платежів, експертизи, послуги перекладача, витрати по легалізації документів, телефонні переговори та кур`єрські послуги, витрати по відправці поштової кореспонденції, ксерокопіюванню, добові витрати, витрати на проїзд та проживання, пов`язані з виконанням цього Договору, а також інші витрати, підтверджені відповідними документами.

Клієнт може здійснити попередню оплату за даним Договором на підставі рахунку, виставленого адвокатом, протягом трьох календарних днів з дня отримання рахунку. Компенсація фактичних витрат здійснюється клієнтом на підставі відповідних документів (рахунків, квитанцій, запитів) або наданого адвокатом звіту про витрачання коштів та доданих документів, які підтверджують суми цих витрат (пункти 3.4, 3.5 Договору).

Згідно з пунктом 3.8 Договору остаточна оплата клієнтом наданої правової допомоги проводиться з врахуванням попередньої оплати, на підставі акту прийому-передачі робіт (наданих послуг) та виставленого рахунку протягом 3-х календарних днів з моменту підписання його сторонами шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

У Додатку № 1 до Договору визначено найменування послуг та приблизний розмір гонорару адвоката за їх надання, у тому числі:

- вивчення документів, правовий аналіз ситуації, спору, правочину, формування правової позиції - 3 000-8 000 грн.;

- підготовка і подання позовної заяви майнового характеру - від 5 000 грн. 600 грн./стор.;

- підготовка і подання процесуальних документів в ході розгляду господарської справи - 600 грн./стор.;

- підготовка і подання інших заяв, скарг по суті справи в порядку ГПК України - від 4 000 грн. 600 грн./стор.;

- підготовка і подання процесуальних документів в порядку ГПК України - 600 грн./стор.

Накладні витрати - 4 % від загальної суми.

Згідно з наданим Товариством актом від 31.08.2023 року прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за Договором адвокат виконав, а клієнт прийняв надані послуги (виконані роботи) адвокатом відповідно до Договору, а саме: проведено аналіз документів клієнта за договором поставки № 241221/ХС від 24.12.2021, укладеного між Товариством та Підприємством, надано консультації щодо спірних правовідносин, визначено правову позицію по захисту інтересів клієнта, проведено розрахунки для визначення суми позовних вимог, підготовлено і надіслано позовну заяву з додатками Підприємству та до суду; підготовлено та подано до суду необхідні процесуальні документи - заяви та клопотання у справі № 910/6418/23; прийнято участь в судових засіданнях в приміщенні суду.

За умовами пунктів 4, 7, 8 вищенаведеного акту від 31.08.2023 року розмір гонорару адвоката визначається в додатку до Договору; розрахунок наводиться в додатку до цього акту. На підставі наведеного в цьому акті і додатку до нього розмір гонорару адвоката за виконання Договору склав 30 368,00 грн. Клієнт перерахував на поточний рахунок адвоката 25 000,00 грн., що підтверджується виписками банку від 04.10.2022 року і від 02.06.2023 року з рахунку адвоката. Сума до сплати становить 5 368,00 грн.

Слід зазначити, що в додатку до акту від 31.08.2023 року сторони Договору визначили наступне найменування наданих адвокатом робіт (послуг) та їх вартість:

- аналіз документів клієнта, визначення правової позиції по захисту інтересів клієнта, проведення попередніх розрахунків для визначення суми позовних вимог - 8 000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви з додатками, остаточний розрахунок позовних вимог - 12 000,00 грн.;

- консультації клієнта в межах підготовки і розгляду господарської справи з ініціативи клієнта (1 год. 500 грн.) - 2 000,00 грн. (тривалість - 4 год.);

- підготовка і подання процесуальних документів в ході розгляду господарської справи (1 стор. 600 грн.) - 1 200,00 грн.;

- підготовка і подання процесуальних документів в порядку ГПК України (1 стор. 600 грн.) - 3 000,00 грн. (5 сторінок);

- участь у судових засіданнях (1 000 грн./1 засідання) - 3 000,00 грн. (3 засідання);

- накладні витрати (4 % від загальної суми) - 1 168,00 грн.

Всього витрати на правову допомогу - 30 368,00 грн. (з яких до сплати - 5 368,00 грн.).

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що умовами Договору прямо та конкретно не визначено фіксованого розміру гонорару або ставки та порядку розрахунку погодинної оплати адвокатських послуг, тоді як наведена угода містить лише положення про те, що розмір гонорару адвоката визначається в додатку до цього Договору, а вартість наданої правової допомоги за даним Договором визначається в актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У той же час, як було зазначено вище, Додаток № 1 до Договору фактично містить лише приблизний (мінімальний) розмір гонорару адвоката за кожен з видів адвокатських послуг.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано поняття ціни договору. Так, за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року в справі № 914/359/18, від 06.03.2019 року в справі № 922/1163/18 та інших.

Таким чином, відсутність у Договорі (а також Додатку № 1 до нього) конкретно визначеного розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), не дає як суду, так і іншій стороні спору (зокрема, відповідачу), можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, а також не дозволяє відповідачу висловити відповідні заперечення щодо обґрунтованості такого розміру цих судових витрат.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Суд зазначає, що вказані в додатку № 1 до акту від 31.08.2023 року надані позивачу послуги професійної правничої допомоги, які полягають у підготовці і поданні процесуальних документів в ході розгляду господарської справи (1 стор. 600 грн.) вартістю 1 200,00 грн. та підготовці і поданні процесуальних документів в порядку ГПК України (1 стор. 600 грн.) вартістю 3 000,00 грн. (5 сторінок) матеріалами справи підтверджені не у повному обсязі, оскільки в процесі розгляду спору в справі № 910/6418/23 адвокатом позивача, крім позовної заяви, подано лише заяву від 08.06.2023 року № 02/З про проведення підготовчого засідання, призначеного на 27.06.2023 року, без участі представника Товариства (1 сторінка).

Крім того, Товариством не обґрунтованого включення до розрахунку (додатку № 1 до акту) вартості адвокатських послуг з участі адвоката у трьох судових засіданнях у даній справі загальною вартістю 3 000,00 грн., оскільки адвокат Товариства Вдовиченко М.І. брала участь лише у 2-х судових засіданнях - 31.05.2023 року та 30.08.2023 року. Суд звертає увагу, що судове засідання у вказаній справі, призначене на 26.07.2023 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги, а у підготовче засідання 27.06.2023 року Товариство явку свого уповноваженого представника не забезпечило.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як зазначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмета та підстав позовних вимог, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог Товариства, відсутність у Договорі конкретно визначеного фіксованого розміру гонорару чи конкретної (а не мінімальної) ставки та порядку розрахунку погодинної оплати адвокатських послуг, а також відсутність у клопотанні позивача від 01.09.2023 року № 03/К конкретної суми витрат на оплату професійної правничої допомоги, які Товариство просило стягнути з Підприємства за результатами розгляду спору в справі № 910/6418/23, з огляду на те, що вказаний в додатку до акту від 31.08.2023 року розмір адвокатських витрат у розмірі 30 368,00 грн. не повністю відповідає критеріям обґрунтованості і неминучості, а також співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат та використовуючи свої дискреційні повноваження з урахуванням усіх встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива І К" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Хімтранссервіс" (04123, місто Київ, вулиця Западинська, будинок 9, корпус А; код ЄДРПОУ 42580543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива І К" (21022, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Енергетична, будинок 7-Б; код ЄДРПОУ 39618351) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

3. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива І К" про розподіл судових витрат відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.09.2023 року

Суддя В.С. Ломака